Презентація "210 років від дня народженя Гоголя"

(1809 – 1852)

Народився 1 квітня 1809 року в селі Великі Сорочинці (зараз Миргородський район Полтавської області, Україна). Батько, Василь Афанасійович Гоголь, був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Згодом знаменитий нащадок оспівав його в образі Тараса Бульби.

Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Василівці у маєтку батьків. В 1818-1819 роках — навчався у Полтавському повітовому училищі. В 1821-1828 — у Ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін» та багатьох інших. Майстерно зіграв роль Простакової у виставі «Недоросль». У гімназії Гоголь охоче вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість, з якими знайомився не лише з друкованих джерел, а й на ніжинських базарах, у передмісті Магерки, де мав багато знайомих.

Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Уже з дитячих літ вона закладала в юного Миколу любов до мови та відчуття слова. Згодом він захопився збиранням українських народних пісень, прислів'їв та приказок, готував матеріали до українсько-російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого…»; «Моя радість, життя моє! Як я вас люблю! Що всі холодні літописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвінкими, живими літописами! Як мені допомагають в історії пісні!..»; «Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу».

В 1828 році Гоголь переїхав до Петербургу. Там у 1829р. він опублікував свій перший твір — поему «Ганс Кюхельгартен». Того ж року в журналі «Отечественные записки» з'явилася повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки». Ці твори були романтичної спрямованості, підкріплені грунтовними знаннями усної народної творчості. Ліризм, проникливість і любов автора до зображуваного справляли враження на читача.

Наприкінці 1833 року Гоголь клопочеться про місце професора історії в Київському університеті св. Володимира. Спонукала до цього дружба з Михайлом Максимовичем, професором-земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором цього ж університету.

З 2-ї половини 1830-х років прослідковуєть ся подальший розвиток таланту Гоголя, пов'язаний з драматургією. Етапною стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836). Невдовзі після прем'єри п'єси Гоголь виїхав на досить тривалий час за кордон, відвідав Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. В 1842 році вийшла друком поема-роман «Мертві душі».

Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків себе в Істині. Про це — у виданні 1847 року «Вибрані місця листування з друзями». У 1848 Гоголь повернувся у Росію, посилено працював над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалив рукопис. Невдовзі після цього Микола Васильович Гоголь помер 4 березня 1852 року.

Повість «Шинель», розпочата в 1839 році і закінчена навесні 1841 року, вперше з'явилася в третьому томі творів Гоголя. Її тема - життя «маленької людини», а ідея - «духовне придушення, знеособлення, пограбування людської особистості в умовах антагоністичного суспільства».

«Вечори на хуторі біля Диканьки» «Миргород» «Невський проспект» «Ніс» «Портрет» «Шинель» «Записки божевільного» «Рим «(уривок) «Ревізор» «Мертві душі»

До двохсотлітнього ювілею Гоголя було знято яскравий фільм про людське і літературне життя письменника « Птах – Гоголь».