Презентація "Аутизм"

Корекційний педагог: Вовкогон Л. В. Діти дощу. Особливості поведінки у колективі.

Зі спеціалізованого садочка до звичайної школи якщо дитина вже пройшла реабілітацію в садочку, якщо в неї аутизм легкої форми, без органічних уражень, відсутня агресія, то вона може іти до звичайної школи, навчатися там, як і решта дітей, за загальною програмою.така дитина буде трохи сором’язлива, не надто активна в спілкуванні, але комфортно почуватиметься в колективі — за умов, якщо психолог у разі необхідності коригуватиме її стан. Тому у кожній загальноосвітній школі мають бути і психолог, і логопед — кваліфіковані спеціалісти, які вміють працювати з «особливими» дітьми, зокрема з аутистами. Тільки в такому випадку спільне навчання принесе реальну користь.

Порадник вчителям. Необхідно знати історію терапії дитини, проводити інтерв’ю;Дізнатися яка форма терапії проводиться;Зв’язатися з терапевтом дитини. Проведення детальної діагностики здібностей дитини, а також  проникливе вивчення  діагнозу, його специфічних потреб і можливостей;Розробка відповідної системи навчання для конкретної дитини, тобто гнучка настройка методів роботи;Адаптація навчальних матеріалів до потреб та інтересів дитини

Функціонування дітей з аутизмом – на що звернути особливу увагу? діти з аутизмом можуть проявляти різні моделі поведінки в контактах з іншими. Одну групу складають діти, які найчастіше відступають, уникають взаємодії з дорослими і з однолітками. Можуть звертатися до інших, але, в основному, в ситуації, коли щось потрібно. У другій групі дітей з аутизмом поведінка наближена до пасивності. Діти не заводять спонтанних контактів з іншими (за винятком випадків, які служать для задоволення їх потреб), але приймають їх  з боку  інших. Ви можете заохочувати їх до участі у спільній діяльності. Третя група-це діти, які спонтанно вступають у контакт, але вони роблять це дивним чином, просто неадекватно ситуації. Вони мають труднощі в розумінні точки зору іншої людини. Можуть задавати постійно одні і ті ж питання, говорити  тільки на тему, яка їх цікавить, вони не можуть підтримувати контакти  і розмови в темі, запропонованій партнером.

Спілкування. Рівень спілкування дітей з аутизмом дуже різноманітний.  Слід звернути увагу на два аспекти:спосіб, за допомогою якого дитина спілкується – робота з мовою, або альтернативними способами спілкування,розуміння дитиною важливості спілкування  – того, що вона служить обміну інформацією між людьми, створенні і підтримці відносин. У значної частини дітей з аутизмом мова не розвинулася, або настільки неправильна, що серйозно ускладнює ефективну комунікацію. У високофункціональних дітей з аутизмом та синдромом Аспергера мова і користування мовою розвинені на тому ж рівні, як у правильно розвинених дітей. Однак слід пам’ятати про специфіку пізнавального функціонування, що може утруднити взаємне  порозуміння (наприклад, буквальне розуміння мови, специфічно пов’язані значення слів). Навіть у тих дітей, які вільно володіють мовою виникають проблеми в спілкуванні. Це невміння або обмежена здатність до ведення діалогу, тенденція говорити тільки на тему цікавій дитина, нелогічне реагування на те, що говорить інша людина (на її вислови), утруднення в точному формулюванні своїх думок, або створення довгих висловлювань. 

Пізнавальні функції У дітей з аутизмом часто зустрічаються:перевага візуального мислення над вербальним;хороші спостережні зорові навички і зорова пам’ять;труднощі в засвоєнні абстрактних понять в абстрактному мисленні;труднощі в узагальненні знань і умінь;створення специфічних змістових асоціацій;буквальне розуміння мови;труднощі в причинно-наслідковим мисленні;прив’язаність до рутини, відсутність або мала гнучкість в мисленні;переважання механічної пам’яті над змістовою ;переважання уваги, мимовільної до довільної;ослаблена допитливість, пізнавальна і внутрішня мотивація, вибірковість інтересів;порушення в прийомі та інтеграції сенсорних стимулів

