Тема : Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

 Тема : Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета :закріпити й систематизувати набуті в початкових класах знання з теми „Іменник”, вивчити морфологічні ознаки іменника, його синтаксичну роль, вдосконалювати практичне вміння на навички учнів працювати з іменником; розвивати увагу, логічне мислення, вміння чітко висловлювати свої думки, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи та любов до рідної мови.

Обладнання: підручник, ребус, таблиця, картка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Щойно продзвенів дзвінок,

Всіх він скликав на урок.

Тож і ми часу не гаймо

І в чарівний світ Морфології

Усі разом вирушаймо.

               Щоб усе прекрасно знати,

               Будем добре працювати.

               Вправи будемо рішати

               І свій розум розвивати.

ІІ. Перевірка домашнього завдання:

„Мікрофон”

Вчитель: Тож найперше, пригадаймо, що таке морфологія, що вона вивчає?

Учень: Морфологія – це розділ мовознавчої науки, що вивчає частини мови.

Вчитель: - А скільки є частин мови у нашій мові? (10)

• На які дві групи вони поділяються? (самостійні і службові)
• Скільки самостійних частин мови? (6)
• Назвати їх. (іменник, прикметник, займенник, дієслово, числівник, прислівник)
• А скільки службових? (3)
• Назвати їх. (сполучник, прийменник, частка)
• І яка ж десята частина мови? (вигук)
• А за якими ознаками частини мови поділяються на самостійні і службові?

1. до самостійних частин мови ми можемо поставити питання, а до службових – ні.
2. самостійні частини мови є самостійними членами речення, а службові – ні
3. всі самостійні частини мови змінні, крім прислівника, а службові – незмінні.

Вчитель: перевіримо домашню вправу (усно). Вправа ___ (учні читають і коментують виконання вправи).

Вчитель: а тепер, діти, я прочитаю вам лічилку, а ви повинні записати всі частини мови, назви яких пролунають у вірші   і приклади до них.

 

 

 

 

Лічилка

День встає на виднокрузі.

Гей, збирайтесь, любі друзі.

І для знань, й для відпочинку

Нумо вивчим цю лічилку.

Раз – іменник: котик, мишка,

Ручка, пензлик, зошит, книжка.

Два – прикметник: білий, хмарний,

Синій, вправний, жовтий, гарний.

Дієслово – три: сміятись,

Вчити, знати, бігти, гратись.

Далі йдем, скажу вам щиро,

Тож числівник - це чотири:

Вісім, десять, другий, п’ятий,

Шість, дванадцять, сім, дев’ятий.

П’ять займенник: весь, усякий,

Я, ти, він, ніхто, ніякий.

Шість – прислівник: добре, близько,

Угорі, далеко, низько.

Сім – прийменник: у, навколо,

З-під, із-за, поміж, довкола.

Вісім – тут сполучник скаче:

А, але, хоч, щоб, як, наче.

Дев’ять – частка: хай, чи, теж,

Ось, оце, лишень, егеж.

Десять – вигук: день, ку-ку,

Гей, агов, кукуріку.

Хто лічилку буде знати,

Той розумний і завзятий.

(учні зачитують свої запаси)

А як підсумок ваших відповідей я зачитаю вам казку. Слухайте уважно!

За синіми морями, за темними лісами, за високими горами пролягли межі країни Мови, у якій було декілька королівств.

Королева Морфології правила десятьма князівствами: Іменником, Прикметником, Займенником, Числівником, Дієсловом, Прислівником, Прийменником, Сполучником, Часткою, Вигуком. Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднав усі живі й неживі предмети і назвав їх .Прикметник вказував на їх ознаки. Свою роботу виконували Займенник, Числівник, Прислівник і Дієслово. Тільки Сполучник, Прийменник, Частка та Вигук самі нічого не хотіли робити, були ледарями. Тоді королева Морфології розгнівалася, бо не любила ледачих. Вона зробила їх слугами, примусила допомагати жителям усіх князівств. З того часу королівство Морфології розпалося на шість самостійних князівств, три службових і незалежне князівство Вигук.

