Мета:охарактеризувати зміни в промисловому розвитку західноукраїнських земель;визначити провідні галузі економіки краю; проаналізувати зміни в сільському господарстві західноукраїнських земель на початку XX ст.; визначати роль кооперативного руху в житті українського населення цього регіону.
Основні дати. Виступ студентів-українців Львівського університету з вимогою розширити вживання української мови. Масовий вихід студентів із університету. Річний видобуток нафти на Прикарпатті становив 2 млн т (третє місце у світі після США та Росії)Рік селянських страйків у Східній Галичині: страйк у липні 1902 р. охопив 500 громад у 24 повітах, у ньому взяли участь понад 100 тис. селян1901 19021909
1. Національний склад населення у 1851-1910 рр. Проаналізуйте графіки. Які явища та процеси вони засвідчують? Як змінився національний склад населення західноукраїнських земель проти першої половини 19 ст.? Із чим це пов’язано? Обчисліть приблизну кількість українців - мешканців західноукраїнських земель 1910 р.
У західноукраїнських землях розвивалися галузі промисловості, пов’язані із видобутком сировинних ресурсів. 2. Розвиток промисловостіПожвавлення відбувалося в більшості галузей харчової промисловості, зокрема в цукровій, борошномельній, спиртогорілчаній. Кустарно-ремісничий характер промисловостіПеревага дрібних підприємств (80%)Пришвидшився розвиток металообробної та машинобудівної промисловості. Провідні галузі: нафтоозокеритна, лісопильна, деревообробна, цегельна, низький рівень енергоозброєння промисловості
3. Розвиток сільського господарства. У сільському господарстві працювало понад 75 % населення. Сільськогосподарська галузь залишалась екстенсивною та низькопродуктивною. Найбільшою проблемою селян було малоземелля і безземелля в умовах збереження великого поміщицького землеволодіння. Великими землевласниками були польські, румунські, угорські, німецькі поміщики. Відбувалася поступова заміна прогресивнішою системою сівозмін, почали застосовувати мінеральні добрива, нову техніку.
селянські господарства зберігали напівнатуральний характер безземелля спонукало українських селян жити за рахунок заробітків у панських двораххарактерне явище аграрного перенаселення. Селянські протести з вимогами скорочення робочого дня, підвищення заробітної платні, користування поміщицькими лісами, луками.
4. Кооперативний рух. На початку 20 ст. розширювала свою діяльність споживча та кредитно-позичкова кооперація. Зростає Товариство взаємного кредиту «Дністер»В Галичині найбільше розвинулася молочарська (1904 р. - кооператив-молочарня - Союз руських молочарських спілок – Маслосоюз). Маслосоюз виробляв пастеризоване молоко, тверді і м’які сири, бринзу, мав мережу власних магазинів у галицьких містах, експортував масло до Німеччини, Англії, Франції, Італії, Голландії, Данії, Австралії та Палестини.
«Більшість східнослов'янських емігрантів з Галичини і Буковини мали нечітку або не мали жодної національної ідентичності, коли покидали батьківщину. Згодом, вже у Сполучених Штатах Америки і Канаді, потрапивши в оточення інших народів Європи та всього світу, вони почали плекати національну свідомість - пізнавши свою українську ідентичність, передавали її дітям та онукам...» (Павло Роберт Магочій. «Історія України»)
«Земленька наша багата на все, чого нам потрібно, та що з того, коли ми, добуваючи з землі сирі плоди, мусимо їх продавати дешево, а зате купувати дорого вироби фабрик заграничних» («Буковина», 1896 р.). Які особливості економіки західноукраїнських земель засвідчують уривки з дописів у газетах?«Тутешні робітники (в Стрию), в тому числі залізничники, в буквальному сенсі гинуть від голоду через дуже дорогі продукти, живуть у холодних і вологих будинках» («Новий робітник», 1902 р.).«Теперішні охоронні мита, запроваджені в Австрії, виключно на користь промисловості судетських країв, які заливають нас своїми дорогими й поганими фабричними виробами, чинять неможливим розвиток крайової промисловості в Галичині» («Тижневик економічний», 1900 р.). Робота з джерелом
6. Боротьба за створення українського університету у ЛьвовіНа межі 19-20 ст. у суспільно-політичному житті Галичини загострилася боротьба за український університет у Львові. Згідно з імператорською ухвалою 1871 р. Львівський університет мав бути двомовним - українсько-польським, проте фактично був польським. На всіх факультетах було лише шість у різний час заснованих кафедр з українською мовою викладання.
Восени 1901 р. студенти-українці виступили з вимогою розширення прав української мови в університеті та збільшення кількості українських кафедр. Через опір з боку адміністрації закладу, близько 600 студентів на знак протесту переїхали на навчання в університети Кракова, Відня, Праги.Ідею українського університету активно пропагував професор Львівського університету М. Грушевський. Українські депутати в Державній раді закликали уряд розв’язати це питання. Проте до реалізації справа не дійшла, як вважають, через початок у 1914 р. Першої світової війни.
Найдраматичнішою подією в боротьбі за український університет стало віче українського студентства 1 липня 1910 р. Польські студенти збудували в приміщенні університету барикади, щоб перешкодити українцям вийти з будинку назовні й розпочати запланований похід вулицями Львова. Між представниками української та польської студентської молоді відбулася сутичка та перестрілка з пістолетів, внаслідок якої загинув український студент Адам Коцко. Майже відразу після цього в приміщенні університету з’явилися поліцейські. Серед арештованих були тільки українці, тоді як поляки, фігурували лише в якості свідків
Отже:на західноукраїнських землях активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер — нафтоозекеритова, лісопильна, борошномельна, соледобувна. Найшвидше розвивалася нафтова промисловість. На початку XX ст. на Галичину припадало 4—5 % світового видобутку нафти.відбувалося інтенсивне проникнення іноземного капіталу, який майже повністю контролював промисловість краю і по-хижацьки експлуатував його природні багатства.західноукраїнські землі поступово перетворювалися на ринок збуту для підприємств більш розвинених регіонів Австро-Угорщини.злиденне становище більшої частини населення стимулювало трудову еміграцію за Океан.