Що важливо в роботі з учнем аутистичного спектру?Учню слід надати:стабільність та передбачуваність планів дня в школі, плану конкретного уроку або заняття на рівні, зрозумілім для дитини;допомогу в орієнтації у просторі школи: наприклад: маркування приміщень в зрозумілому для учня, складання плану школи;попередження про зміни, наприклад, про заміну, скорочення уроків або відвідування,визначення тривалості активності, наприклад, шляхом визначення кількості завдань, або через звуковий сигналпідготовка додаткових завдань або іншого заходу в ситуації, коли учень з аутизмом закінчить роботу раніше, ніж його однокласники;сенсорний комфорт;ідеальне місце у класі (наприклад, подалі від вікна, в першому ряду, так щоб легше було йому зосередити увагу на вчителя);виділення місця, в якому учень з аутизмом може розслабитися і відключитися, якщо буде переважати така необхідність;візуальний канал передачі інформації;плани у вигляді наочної інформації зрозумілої для конкретної дитини (див., наприклад: конкретні предмети, що позначають дані активності, через фотографії, малюнки, піктограми або етикетки з написами);підготовка фотографій, схем, діаграм, таблиць, дослідів, які б якомога повніше ілюстровали і впорядкували б інформацію, що міститься в тексті автора підручника;підтримка усних команд представленням їх у візуальний/зоровий, в залежності від рівня розуміння учня, наприклад, записуючи рядки на аркуші, показ піктограми, або фотографії;контрольований спосіб говорити;

зверніть увагу на те, що команда направлена до всього класу була отримана учнем з аутизмом, і, якщо це необхідно, направляючи її також індивідуально для нього;передача інформації – “не заливати потоком слів”, робіть перерви між фразами, щоб у дитини був час на обробку інформації;після завдання, питання, команди, дати час дитині на реакцію;уникаючи сарказму і натяків, пояснення метафор;формування команд прямо, задавати конкретне питання;питання без можливостей для вибору, наприклад, замість: “Що ти хочеш тепер робити?” – це: “ви Хочете зараз читати чи писати?”;розгляд на гучність мови, особливо при дітях з підвищеною чутливістю слуху;підтримка самостійної роботи;подання завдання ясно для дитини, розбити його на більш дрібні етапи;іноді зниження складності задачі або її вкорочення;також можна надати дитині чи зробити разом з нею план виконання завдання,чітко визначити, коли кінець завдання;посилення мотивації у процесі навчання і самооцінки:використання інтересів дитини і улюблених форм роботи в процесі навчання новим навичкам ( використовувати поняття “менше”- “більше”);розробка системи заохочень, особливо при більш складних завданнях чи мало цікавих для дитини;оцінки не завжди мотивують дитину з аутизмом;створення ситуацій, в яких дитина буде мати поштовх до успіху, використання спеціальних здібностей дитини та її інтересів, для підвищення її статусу в класі;дозвіл учню на застосування власних методів для рішення завдань (попросити його про їх демонстрацію, пояснення);підтримка учня у встановленні і підтримці відносин з однолітками – учень з аутизмом може мати великі труднощі з початком розмови, підставою дружби, варто підтримати його в діях, якщо він висловлює бажання брати участь у житті класу.

Як перевіряти знання учня з аутизмом?Ось декілька порад:зробіть тест адаптований для конкретної дитини;візьміть до уваги роботу дитини, його орієнтири інтелектуальні здібності, його рівень та спосіб спілкування, його концентрації уваги;пам’ятайте, що ви дійсно перевіряєте: чи вміння писати тест або знання;використовуйте форму тесту, а не форму опису;складіть тест з використанням матеріалів і візуального контенту, мультимедійного;якщо потрібно задайте додаткові питання та/або питання допоміжні ;підготуйте письмовий, а не усний тест;візьміть на тест і оцінку людини з аутизмом більше часу;не кричіть на дитину;частину навичок, перевірте в іншій ситуації, якщо це доцільно ;будьте люб’язними до дитини;не відсторонюйтеся від дитини – це дозволить об’єктивно оцінити її здібності;застосувуйте відповідну мотивацію і задоволення за виконання роботи.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Діти з аутизмом хочуть вчитися! Діти з аутизмом хочуть краще зрозуміти і пізнати світ, в якому вони живуть. Безперервне навчання запобігає застою розвитку і регресії. Безперервне навчання зменшує число складних варіантів поведінки. Безперервне навчання підвищує мотивацію до дії. Це допомагає реалізувати їх захопленя та інтереси.

Де працювати аутисту?