Одного разу частини Мови, тобто князівства Морфології – діти одної матері – зав’язали суперечку. Вони ніяк не могли з’ясувати, хто з них найважливіший. Кожен вступав у розмову, кожен доводив свою перевагу. Та Морфологія помирила їх, сказавши, що вони всі потрібні і важливі.

III. Оголошення теми і мети уроку.

      Мотивація навчання.

Вчитель: Діти! На протязі 20 уроків ми з вами мандруватимемо однією з найважливіших країн держави „Морфологія”. І сьогодні ми повинні повторити ті відомості про цю країну, які ви вже знаєте. А що ж це за країна? Відгадеєте ви, розгадавши ребус.(Додаток 1)

Вчитель: Так, вірно, ми мандруватимемо з вами великою і цікавою країною з назвою – Іменник. І повинні повторити загальні значення  іменника, його морфологічні ознаки, тобто за чим він змінюється і синтаксичну роль (чим виступає в реченні, яким членом речення)

IV. Опрацювання теми.

Рольова гра:

Учень 1: Всі на світі добре знають,

                Що предмет я означаю .-

                Хто чи що ,- ви запитайте

                 І про мене все дізнайтесь. 

                 Я істота й не істота:

Парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни

Хто я? Знайте достеменно:

Називаюсь я – іменник.

Учень 2:

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник?

Іменник: він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі, -

Ім’я, найменування, і наймення:

Робота, біль, і радість, і натхнення.

Учень 1:

Я – іменник, молодець,

Називати всіх я спец.

Я всьому імення дав,

Та й іменником я став!

Хто чи що? Ви запитайте

І мене всі привітайте.

Учень 2:

Зверніть увагу!

Веселі й стрункі наші лави!

Зібрались сюди не заради забави!

Іменник – потрібна частина для мови,

Свої володіння відкрити готовий!

Я – іменник! Я – Частина Мови!

Означаю я предмет, якийсь завжди!

На питання Хто? Що? Відповідаю,

Маю я відмінки, числа і роди

Я з словами іншими у дружбі,

Можу бути залежним й головним.

Членом будь-яким у реченні буваю –

Не жалію й трішечки за тим.

Вчитель:

Отже, давайте зробимо з вами висновки з розповіді іменника. І з’ясуємо: що ж таке іменник і запам’ятаємо це визначення.

Запам’ятай! Іменник – це самостійна частина мови, що вказує на особу чи предмет і      

                     відповідає на запитання хто? що?

А які ж його морфологічні ознаки? За чим він змінюється?

- за родами (чоловічий, жіночий, середній)

- за числами (однина, множина)

- за відмінками (називний, родовий, давальний, знахідний,  орудний, місцевий, кличний)

А яким же членом речення буває іменник у реченні?

- будь-яким членом речення виступає іменник (підмет, присудок, додаток, означення, обставина)

Вчитель:

Діти! Ми лише ознайомилися із загальною характеристикою країни Іменник. (вчитель ще раз підсумовує загальну характеристику іменника).

V. Виконання вправ

А тепер, щоб ми впевненіше почувалися у цій країні закріпимо свої здобуті і повторені знання на практиці. Виконаймо ряд вправ. Але перед цим відкрийте свій путівник – підручник і ще раз прочитайте про нашу країну.( робота з підручником)

Зробити синтаксичний розбір речення, над кожним словом надписати, яка частина мови, виписати іменники і визначити їх рід, число, відмінок.

Наша прекрасна природа надихає поетів, музикантів, художників на високі творчі звершення.

 

Природа –іменник, жіночий рід, однина;

Поетів - іменник, множина, Знахідний відмінок;

Музикантів – іменник, множина, Знахідний відмінок;

Художників - іменник, множина, Знахідний відмінок;

На звершення - іменник, множина, Знахідний відмінок.

 

Під чарівним пензлем живописців зацвітають півонії та чорнобривці, півники та жоржини.

 

Під пензлем – іменник, чоловічий рід, Орудний відмінок;

Живописців – іменник, множина, Родовий відмінок;

Півонії, чорнобривці, півники, жоржини – іменник, множина, Називний відмінок.

