Презентація "Економічне та суспільно-політичне життя підавстрійської України на початку ХХ ст."

Економічне та суспільно-політичне життяпідавстрійської України на початку ХХ ст.

Мета:охарактеризувати зміни в промисловому розвитку західноукраїнських земель;визначити провідні галузі економіки краю; проаналізувати зміни в сільському господарстві західноукраїнських земель на початку XX ст.; визначати роль кооперативного руху в житті українського населення цього регіону.

Основні дати. Виступ студентів-українців Львівського університету з вимогою розширити вживання української мови. Масовий вихід студентів із університету. Річний видобуток нафти на Прикарпатті становив 2 млн т (третє місце у світі після США та Росії)Рік селянських страйків у Східній Галичині: страйк у липні 1902 р. охопив 500 громад у 24 повітах, у ньому взяли участь понад 100 тис. селян1901 19021909

1. Національний склад населення у 1851-1910 рр. Проаналізуйте графіки. Які явища та процеси вони засвідчують? Як змінився національний склад населення західноукраїнських земель проти першої половини 19 ст.? Із чим це пов’язано? Обчисліть приблизну кількість українців - мешканців західноукраїнських земель 1910 р.

У західноукраїнських землях розвивалися галузі промисловості, пов’язані із видобутком сировинних ресурсів. 2. Розвиток промисловостіПожвавлення відбувалося в більшості галузей харчової промисловості, зокрема в цукровій, борошномельній, спиртогорілчаній. Кустарно-ремісничий характер промисловостіПеревага дрібних підприємств (80%)Пришвидшився розвиток металообробної та машинобудівної промисловості. Провідні галузі: нафтоозокеритна, лісопильна, деревообробна, цегельна, низький рівень енергоозброєння промисловості

3. Розвиток сільського господарства. У сільському господарстві працювало понад 75 % населення. Сільськогосподарська галузь залишалась екстенсивною та низькопродуктивною. Найбільшою проблемою селян було малоземелля і безземелля в умовах збереження великого поміщицького землеволодіння. Великими землевласниками були польські, румунські, угорські, німецькі поміщики. Відбувалася поступова заміна прогресивнішою системою сівозмін, почали застосовувати мінеральні добрива, нову техніку.

У поміщицьких маєтках вирощували зернові культури, кукурудзу, картоплю, вкладали кошти в торгове тваринництво, торгували маслом, молоком, яйцями. використовувалась вільнонаймана праця поширення сільськогосподарських машин і поліпшених знарядь праці

селянські господарства зберігали напівнатуральний характер безземелля спонукало українських селян жити за рахунок заробітків у панських двораххарактерне явище аграрного перенаселення. Селянські протести з вимогами скорочення робочого дня, підвищення заробітної платні, користування поміщицькими лісами, луками.

4. Кооперативний рух. На початку 20 ст. розширювала свою діяльність споживча та кредитно-позичкова кооперація. Зростає Товариство взаємного кредиту «Дністер»В Галичині найбільше розвинулася молочарська (1904 р. - кооператив-молочарня - Союз руських молочарських спілок – Маслосоюз). Маслосоюз виробляв пастеризоване молоко, тверді і м’які сири, бринзу, мав мережу власних магазинів у галицьких містах, експортував масло до Німеччини, Англії, Франції, Італії, Голландії, Данії, Австралії та Палестини.

5. Українська діаспора. Причини:відставання в економічному розвитку західноукраїнських земель, розорення селянських господарств поява значного надлишку робочої сили Українська діаспора - громади українців (осіб українського походження), які проживають за межами України.

Масова трудова еміграція західноукраїнського селянства в європейські країни та за океан - до США, Канади, Бразилії, Аргентини та інших країн. Усього до 1914 р. із західноукраїнських земель виїхали на постійне проживання в інші країни (за неповними підрахунками) 700-800 тис. осіб.

«Більшість східнослов'янських емігрантів з Галичини і Буковини мали нечітку або не мали жодної національної ідентичності, коли покидали батьківщину. Згодом, вже у Сполучених Штатах Америки і Канаді, потрапивши в оточення інших народів Європи та всього світу, вони почали плекати національну свідомість - пізнавши свою українську ідентичність, передавали її дітям та онукам...» (Павло Роберт Магочій. «Історія України»)

«Земленька наша багата на все, чого нам потрібно, та що з того, коли ми, добуваючи з землі сирі плоди, мусимо їх продавати дешево, а зате купувати дорого вироби фабрик заграничних» («Буковина», 1896 р.). Які особливості економіки західноукраїнських земель засвідчують уривки з дописів у газетах?«Тутешні робітники (в Стрию), в тому числі залізничники, в буквальному сенсі гинуть від голоду через дуже дорогі продукти, живуть у холодних і вологих будинках» («Новий робітник», 1902 р.).«Теперішні охоронні мита, запроваджені в Австрії, виключно на користь промисловості судетських країв, які заливають нас своїми дорогими й поганими фабричними виробами, чинять неможливим розвиток крайової промисловості в Галичині» («Тижневик економічний», 1900 р.). Робота з джерелом

6. Боротьба за створення українського університету у ЛьвовіНа межі 19-20 ст. у суспільно-політичному житті Галичини загострилася боротьба за український університет у Львові. Згідно з імператорською ухвалою 1871 р. Львівський університет мав бути двомовним - українсько-польським, проте фактично був польським. На всіх факультетах було лише шість у різний час заснованих кафедр з українською мовою викладання.

Восени 1901 р. студенти-українці виступили з вимогою розширення прав української мови в університеті та збільшення кількості українських кафедр. Через опір з боку адміністрації закладу, близько 600 студентів на знак протесту переїхали на навчання в університети Кракова, Відня, Праги.Ідею українського університету активно пропагував професор Львівського університету М. Грушевський. Українські депутати в Державній раді закликали уряд розв’язати це питання. Проте до реалізації справа не дійшла, як вважають, через початок у 1914 р. Першої світової війни.

Найдраматичнішою подією в боротьбі за український університет стало віче українського студентства 1 липня 1910 р. Польські студенти збудували в приміщенні університету барикади, щоб перешкодити українцям вийти з будинку назовні й розпочати запланований похід вулицями Львова. Між представниками української та польської студентської молоді відбулася сутичка та перестрілка з пістолетів, внаслідок якої загинув український студент Адам Коцко. Майже відразу після цього в приміщенні університету з’явилися поліцейські. Серед арештованих були тільки українці, тоді як поляки, фігурували лише в якості свідків

Отже:на західноукраїнських землях активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер — нафтоозекеритова, лісопильна, борошномельна, соледобувна. Найшвидше розвивалася нафтова промисловість. На початку XX ст. на Галичину припадало 4—5 % світового видобутку нафти.відбувалося інтенсивне проникнення іноземного капіталу, який майже повністю контролював промисловість краю і по-хижацьки експлуатував його природні багатства.західноукраїнські землі поступово перетворювалися на ринок збуту для підприємств більш розвинених регіонів Австро-Угорщини.злиденне становище більшої частини населення стимулювало трудову еміграцію за Океан.

Чудова робота!Домашнє завдання Опрацювати § 30 Написати повідомлення про осередки української діаспори