Презентація Освіта, наука, вплив процесів модернізації на суспільне та повсякденне життя

Освіта, наука, вплив процесів модернізації на суспільне та повсякденне життя

Перевірка домашнього завдання

Основні дати1865 Відкриття Новоросійського університету в Одесі1875 Відкриття Чернівецького університету1878 Відкриття в Києві Вищих жіночіх курсів1892 Відкриття кафедри історії України у Львівському університеті1894 Перетворення Літературного товариства ім. Шевченка у Львові на Наукове (НТШ)

План1. Прагнення українізації освіти2. Українська наука3. Модернізація повсякденного життя4. Становище жінок

1. Прагнення українізації освіти. Пригадайте, у чому полягала сутність освітньої реформи в Російській імперії 1864 р. Коли, за яких обставин, у яких університетах під австрійської України було створено кафедри української мови, літератури та історії України?

Західноукраїнські земліНа початок 20 ст. майже 63 % населення Галичини, понад 70 % Закарпаття (а в гірських районах - навіть 90 %) були неписьменними. Третина галицьких сіл не мала початкових шкіл. У Галичині діяло 49 державних середніх навчальних закладів (гімназій і реальних училищ). З них у Східній Галичині було 25 шкіл із польською мовою навчання, 4 - українською (гімназії у Львові, Перемишлі, Тернополі, Коломиї; у 1905 р. засновано п’яту українську гімназію в Станіславі), 2 - німецькою. Відкривалися приватні українські гімназії.

За підрахунками М. Грушевського:на одну польську середню школу в Східній Галичині припадало приблизно 30 тис. польського населення, на одну українську - 820 тис. українського населенняна Буковині діяла одна гімназія з українською мовою навчання (у Вижниці), кілька двомовних німецько-українських (зокрема, у Чернівцях та Кіцмані)на Закарпатті після ухвали нового закону про школи в 1907 р. не лишилося жодної школи з українською мовою навчанняперед Першою світовою війною кількість українських кафедр у Львівському університеті збільшилася до 8.

Наддніпрянщина. В українських землях у складі Росії на 1915 р. поза школою лишалося понад 70 % дітей шкільного віку. У 1914-1915 рр. тут налічувалося 452 середні школи, у яких навчалося 140 тис. учнів, і 19 вищих навчальних закладів із 26,7 тис. студентів.

М. Грушевський зазначав: «У Галичині й Буковині українська мова вживається як мова викладання в різного роду навчальних закладах, від початкових шкіл до університетів; у Росії вона цілковито вигнана зі школи й не допускається ні як мова викладання, ні як предмет у жодних школах - державних, громадських, приватних, вищих, середніх, нижчих - навіть як допоміжний засіб у початковому навчанні. Таким чином, не допущені ні як самостійні предмети, ні як складові частини інших наук, українські дисципліни, кінець кінцем, залишаються поза науковим ужитком, поза вивченням і дослідженням. І з цього боку зроблено все для того, щоб українська мова - культурний орган однієї із найзначніших народностей Європи, та українська література, що має великі твори високої культурної вартості, - залишалися невідомими, terra incognita по змозі для самих українців і для освіченого суспільства Росії, не виходячи за межі «хатнього вжитку», не досягаючи значення культурних знарядь».

«Чотири чому?» «Школа з нерідною мовою, з чужими по духу вчителями тільки по великій незрозумілості може зватися народною. Сумною і самотньою будівлею стоїть вона серед рідних сіл; круг неї шумить своє життя, народна пісня, мова, народний гумор б'ються у вікна, в двері, в щілини до неї, але в школу не хочуть пустити їх. Немає місця в ній живій мові. А там, де немає живої мови в школі, там немає живої душі, щирості, там немає засобів виховувати і ґрунтувати духовні дитячі здібності... Тільки після того, коли б залунала по наших школах рідна мова і буйно зашуміло в їй нове життя, всім би стало видно, через що наш народ "двічі неграмотний"». Чому рівень письменності в Україні був нижчим, ніж у Європі?Чому після революційних подій 1905-1907 рр. ситуація з використанням української мови у сфері освіти погіршилася?Чому царський уряд забороняв використання української мови в освіті?Поміркуйте, чому автор характеризує свій народ як «двічі неграмотний». Письменник і педагог С. Васильченко писав у 1911 р. на сторінках київського педагогічного журналу «Світло»:

2. Українська наука. Згадайте, коли, де, за яких обставин створено НТШ. У чому полягала діяльність цієї організації? Яку роль у становленні НТШ відіграв М. Грушевський?