Цей рай ми спостерігаємо на картинах художниці Катерини Білокур.

 

Рай – іменник, чоловічий рід, однина;

На картинах  - іменник, множина, Місцевий відмінок;

Художниці – іменник, жіночий рід, Родовий відмінок.

 

Квіти – це дзеркало душі.

 

Квіти – іменник, множина, Називний відмінок;

Дзеркало – іменник, середній рід, Називний відмінок.

 

VI. Підсумок уроку

(Розгляд таблиці)

 

Цікаво знати!

Вчитель: Діти, а ще сьогодні до нас завітали на урок мовознавці – ерудити. Давайте послухаємо їх повідомлення.

І – ерудит

(Розповідає про місце іменника серед інших частин мови та його роль в житті людини). Випередити іменника кількості слів не спроможна жодна частина мови. В одинадцятитомному „Словнику української мови” нараховується близько 135 000 слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменником дієслів удвічі менше. Іменник – одна з основних частин мови. Він позначає предмети.Чому ж саме іменник став неперевершеним у чисельності?

 

ІІ – ерудит

Насамперед тому, що нас оточує безмежний світ предметів. Людина пізнає ці предмети і, звичайно, їх називає. Коли творить нові предмети, то також дає їм найменування. До того ж людина завжди усе пізнане опредмечує, навіть дії і якості. Мову ніби наповнено іменниками. Іменник найчастіше поповнюється новими словами. Ще первісні люди, пізнаючи природу, називали оточуючі предмети та явища. І ці назви закріплювались у мові. За спостереженнями вчених, іменник з’явився в мові в числі найперших слів. І це зрозуміло, тому, що людина з народження жадібно дивиться на світ і хоче знати все те, що її оточує.

 

ІІІ – ерудит

Чи знаєте ви, що в ахмарській мові (Ефіопія) не розрізняють іменників. Слово барет означає одночасно і залізо, і  залізний. Це ж явище спостерігається в монгольській і деяких папуаських мовах.  Без іменників не може бути жодної мови. Це вперше помітив та описав в книзі „Мова” французький вчений Жорж Вандрієс. У в’єтнамській мові іменники не змінюються за відмінками: при будові речення головну роль відіграє порядок слів (перше слово – підмет, друге – присудок, третє – додаток).

 

VII. Оцінювання учнів

Ми здійснили сьогодні цікаву мандрівку, дізналися багато цікавого. А я оголошу зараз хто на який бал засвоїв загальну характеристику країни Іменник. (ОГОЛОШЕННЯ ОЦІНОК)

VIII. Домашнє завдання

Додаткові вправи

1. Виписати іменники, усно визначити рід.

Один, одиниця, одиничний, двійка, три, два, третій, троє , потроїти, вдвічі, тричі, подвоїти, трійка.

2. Прослухати поезію „Мова квітів” Д. Білоуса і виписати іменники, які запам’ятали (хто більше?) 

 Що каже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова не проста?

Верба – одвертість,

Айстра – смуток,

Лілея біла – чистота.

Конвалія – любов таємна,

Мак – юний цвіт, що не згаса.

Лавр – завжди успіх, слава певна,

А мальва – холодність, краса,

Дзвіночок польовий – то вдячність,

То любов свята.

Нарцис – то горда необачність,

Волошка – ніжність, простота,

Саранка – зілля – сміливість,

Півонія – життя сто літ,

Фіалочка – сором’язливість,

Любов минуща – первоцвіт.

Ми любим квіти дарувати,

Й, коли настане слушний час,

Все те, що хочемо сказати,

Букетик висловить за нас.

3. Розгадати кросворд

Впишіть у клітини український переклад поданих нижче російських слів, і у виділеному вертикальному рядку прочитаєте назву частини мови.

1. Лента. 2. Луч. 3.Искусство. 4. Колодец. 5.Воодушевление, сила, заряд. 6.Охотник. 7. Парикмахерская.

 

 

 

 

Додаток:

1.Промінь, криниця, наснага, перукарня, мистецтво, стрічка, мисливець.

	1
	2
3
	4
	5
6
7