Презентація "Активна громадянська позиція. Мобільність і адаптивність людини. Креативність"

Активна Мобільність і адаптивність людини. Креативність. Громадянська освіта 10 клас

Активна громадянська позиція. У Загальній декларації прав людини зазначено, що кожна людина має обов'язки перед суспільством, в якому тільки і можливий вільний і повний розвиток особистості. Громадянин, який хоче жити у демократичному суспільстві, який хоче бути господарем власного життя, завжди засвідчує свою громадянську позицію. Така позиція потребує насамперед відповідального ставлення до виконання громадянських обов'язків

Наприклад, брати участь у виборах - це не тільки право громадян, а й дуже відповідальний обов'язок. Щоб зробити правильний вибір, виборець має бути добре обізнаним з проблемами України і знати, що пропонують народу кандидати. Не менш важливим є вміння висловити свої погляди, підтримати справедливе рішення чи протестувати проти помилкового й несправедливого. Участь в управлінні державою, почуття любові до Батьківщини починається з невеличких справ на загальне добро рідного міста, містечка, села. Впорядковуючи чи ремонтуючи дитячий садок, дитячий чи спортивний майданчик, беручи участь у шкільному самоврядуванні, очищуючи від сміття територію свого двору, облаштовуючи квітник чи садок біля будинку, ви допомагаєте державі, чините як свідомі громадяни.

Громадянська позиція дітей і дорослих виявляється в їхньому прагненні брати участь в обговоренні та розв'язанні спільних проблем.

Розвиток потенціалу особистості залежить від того, як вона моделює свою поведінку, планує саморозвиток, використовуючи та перетворюючи набутий досвід. Однак людина має бути готовою до зміни планів, формулювати нові завдання залежно від життєвих обставин, професійних досягнень, стосунків, статусів. Ефективність саморозвитку залежить від механізму самопрогнозування, який допомагає передбачати результати власної діяльності, поведінки й свого місця в нових духовно-моральних і соціальних координатах. Самопрогнозування визначає можливості особистісного розвитку, виокремлює вимоги, на які потрібно орієнтуватися, і залежить від внутрішніх переконань та зовнішнього середовища.

Особистісний саморозвиток — це особистісне зростання й самовдосконалення, що полягає в саморефлексії, саморозумінні та самокритичності. Самовдосконалення сприяє розвитку інтелектуальних, емоційно-вольових, морально-психологічних якостей, необхідних особистості для самостійної і творчої побудови свого життя, що є запорукою самореалізації особистості.

Питання для обміркування. Які дві власні якості ви хотіли б удосконалити насамперед? Які ресурси вам для цього потрібні?

Самопізнання, самокритичність, відкритість до змін є підґрунтям мобільності особистості. У сучасному світі, що швидко змінюється з розвитком нанотехнологій, коли з’являються нові професії для успішної самореалізації, людина має бути гнучкою, креативною, здатною робити вибір і самовдосконалюватись.

Мобільність формується й розвивається у процесі практичної, навчальної, соціальної, культурної діяльності людини та сприяє реалізації задатків і здібностей. Мобільність передбачає здатність спостерігати, аналізувати й оцінювати власні дії та вчинки, моделювати та змінювати свою життєдіяльність. Мобільність дає змогу особистості здійснювати рух з одного соціального становища в інше, з одного соціально-економічного рівня на інший, що включає різні рівні добробуту, престижу та влади.

Процес переміщення особи між елементами соціальної структури (класами, прошаркаами,верствами, групами та категоріями населення, позиціями) називають соціальною мобільністю.

Існують два основних види соціальної мобільності — міжгенераційна і внутрішньогенераційна, і два основних типи — вертикальна і горизонтальна. Вони в у свою чергу поділяються на підвиди і підтипи.

Під вертикальною мобільністю розуміють ті відносини, що виникають при переміщенні індивіда або соціального об'єкта з одного соціального прошарку в інший. В залежності від напряму переміщення вирізняють висхідну мобільність(соціальний підйом, рух вгору) і низхідну мобільність(соціальний спуск, рух вниз). Між ними існує певна асиметрія: всі прагнуть підніматися і ніхто не хоче опускатися соціальною драбиною. Як правило, висхідна мобільність — явище добровільне, а низхідна — вимушене. Горизонтальна мобільність передбачає перехід індивіда з однієї соціальної групи в іншу, яка розміщена на тому ж рівні. Різновидом горизонтальної мобільності є географічна мобільність, що полягає не в зміні статусу або групи, а переміщення з одного місця в інше, зберігаючи при цьому попередній статус. Якщо до зміни місця додається зміна статусу, то географічна мобільність перетворюється в міграцію.

Соціальна стратифікація це сукупність розміщених у вертикальному порядку соціальних прошарків (з лат. stratum — прошарок і fatio — роблю). У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення індивідів і груп як з одного прошарку до іншого, так і в межах того самого прошарку.

Адаптивність допомагає ефективно функціонувати в невизначених умовах сучасного середовища та пристосовуватися до них. Вона розглядається як здатність особистості до внутрішніх і зовнішніх перетворень, які спрямовані на збереження врівноважених взаємин з навколишнім середовищем. Адаптивність виступає чинником, що визначає інноваційний потенціал особистості та особливості його прояву. Особистості з високим рівнем адаптивності впевнені у власних силах і майбутньому, не відчувають страху перед змінами. Їм притаманні винахідливість, кмітливість, швидкість реакції, підприємливість, оптимізм. Вони здатні до відкритої інноваційної діяльності, відкриті до нового досвіду.

Визначте, якими, на вашу думку, є риси успішної людини.Ідеї для дослідження

Особистості з високим рівнем адаптивності впевнені у власних силах і майбутньому, не відчувають страху перед змінами. Їм притаманні винахідливість, кмітливість, швидкість реакції, підприємливість, оптимізм. Вони здатні до відкритої інноваційної діяльності, відкриті до нового досвіду.

Креативність  творча новаторська діяльність, здатність продукування нових ідей, нових підходів, нестандартних рішень. Їм притаманне нешаблонне критичне мислення, бажання творити й насолоджуватися процесом творчості як у повсякденному житті, так і в професійні діяльності. Вони здатні до фантазування й уяви, моделювання нових образів, генерування ідей, творчого ставлення до діяльності, що дає отримання задоволення від роботи. Креативне мислення – це революційне і творче мислення, що носить конструктивний характер

Висновок. Аналізуючи сучасні дослідження, можна зробити висновок, що не існує однозначної відповіді на запитання: чи існує взагалі креативність, чи вона є науковим конструктором, чи є процес креативності самостійним; чи креативність – це сума інших психічних процесів

Дякую за увагу!