“Які ви батьки?”Відмітьте ті фрази, які Ви часто використовуєте у спілкуванні з дітьми {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Твердження Так Ні 1. Скільки разів тобі повторювати?202. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації? 203. Не знаю, що б я без тебе робила(в)? 014. І в кого ти такий(ка) удався(лася)? 205. Які в тебе чудові друзі?016. Ну на кого ти тільки схожий(а)? 207. Ти моя надія і опора!018. Ну, які в тебе друзі?!209. Про що ти думаєш?2010. Який(а) ти в мене розумний(а)?!0111. А як ти вважаєш, сину(доню)? 0112. У всіх діти як діти, а ти?!2013. Який(а) ти у мене чемний(а)!01
Р е з у л ь т а т и 7-8 балів — ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з нею благотворно впливають на становлення її як особистості.9-10 балів — ви дещо непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток часто впливають випадкові обставини.11 - 12 балів - вам необхідно бути уважнішим у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток вашої дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас13 — 14 балів — ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між вами і дитиною існує недовіра. Поки не пізно, постарайтеся приділяти їй більше уваги, враховуючи її запити та інтереси.
Портрет успішно адаптованого п’ятикласника успішно засвоює навчальний матеріал;проявляє готовність до виконання вимог учителів без попереднього заохочення;адекватно сприймає оцінки вчителя;активний, уважний, стриманий на уроках;позитивно оцінює власні дії і результати докладених зусиль;вільно спілкується з однокласниками та учнями старших класів;вміє робити правильний вибір…
Дезадаптація Дезадаптація учнів – порушення процесу пристосування до нових умов навчання, що характеризується зниженням успішності в навчанні, неадекватною поведінкою учнів, зниженням самооцінки, підвищеним рівнем тривожності. Прояви дезадаптації: у вигляді реакції активного протесту (агресивність, негативізм, напруженість, роздратованість); у вигляді пасивного протесту (депресія, страх, відсутність інтересу до навчання та шкільного життя); у вигляді реакції тривожності (невпевненість, напруженість, нестійкий контакт з однолітками).
Причини труднощів періоду адаптаціїРізка зміна умов навчання збільшився обсяг і кількість навчальних предметів; збільшилось тижневе навантаження; розширилося коло вчителів-предметників, з якими учні мають постійно спілкуватися; розмаїтість і якісне ускладнення вимог, що висувають перед учнем різні вчителі-предметники; на зміну першій учительці прийшов класний керівник; відбувся перехід на кабінетну систему навчання; змінився статус “старшого” у початковій школі на “наймолодшого” – в основній. Що робити, коли ображають старшокласники?Як впоратись із зростанням кількості уроків, а, отже, і домашніх завдань?Як стати значимою людиною для класного керівника?Як не загубитись в просторах школи?Як розподілити час на перерві і для переходу в інший кабінет, і для підготовки до наступного уроку, і для відпочинку, і для відвідання їдальні?Як налагодити відносини з різними учителями, пристосуватися до їхніх вимог, методів навчання, темпераменту?
Причини труднощів періоду адаптаціїВікові особли-вості учнів недосконалість нервової системи; незначний життєвий досвід; низький ситуативний імунітетфізичні та фізіологічнізміни початок статевого дозрівання; інтенсивний ріст тіла; зростання фізичного навантаження на всі органи; нерівномірність фізичного розвитку і нервової системи підвищена втомлюваність; зниження рівня концентрації уваги; часта зміна настрою; уповільнення будь- якої діяльності; зниження успішностінестійкість психіки роздратованість; збудженість; психічне напруження; проблеми соціалізації
Причини труднощів періоду адаптаціїОргані-заційнінедоліки відсутність чітких вимог до учня; дезорганізованість педагогічного та учнівського колективівнедосконала система організації навчально-виховного процесунеправильні методи виховання в сім’ї несприймання дитини; відсутність єдиних вимог з боку батьків; жорстоке ставлення до дитини; занадто лояльне ставлення до дитини низька організованість; неуважність і недисциплінованість на уроках; низький рівень працездатності ; зниження інтересу до навчання і його результатів; високий рівень тривожності.
Роль сім’ї в адаптації школярів Родина – це те місце, де дитина повинна відчувати себе затишно і впевнено. Головний мотив у стосунках в родині – це любов батьків до своїх нащадків. В цей складний для дитини період, батьки повинні бути поруч, в будь-який час готові прийти на допомогу (підтримати, розрадити, заспокоїти). Вони повинні бути терплячими й уважними
Але рідні по різному розуміють і визначають любов до дитини “Знову ти плутаєшся у мене під ногами!”, “Займись чим не-будь”, - обурюється мама готуючи обід.“Не чіпляйся до мене, не бачиш, що я зайнятий” – бурчить батько.“Господи, от звалився на мою голову! – вигукує бабуся - З таким неслухом як ти одна морока!”“Такий шибеник росте! – скаржиться дідусь сусідові в присутності онука. – Батьків зовсім замучив, та й нас з бабусею з світу зживає!”
Згадайте, як часто ви самі чи ваші знайомі у свої сімейних стосунках вживали подібні заборонені висловлювання: Я тисячу разів говорив тобі що…Скільки разів треба повторювати…Про що ти тільки думаєш…Невже тобі важко запам’ятати це…Невже тобі незрозуміло, що…Ти такий самий (така сама), як і …
Поради батькам щодо виховання дитини та подолання проявів дезадаптації у п’ятикласників. Критерієм успішної адаптації до нових умов є, насамперед, ступінь збереження психічного і фізичного здоров’я. Тому важливо, щоб батьки слідкували за дотриманням режиму дня школяра. Основними елементами режиму дня є різні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів. Під час виконання домашніх завдань дитиною контролювали дотримання санітарних вимог. Важливою якістю батьків є чутливість до дитини. Недостатньо бути постійно з дитиною, – потрібно сприймати її як рівнозначного учасника спілкування. Будьте уважними до дитини, а, також, чуйними та чутливими. Те, що ви вважаєте несуттєвим, неважливим, для вашої дитини може значити дуже багато. Звичайно, легше відмахнутися від проблеми, ніж розв’язати її.
Пам'ятайте Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.• Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.• Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою.• Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття провини.• Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.• Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
МОН України. МОН України від 07.12.2017 № 2229“Про запобігання та протидію домашньому насильству”МОН України. МОН України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами» МОН України. МОН України від 29.12.2018 № 4/9 -790 «Запобігання і протидія домашньому насильству та булінгу»
Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: 1) проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;2) повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень; 3) проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей; 4) організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми; 5) взаємодіють з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 6) звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.