Презентація "Піднесення українського національного руху на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.".

Піднесення українського національного руху на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.

Перевірка домашнього завдання

Основні дати189419001905190719111914 Створення у Львові спортивно-гімнастичного товариства «Сокіл»Створення у Галичині спортно-гімнастичного товариства «Січ»Створення першої політичної партії на БуковиніПерші вибори до австрійського парламенту на основі загального виборчого права. Вибори до австрійського парламенту. Шевченківський здвиг – урочиста хода Львовом товариства «Сокіл», «Січ», «Пласт» тощо на честь 100-річчя від дня народження Т. Шевченка

План1. Політичні партії Галичини на початку 20 ст.2. Національний рух в Буковині та Закарпатті3. Рух за реформу виборчої системи Австро-Угорщини4. Піднесення українського національного руху

1. Політичні партії Галичини на початку 20 ст. Яка була перша політична партія в Галичині? Русько-українська радикальна партія (РУРП).

Утвердження соціалізму, демократизація суспільного життя, перебудова Австро-Угорської імперії на засадах «правдивого автономізму»Боротьба за національну самостійність України. Побудова соціалізму через реформи та легальні парламентські форми боротьби1890 р.1899 р1900 р

Робота з підручником {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}партія. УСДПУНДПзаснування  лідери  мета  на кого спиралася   основні заходи   

2. Національний рух в Буковині та ЗакарпаттіПровідну роль у суспільно-політичному житті українців Північної Буковини наприкінці 19 - на початку 20 ст. відігравали народовці: розгорнули культурно-освітню та громадсько-політичну діяльність серед селян: створили мережу сільських читалень; збирали народні віча, організовували різні кооперативні товариства, зокрема «райффайзенки». заходи проти румунізації та впливу румунських бояр у Буковинському сеймі. істотно зросла роль української преси.

Національний рух в Буковині{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«Національна рада русинів на Буковині»Українська радикальна партія. Соціал-демократична партія Буковини1905-1907 рр.; Чернівці1907 р.; Чернівці1896 р. С. Смаль-Стоцький; М. Василько Т. Галіпа; Ілько та Остап Поповичі, Г. Гордий. М. Ганкевич, Ю. Бачинський, С. Вітикзахист прав русинів Буковини;турбота про політичний розвиток шляхом подання меморандумів, звернень, скликання селишних віч, видавнича діяльність, участь у виборах до парламенту та Буковинського сейму.активно критикувала народовські організації;видавнича діяльність;прагнули усунення будь-якої експлуатації, забезпечення українському народу вільного розпорядження землею і всіма засобами виробництва; створення окремої укр. політико-адм. області з  Буковини і Галичини.організації страйкової боротьби робітників і селян за поліпшення умов і оплати праці, прилучення людей праці до масових акцій робітничої і селянської солідарності, до участі у вічах і демонстраціях, до виборчих кампаній, до профспілкового руху

Розстановку політичних сил і впливовість окремих партій засвідчили вибори до Буковинського сейму 1911 р. Із 17 українських депутатів 15 були народовцями, 1 - радикалом та 1 - соціал-демократом. Москвофіли остаточно втратили свої позиції в суспільно-політичному житті.

Національний рух в ЗакарпаттіУ Закарпатті суспільно-політична ситуація істотно відрізнялася від решти західноукраїнських земель: «політика мадяризації» (витісненні з ужитку української мови та її заміні угорською в школах, церкві, друкованій продукції тощо) чи не єдиною та найдієвішою національною інституцією українців у краї була греко-католицька церква (мовно-літературні та культурно-освітні питання) Августин Волошин (греко-католицький священик, педагог, «батько» українського відродження в Закарпатті)

3. Рух за реформу виборчої системи Австро-Угорщини. Характерним явищем суспільно-політичного життя Галичини початку 20 ст. була боротьба українців за зміну системи виборів до австрійського парламенту. Рух за реформу виборчої системи розпочався в 90-ті рр. 19 ст., а особливої інтенсивності набув у 1905-1906 рр. Він згуртував національну інтелігенцію, спричинив велелюдні селянські віча, робітничі страйки. Вимоги українських діячівсправедливе представництво у віденському парламенті та Галицькому сеймівпровадження загальної, рівної, прямої участі у виборах

2 лютого 1906 р. у Львові з ініціативи УНДП відбулося народне віче, у якому взяли участь близько 50 тис. галицьких українців. Відкрив віче голова Народного комітету УНДП К. Левицький. «Ми зібралися тут, - наголосив він, - щоб засвідчити, що весь руський народ є за справедливу виборчу реформу і що за се право постоїть усіма своїми силами». Газета УНДП «Діло» характеризувала віче як «величну маніфестацію Галицької Русі в боротьбі за незалежні політичні права».

