1. нові архітектурні стиліУ 40-х рр. 19 ст. класицизм поступився історизму.Історизм - використання архітектурних стилів та декоративних елементів, що склалися в будівельній практиці попередніх часів; поширення в архітектурі другої половини 19 ст. - початку 20 ст. неороманського, неоготичного, неоренесансного, необарокового, неокласицистичного стилів тощо (нео— новий). Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів.
До пошуку нових методів проектування та будівництва архітекторів спонукали:бурхливе зростання міст;розвиток архітектурної науки;початок використання нових конструкцій, нових будівельних матеріалів (залізо, скло, кераміку і залізобетон);замість особняків у містах почали будувати багатоквартирні багатоповерхівки т. зв. прибуткові будинки для здавання в оренду. Характерною особливістю архітектури доби була певна спеціалізація стилів: для церков обирали візантійський стиль, театри будували в ренесансному, особняки - у романському, синагоги - у мавританському.
Національна опера (архітектор Віктор Шретер;1897 р.; Київ)Театр у Чернівцях,1904-1905 рр. Одеський театр (архітектори Герман Гельмер та Фердинанд Фельнер, Фелікс Гонсіоровський; 1884-1887 рр.; неоренесанс та необароко) Львівський оперний театр (1897-1900 рр., архітектор Зигмунт Горголевський). Фасади прикрашають лоджії, балкони, алегоричні скульптурні композиції
Володимирський собор (Київ)Над проетом працювали ахітектор Олександр Беретті, професор Київського університету Адріан Прахов, живописці Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Микола Пимоненко, Михайло Врубель. У 1896 р. відбулося відкриття та освячення собору. ВІЗАНТІЙСЬКИЙ СТИЛЬВолодимирський собор (Київ)Будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації (Чернівці;1864-1882 рр.; чеський архітектор Йозеф Главка)поєднання елементів візантійського та романського стилів. Будинок резиденції митрополита Буковини і Далмації (Чернівці)
2. Модерн в архітектуріХарактерні риси: примхливі, мінливі форми, асиметричність та вільне планування, застосування символіки; фасади прикрашаються ліпленим декором і скульптурою, глазурованою керамікою тощо. На межі 19 і 20 ст. набуває поширення стиль модерн. Визначальна ознака модерну - застосування нових конструкцій з металу й залізобетону, опоряджувальної скульптури з цементу.
Київ; 1902-1903 рр.архітектор Владислав Городецький Фасад прикрашено колонами, увінчаними композицією з екзотичних звірів, фігури яких мали демонструвати переваги нових будівельних матеріалів і технологій. Фігури виконав італійський скульптор, співавтор усіх архітектурних творів Городецького в Києві Еліо Сала за кресленнями й шаблонами Городецького. Будинок з химерами Перехідний тип між особняком та прибутковим будинком. Усе оздоблення виготовлено з бетону
Будівля страхового товариства «Дністер» Львів; 1905-1906; архітектор Іван Левинський. Будинок Полтавського земства 1903-1908 р.; Полтава; архітектор Василь Кричевський. У процесі розвитку модерну в Україні сформувався національний стиль в архітектурі, визначальною рисою якого була стилізація під народну архітектуру та відродження традицій українського бароко.
3. Образотворче мистецтво. В образотворчому мистецтві другої половини 19 ст. активно розвивався побутовий жанр, тематика якого була спрямована на зображення повсякденного життя народу за принципами реалізму.Істотну роль відігравав і реалістичний пейзаж як самостійний жанр та як елемент побутової картини. Активно розвивався й портретний жанр.
Микола Пимоненко«Святочне ворожіння», 1888присвятив свою творчість зображенню сільського побуту, природи та звичаїв української провінції художник-реаліст Микола Пимоненко, найвідомішими картинами якого є «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Жнива», «Проводи рекрута». М. Пимоненка називають співцем українського села. Костянтин Трутовський «Весільний викуп», 1881«Всю мою художню діяльність я присвятив Малоросії і люблю цей край». Побутовий жанр
Сергій Васильківський «Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні», «Ранок на Дніпрі», «Козачий пікет», «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада», «Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»У живописі другої половини 19 - початку 20 ст. популярним був пейзажний жанр. Петро Левченко «Село взимку. Глухомань»Сергій Світославський«Українська ніч. Корчма» Сергій Васильківський«Козаки в степу»
Олександр Мурашко«Дівчина в червоному капелюсі»; 1902-1903 Наприкінці 19 - на початку 20 ст. творчість нового покоління українських митців зазнає впливу поширеного в Європі модернізму, зокрема однієї з його течій імпресіонізму.Імпресіонізм - мистецький напрям, представники якого прагнули до найточнішого відображення мінливого, реального світу і своїх вражень від нього. Іван Труш. «Портрет Лесі Українки»; 1900
Подумай!Що є характерним для архітектури кінця ХІХ- початку ХХ ст.?Які нові архітектурні стилі з’являються наприкінці ХІХ- початку ХХ ст.?Які жанри образотворчого мистецтва з’являються наприкінці ХІХ- початку ХХ ст.?Що є характерним для укранської скульптури наприкінці ХІХ- початку ХХ ст.?