Презентація «Англіцизми в ЗМІ».

Підготувала: вчитель англійської мови Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 164 Харківської міської ради. Харківської областіГришина Ганна Олександрівна. Сфери вживання англіцизмів в українській мові. Англіцизми в ЗМІ

Саме ЗМІ стали головним інструментом для поширення повідомлень, що впливають на суспільну свідомість. Англіци́зм (також англі́зм) — різновид мовного запозичення: слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені чи перекладені з англійської мови, також утворені за її зразком [1]. У сучасному світі можна спостерігати швидкий розвиток інформаційних технологій. Щодня вдосконалюються способи та методи подачі інформації для того, щоб більше зацікавити аудиторію. Саме ЗМІ стали головним інструментом для поширення повідомлень, що впливають на суспільну свідомість. ЗМІ сьогодні представляють систему неформальної освіти, тому впливають на засвоєння людьми різних соціальних норм та на формування ціннісних орієнтацій особистості [3].

англіцизми, які використовуються у тексті зі збереженням графіки мови-джерела (варваризми): SMS (Short Message Service), VIP (Very Important Person)англіцизми, транслітеровані кирилицею (макаронізми); при цьому одне слово може бути і варваризмом, і макаронізмом: SMS /СМС, PR/ПР (піар) (англ. public relations – «зв’язки з громадськістю»)англіцизми з нестабільною орфографію: месидж/месідж/меседж, офшор/офф-шор/оф-шор (англ. offshore — «поза берегом», територія з особливими вимогами ведення бізнесу), мас-медіа/масмедіа, англіцизми, які активно беруть участь у словотворенні: PR-щик, віп-місця, дисконтний, рейтинговий, спонсорувати, спонсорство. інтернаціоналізми – такі міжнародні терміни, які вживаються не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах (holding – англ., das Holding – нім., холдинг – укр. та рос. – вид підприємництва) [2]. Сучасні англіцизми, що використовуються в українському мовленні під впливом ЗМІ, можна класифікувати на групи:

Приклади англіцизмів у ЗМІ: Мітинг (від англ. meet — зустрічатися, знайомитися) – публічні збори;Дайджест (від англ. digest — стислий виклад, резюме) –  інформаційний продукт (стаття, добірка, огляд), що містить виклад творів у вигляді витягів з оригіналу або добірку у повному чи скороченому вигляді найцікавіших творів, вибраних з інших видань;Ток-шо́у (від англ. talk show – розмовляти, передача) — жанр телепередачі, телевізійної дискусії, обговорення питань загального інтересу, точок зору; Бр́ифінг (від англ. Briefing – інформаційні збори) — короткий публічний виступ, на якому учасники певних подій або заходів надають інформацію про поточний перебіг справ, позиції сторін, повідомляють раніше невідомі деталі та відповідають на питання журналістів. Бренд (від англ  brand – клеймо, марка) — комплекс понять, які узагальнюють уявлення людей про відповідний товар. Інса́йдер (від англ. inside — всередині) — особа, яка володіє інформацією «з внутрішніх першоджерел», може краще оцінити стан справ, ніж будь-який інший фахівець;І́мідж (від англ  image — образ, відображати) - штучна імітація або подання зовнішньої форми будь-якого об’єкта, особливо особи; Флешмо́б (від англ flash mob — «блискавична юрба», flash — блискавиця, mob, скорочене й усічене лат. mobilis vulgus — юрба) — це несподівана поява групи людей у заздалегідь запланованому місці. Після закінчення запланованої акції її учасники розчиняються в натовпі перехожих людей, що і викликає ефект раптовості.

Приклади англіцизмів у ЗМІ:вікенд«На _____________журналістам підтверджують, що пан Самсоненко справді зупинився у готелі» («Україна молода», 10.06.2008) [2 ].«Доцент продемонстрував _____________в дії» («Хрещатик», 17.11.2005) [ 2 ].«Всі «контактні» сайти працюють в режимі _____________» («День», 12.09.2008)[2 ].«Тепер модним стало робити _____________ за гроші» («Газета по-українськи», 14.07.2008)[ 2 ].«А травневий _____________ укотре нагадав про неперевершені мистецькі властивості вишиванок» («Україна молода», 24.04.2008) [ 2 ].«Двоє щасливців, які куплять коробку цукерок із виграшним квитком, проведуть романтичний _____________ в екзотичній країні» («Газета по-українськи», 01.02.2008)[ 2].7. «Молодь сьогодні часто користується _____________» («День», 15.06.2008)[ 2].флешмобресепшиніонлайнноу-хау. SMS-камипромоушн

Висновки: Отже, існують певні об’єктивні причини англомовних запозичень в українській лексиці. Але, якщо на початковому етапі нової хвилі іншомовних запозичень (кінець 80-х – середина 90-х рр. ХХ ст.) переважали думки про те, що не слід їх боятися, оскільки мова сама впорається з потоком запозичень, у процесі мовної практики відпадатиме все штучне і зайве, а вдалі новотвори та доцільні запозичення приживуться у мові, то останнім часом говорять про перенасиченість української мови іншомовною лексикою[3]. Але надмірне захоплення іншомовними словами завдає шкоди рідній мові не лише на лексичному рівні, але й для її будови загалом.

Список використаної літератури: Вільна енциклопедія «Вікіпедія» [ Електронний ресурс]. – Режим доступу https://uk.wikipedia.org/Навальна М. І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : [монографія] / М. І. Навальна. — К., Інститут української мови ; Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. — 328 с. Науменко У. В. Вживання англіцизмів ЗМІ у полікультурному просторі. Наукові записи Національного університету «Острозька академія». 2016. – с. 139-143. Новий тлумачний словник української мови : у 4-х т. / укл. В. Яременко, О. Сліпунко. — К. : АКОНІТ, 1998.

Телебачення про англіцизми:

Дякую за увагу!