У січні 1907 р. цісар затвердив «Закон виборчий до Ради Державної»: право голосу отримав кожен австрійський громадянин-чоловік, якому виповнилося 24 роки і який жив у своїй громаді не менше ніж рік. У результаті виборів 1907 р. до Державної ради увійшли 32 українці, з яких 27 від Галичини і 5 - від Буковини. Депутати-українці австрійського парламенту в 1914 р. посприяли ухваленню нової виборчої системи, що мала забезпечити українцям у сеймі 62 (із 228) депутатських місця. Новий закон забезпечував загальне і пряме за таємного голосування виборче право, однак нерівне.

Проаналізуйте схему. Яке із завдань, що їх прагнули розв’язати парламентським шляхом українські депутати, було найважливішим для української інтелігенції, духівництва, селян, робітників. Розв’язання якого із завдань уважаєте найважливішим для суспільно-політичного життя західноукраїнських земель початку 20 ст.?Завдання, розв’язання яких прагнули домогтися українські депутати Австрійського парламенту. Запровадження національно-територіальної автономіїРозширення мережі українських газет. Створення українського університету у ЛьвовіБоротьба за реформу шкільної освіти – з метою розширення можливостей її здобуття рідною мовою. Захист декларованих австрійськими конституційними актами прав українського населення на вживання рідної мови в судочинстві та державному управлінні

4. Піднесення українського національного руху. Мережа культурно-просвітніх і господарських організацій. У читальнях влаштовували вистави, вечорниці, проводили тематичні вечори, організовували хори й драмгуртки. Буковина9 філій «Руської бесіди» близько 150 читалень. Галичина77 філій «Просвіти»3 тис. читаленьвечірні школи для неписьменних

Великих успіхів досяг кооперативний рух, до якого належало майже 500 кредитних організацій, кооперативних магазинів, спілок для продажу сільськогосподарських продуктів.

Ідейно-світоглядним підґрунтям національного руху слугувала діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевченка. За цей час НТШ видрукувало майже 800 томів наукових праць, понад 9 тисяч етнографічних й 5 тисяч археологічних пам’яток.

Піднесенню національної свідомості серед галицької молоді сприяло створення мережі фізкультурно-спортивних товариств, які вбачали мету своєї діяльності в плеканні фізичного та духовного здоров’я. Гімнастичне товариство «Сокіл»; 1894 р., Львів Іван Боберський Осередки товариства виникали в багатьох містах і селах Галичини та Буковини. На початку 1914 р. у 974 філіях «Сокола» відбули вишкіл 60 тис. юнаків та дівчат. Вправлялись у різних видах спорту: велосипедного, веслування, фехтування, стрільби, заняттях із протипожежної підготовки та відвідуючи заняття з музики. Василь Нагірний

У 1900 р. Кирило Трильовський створив в с. Завалля (нині село Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.) ще одну фізкультурно-спортивну організацію - «Січ». У 1913 р. в лавах «Січі» налічувалося майже 75 тис. галичан та буковинців.Іван Боберський Кирило Трильовський «Сокіл-Батько» виступили організаторами Шевченківського здвигу 28 червня 1914 р.

«Не було жодної ділянки суспільно-політичного, економічного чи культурного життя, в яких би Націонал-демократична партія не брала участі. За допомогою впливової і добре поставленої преси та численних освітньо-культурних, кредитово-економічних та спортивно-виховних організацій Націонал-демократична партія впродовж 1900–1914 pp. була монопольною партією в Східній Галичині». Доведіть кількома аргументами слушність наведених думок.

Домашнє завдання. Опрацювати § 31 підручника Оберіть критерії, на підставі яких порівняйте умови національного життя в Східній Галичині та в українських землях, що перебували під владою Російської імперії.