пропрацював в Інституті Луї Пастера в Парижі; очолював кафедру зоології та порівняльної анатомії в Новоросійському університеті; завідував організованою ним 1886 р. першою в Російській імперії Одеською бактеріологічною станцією. Природознавство. Данило Заболотнийвідкрив шляхи поширення чуми й запропонував ефективні методи боротьби з неюІван Пулюй був першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету (Німецька вища технічна школа в Празі). Ілля Мечников

дослідження походження українців: «українці за антропологічними ознаками близькі до південних слов’ян. Історична наука. Михайло Грушевський автор багатотомної фундаментальної «Історії України-Руси», обґрунтував ідею тяглості української історії від часів Київської Русі до сучасностіВ’ячеслав Липинськийрозробив концепцію провідної ролі еліти в державному будівництві й суспільному житті. Олександра Єфименко. Автор російськомовної «Історії українського народу» Перша жінка в Україні та Росії, якій присуджено ступінь почесного доктора історичних наук (1910). Дмитро Багалійдослідження історії Слобідської України. Дмитро Яворницькийкнижки «Історія запорозьких козаків», визнаної класичною працею з історії українського козацтв. Федір Вовк

У 1913 р. Ігор Сікорський створив найбільший на той час у світі літак «Ілля Муромець», переліт на якому за маршрутом «Петербург-Київ-Петербург» став справжньою сенсацією. Літак «Ілля Муромець», Ігор Сікорський за штурвалом літака «Ілля Муромець»Літакобудування. У 1908 р. в Одесі виник перший у Росії аероклуб, члени якого М. Єфімов та С. Уточкін демонстрували польоти на аеропланах. У Києві 1910 р. Олександр Кудашев пролетів кілька десятків метрів на літаку власної конструкції К-1 — першому вітчизняному літаку з бензиновим двигуном.

Редакція двотомної «Української граматики»Мовознавство. Впорядкування чотиритомного «Словника української мови»1907-1909 рр. Борис Грінченко. Агатангел Кримський

Робота з таблицею «Видатні науковці України»{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Прізвище. У якій галузі науки працював. Найвидатніші досягнення

3. Модернізація повсякденного життя. Які зміни вигляду міста зображені на ілюстраціях?

Українські міста зазнавали істотного європейського впливу. У містах з’являються цілі квартали, забудовані багатоповерховими житловими будинками (так званими прибутковими будинками); спорудами громадського або культурного призначення - театрами, бібліотеками, лікарнями тощо; вулиці починають освітлювати електричними ліхтарями;з’являється громадський транспорт (трамвай, фунікулер; автомобілі; телефонний зв’язок; водогін; парки та бульвари)

У будівництві активно застосовують нові технології та винаходи: метод зварювання металевих конструкцій, нові матеріали - бетон і залізобетон. Так, архітектор Владислав Городецький у Києві спорудив житловий будинок, де навіть оздоби були виготовлені з бетону. Європейські новинки потрапляли до Києва чи Одеси одночасно зі Львовом або Петербургом. Крамниці пропонували мешканцям міст одяг і парфуми з Парижа, вина з Італії, швейні машини з Німеччини, годинники зі Швейцарії...

Європейській моді відповідав й одяг городян. Наприкінці 19 - на початку 20 ст. представники української творчої інтелігенції активно популяризують традиції українського декору, що зрештою знайшло втілення в так званому українському стилі. Вишивкою в містах оздоблювали серветки, скатертини, фіранки на вікнах і, зрозуміло, одяг.

Міський пролетаріат оселявся або в передмісті, або в бідних, дешевих кварталах, прикметою яких були злидні та бруд. Бідні родини часто винаймали маленькі комірчини, умеблювання яких складалося з ліжка, скрині, столу та кількох стільців. Одяг бідних городян був дешевим, часто саморобним, проте й у ньому втрачалися елементи традиційного національного костюма.

Якщо в попередні епохи українські селяни жили великими родинами (три покоління - батьки, діти, онуки), то від початку 20 ст. господарюють малими родинами (батьки й неповнолітні діти) - 4-6 осіб. Главою сім’ї та розпорядником усіх робіт, як і раніше, був батько. Спадкоємцями майна після батька ставали сини, які отримували рівні частки. Дружині належало майно, що входило в придане (материзна).

На сільському будівництві позначився розвиток технологій: заможні селяни починають будувати цегляні будинки, покриваючи їх бляхою або черепицею. В одязі й хатніх оздобах тканини фабричного виробництва поступово витісняють самоткані.

4. Становище жінокІндустріальна модернізація позначилася на суспільному становищі жінок. З Європи до України докотилися хвилі емансипації та фемінізму. Марія Вілінська(Марко Вовчок)Олена Пчілка(Ольга Косач-Драгоманова)Христина Алчевська. Леся Українка (Лариса Косач)Наталія Кобринська. Ольга Кобилянська

Як ви гадаєте, чи великий відсоток українок мали змогу скористатися цим правом?Наддніпрянщина1860 р., Київ - Перша жіноча гімназія1878 р., Київ - доступ до університетської освіти жінки. Західноукраїнські землі1900 р. - жінки отримали право навчатися в університетах Австро-Угорщини. Жіноча освіта на Україні

Домашнє завдання. Опрацювати § 33 Виконати завдання 3 в кінці § 33