Презентація „Активна і пасивна лексика української мови (урок української мови в 6 класі)”

Активна і пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми. Урок української мови для 6 класу

2 На уроці тидізнаєшся, як поділяється лексика за частотою вживання в мовленні;навчишся розрізняти слова, що є в повсякденному вжитку і ті, які рідко використовуються в мовленні;виконаєш практичні вправи .

Згадай!Лексикологія — …Лексика — …Як поділяється лексика української мови за походженням?незапозичені й запозичені словарозділ науки про мову, що вивчає лексикусловниковий склад мови! Для перевірки тисни на сонечко

Лексика за частотою вживання поділяється на. АКТИВНУПАСИВНУ

Лексика немов дзеркало. Коли ти стоїш перед ним, то воно відображає тебе самого, всі предмети поряд і довкілля. Ці постійно присутні відображення дійсності і є активною лексикою. Якщо розмістити таке дзеркало навпроти вікна у вагоні поїзда, що мчить у майбутнє, то ти, із звичними тобі предметами, все одно будеш відображатися в ньому, а от довкілля буде мінятись. І чим швидше їде поїзд, тим швидше буде мінятись пейзаж за вікном. Тобто, якщо повернутись до мови, то одні слова будуть виникати, а інші зникати.

До активної лексики сучасної української мови належать загальнонародні слова, які не мають ознак застарілості: земля, світло, вільний, білий, п’ять, писати, завтра, тут, а також слова і терміни, що широко використовуються в різних спеціальних галузях науки, техніки, культури: лексикологія, теодоліт, інтеграл. До пасивної лексики мови належать слова, які вже (або ще) рідко вживаються. Сюди належать усі застарілі слова і нові слова, які недавно виникли і ще не ввійшли до загальнолітературного вжитку. Застарілі словажандарм, очіпок, ночви. Неологізмиспікеріада, ваучеризація

Застарілі слова. АРХАЇЗМИ — це застарілі слова, що є назвами різних предметів і явищ, які мають певне найменування в сучасній мові: всує (марно), ланіти (щоки), уста (губи)ІСТОРИЗМИ — це слова, що вийшли з ужитку разом із тими предметами, які вони називали: рогатина, алтин, аршин, десятина, жупан

Прочитай речення. Поясни значення виділених слів (для перевірки натисни на слово). Чи є вони активно вживаними? 1. Багато духовних семінарів були, народ оспі­вували по-своєму. 2. Верига, в святковому червоного сукна, біля читав святе письмо, переписане од руки (П. Панч). СПУДЕ́Й, я, ч., заст. Учень бурси та інших духовних навчальних закладів; назва учнів середніх і молодших класів Київської академії. — Ви розумієте, панове, мову.. Ціцеронову? — спитав він. — Та дещо розуміємо ще з бурси, бо були колись спудеями у Києві, — одказав Палій (Морд., І, 1958, 121)спудеїв піїтами ПІЇ́Т, а, чол., книжн., заст. Поет. Піїти в одах вихваляли Войну [війну] й царицю (Тарас Шевченко, II, 1953, 54); І він, піїт з принишклої Полтави, Замість печалі дарував нам сміх (Любомир Дмитерко, Книга боротьби, 1939, 46).жупані ЖУПА́Н, пана, чол. Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти. Завзятий, у синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях, Навприсідки вліта козак (Тарас Шевченко, II, 1953, 79).каганця КАГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Невеличкий світильник, що складається з гнота та посуду, у який наливається олія, лій чи гас. В хаті каганець ледве-ледве світив (Вовчок, І, 1955, 267).

Добери до поданих архаїзмів відповідні слова, що вживаються в сучасній мові. Злото —Уста —Град — Рече — Перст —золотогубимістоговоритьпалець. Для перевірки тисни тут

Розподіли слова: в одну колонку архаїзми, в другу — історизми. Шаровари, град,аероплан, очіпок, ланіти (щоки), гетьман, страж, вої (воїн). {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}АрхаїзмиІсторизми. ВоїШаровари. Ланіти. Аероплан. Град. Гетьман. Страж. Очіпок. Для перевірки тисни тут

До пасивного словника, як правило, належать і неологізми (гр. новий) — нові слова, на позначення нових реалій, що виникли в процесі розвитку суспільного життя. Згодом більшість із них стають загальновживаними: космодром, радіотелемеханіка, відеомаг­нітофон, інтернет. Багато неологізмів створюються в художніх текстах. Це автор­ські неологізми. Вони не набувають загальновживаного характеру, але у своїх текстах забезпечують їх образність (лірити, трояндо-шовково (П. Тичина), дипломатити, залізно (М. Рильський), ясінь, гречінь (А. Малишко), піднебесність, заокеанець, всніжити, зашовковитися (М. Стельмах) й ін.).

Перевір себе. У якому рядку всі слова належать до неологізмів?А менеджмент, боулінг, метрополітен, космодром;Б менеджер, телебачення, місяцехід, генотип;В іміджмейкер, гласність, приватизація, депутат;Г геном, клон, віртуальний, інтерактивний;Д банкінг, спікер, дайвінг, кришеник.

Усі слова-архаїзми в рядку. А булава, пірнач, бенкет;Б курінний, сотник, хоругва. В рать, глаголити, воліти;Г очіпок, свита, абетка;Д офірувати, жриця, фараон.

У якому рядку всі слова історизми?А боярин, челядь, волость, лакей;Б вельможа, війт, район, командир;В дворянин, городовий, ратуша, ватажок;Г кріпак, десятник, лихвар, лікоть (міра довжини);Д депутат, осавула, бондар, гульден.

Знайди слова пасивної лексики, натиснувши на них мишкою. Йшли сховавши в рій бистрих стріл — разючий дощ війни (М. Бажан). 2. …Як бувало возвисили свій Божий Німим … (Т. Шевченко) 3. І так щодня, щовечора, щоранку. Так — мигтять у всі кінці (Л. Костенко).списники,мечники, лучники,колчани во дні они, глас;отверзуться устащодуші!

ВІТАЮ!Ти прекрасно справляєшсяіз завданнями. Успіхів!

Автор презентаціїНіна Михайлівна Скореднова, учитель української мови і літератури Політехнічного ліцею НТУУ „КПІ” м. Києва Солом’янського району