Основні дати1864190418821907 заснування у Львові першого в західноукраїнських землях професійного українського театру «Руська бесіда»створення М. Кропивницьким в Єлисаветграді театру корифеївзаснування М. Лисенком першої в Україні Музично-драматичної школистворення в Києві першого стаціонарного професійного театру
Провідним осередком театрального життя другої половини 19 ст. стало провінційне місто Єлисаветград. Ще від 1864 р. тут активно діяв аматорський театр. В 1882 р. було створено першу професійну театральну трупу. Її організаторами була група драматургів та акторів, яких називають корифеї українського театру. Театр корифеївмісто Єлисаветград (нині Кропивницький)1. Театральне мистецтво
Саме цим діячам належить слава творців класичного репертуару українського театру. У 1885 р. трупа розпалася на дві частини: однією керував Марко Кропивницький, другою - Михайло Старицький. З 1907 р. український професійний театр дістав своє перше постійне приміщення - у Києві, у Троїцькому народному домі (нині Театр оперети), і тут успішно працювала трупа Миколи Садовського. Театр корифеєв1882 р.
На початку 20 ст. у Львові продовжував діяти єдиний у західноукраїнських землях український професійний театр «Руська бесіда», основу репертуару якого становили класичні п’єси М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого. Театр «Руська бесіда»Проте театральні колективи дедалі частіше зверталися до творів Лесі Українки, І. Франка, Г. Хоткевича, а також російських і західноєвропейських класиків. Сцена з опери П. Чайковського «Мазепа» у виконанні артистів київського театру М. Садовського. 1913
У 70-90-х рр. 19 ст. українське письменство зосереджується на соціальних і психологічних проблемах. 3. Розвиток української літератури. Панас Мирний (Панас Рудченко) соціально-психологічних романів і повістей роман у співавторстві з І. Біликом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»Іван Нечуй-Левицький утвердив в українській літературі жанр соціальної повісті «Бурлачка», «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я»
На межі 19-20 ст. в українській літературі утверджуються нові мистецькі принципи, що свідчило про модерністський переворот. Ознаками нової мистецької філософії були естетизм, інтелектуалізм, європеїзм, глибокий психологізм, інтерес до внутрішнього життя і світогляду людини. Ольга Кобилянська «Природа», «Меланхолійний вальс», «Некультурна» Героїні О. Кобилянської - «аристократки духу», які прагнуть досягти ідеалу надлюдини, не звертаючи уваги на суспільні стереотипи. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) «Одержима», «Вавилонський полон», «Кассандра», «Руфін і Прісцілла», «Оргія», «Камінний господар», «Лісова пісня». відома як перекладач світової класики - Байрона, Данте, Шекспіра. Важливою рисою літературного модерну в Україні було створення жіночої мистецької традиції.
Михайло Коцюбинський творам властивий імпресіоністський характер «Intermezzo», «Сміх», «Цвіт яблуні», «Хвала життю», «Тіні забутих предків», «Fata morgana» майстерно поєднано риси реалістичного та імпресіоністського зображення соціальної дійсностіВасиль Стефаникновели «Новина», «Виводили з села», «Синя книжечка», «У корчмі», «Катруся», «Кленове листя», «Стратився», «Бесараби» однією з тем була вимушена еміграція галицьких українців до Канади і США.
На початку 20 ст. письменники дедалі гостріше висловлювали своє ставлення до соціальних проблем. Олександр Олесь (Кандиба)переймався демократичними ідеалами. створив чимало віршів громадянського звучання, у яких революційні гасла поєднав із людськими почуттями і клопотами буднів«Айстри», «З журбою радість обнялась». Володимир Винниченко «Краса і сила», «Голота», «Талісман», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Контрасти», «Хто ворог», «Голота» та ін. майстерно відтворив гірке життя бідняків, процес пролетаризації українського села
У 1904 р. створив першу в Україні Музично-драматичну школу. Працював майже в усіх музичних жанрах: історико-героїчну, лірично-побутову, лірично-фантастичну. Заклав підвалини вищої спеціальної музичної освіти в Україні, теоретичними працями істотно розвинув вітчизняну науку про народну музично-пісенну творчістьпідготував 7 збірок народних пісень, покладених на фортепіано, загалом опублікувавши 600 пісеньопери «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Ноктюрн». Найвищим досягненням оперної творчості М. Лисенка вважають оперу «Тарас Бульба». Написав М. Лисенко й перші дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький». Микола Лисенко (1842-1912)Опера "Наталка Полтавка". 1д. Пісня Возного "Всякому городу нрав і права"
Соломія Крушельницька (1872-1952)Українська оперна співачка, педагог. За життя Соломію Крушельницьку визнали найвидатнішою співачкою світу. Маючи виняткові природні вокальні й сценічні здібності, виступала на сценах провідних театрів світу, виконуючи партії з 60 опер. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття.