Український авангард. Підготувала. Вчитель Харківської гімназії № 55 Кись Олена Вікторівна. Харків 2022
Номер слайду 2
Терміном "авангард" (фр. avantgarde- той, що йде попереду, передовий загін) в естетиці XX ст. визначається сукупність усіх різноманітних новаторських, революційних, бунтарських, епатажних, маніфестарних рухів та напрямів в художній культурі першої половини (а іноді навіть! першої третини) XX ст. Взагалі авангардні явища присутні у будь-якому перехідному періоді в історії культури, але у XX ст. авангард стає могутнім феноменом художньої культури, який обіймає майже усі окремі види мистецтва. Поняття «український авангард» введено в ужиток французьким мистецтвознавцем Андрієм Борисовичем Наковим для виставки «Tatlin’s dream», улаштованої в Лондоні 1973 року. Саме тоді Захід уперше побачив праці світового рівня невідомих авангардистів України –В. Єрмилова і О. Богомазова. Ця подія привернула увагу до видатних українських майстрів авагарду К. Малевича, Д. Бурлюка, В. Татліна, роботи яких набули популярності в усьому світі.
Номер слайду 3
Двадцяти роки ХХ ст. характеризуються складністю і суперечливістю художньо-естетичних тенденцій, творчих пошуків. В Україні організовувалися різні творчі об’єднання художників. До складу яких входили як художники реалісти, так і художники модерністських та імпресіоністичних уподобань. Точилася гостра боротьба художників – реалістів із представниками нових художніх течій, які орієнтувалися на європейське мистецтво, вважаючи реалістичний метод таким, що не відповідає культурним потребам сучасного суспільства .
Номер слайду 4
Казимир Малевич (1879-1935)Народився в Києві. Художник-авангардист, один із засновників супрематизму і кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва. Супрематизм, за Малевичем, — це остаточний розрив живопису із зображенням реального світу. На думку митця, усі зусилля потрібно зосередити на кольорі, формі, фактурі, русі. «Коли зникне звичка бачити в картинах куточки природи, мадонн та безсоромних венер, тоді тільки побачимо чисто живописний витвір» — писав художник в одному із своїх маніфестів. «Чорний квадрат» був символом кінця старого предметно-натурального і першим кроком до нового мистецтва. «Розфарбована площина, — писав художник про свою картину, — є найелементарнішою формою виразу чистого кольору, вивільненого від тиску предметів». Супремати́зм (від лат. supremus — найвищий) — напрям авангардного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку XX століття.
Номер слайду 5
Номер слайду 6
Неопримітивізм - сукупність художніх прийомів, характерних для мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століття. Для неопрімітивізму характерно навмисне спрощення художніх засобів і форм заради найбільшої виразності. Наприклад, застосування простих композицій, спотворень у зображенні, насичених, яскравих кольорів. При цьому неопримітивізм виходить з досвіду примітивного мистецтва (народного, архаїчних культур минулого та ін.)К. Малевич «Селяни в церкві»К. Малевич «Збір урожаю»
Номер слайду 7
Кубізм — авангардна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву. Кубізму притаманні підкреслено геометризовані форми, прагнення подрібнити об'єкти на стереометричні складові. Експресіонізм (від лат. Expressio, «вираз») - течія в європейському мистецтві доби модернізму, яка отримала найбільший розвиток у перші десятиліття XX століття, переважно в Німеччині та Австрії. Експресіонізм прагне не стільки до відтворення дійсності, скільки до вираження емоційного стану автора. СЛОВНИЧОКЕ. Мунк «Крик»Абстракціоні́зм, абстрактне мистецтво, безпредметне мистецтво, конфігуративне мистецтво. Філософсько-естетична основа абстракціонізму — ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків. В. Кандинський «Абстракція»,1910
Номер слайду 8
К. Малевич «Англієць у Москві»О. Богомазов. Трамвай.1914 р. Кубофутуризм (кубізм + футуризм). Кубізм розкладав (на «аналітичній» стадії свого розвитку) предмети і фігури, в цілому прагнув до конструктивності, до архітектоніки. Футуризм – це надзвичайна динаміка, що руйнує конструкцію. Його кумири – рух, швидкість, енергія. Однак саме українські авангардні живописці – при більшому тяжінні до кубізму – об’єдналися під назвою кубофутуризму. Звільняючись від прямого наслідування натури, художники одержали певну свободу по-своєму інтерпретувати світ.
Номер слайду 9
Художник, поет за світовідчуттям і аналітик за складом мислення – вже у 1913–1914 роках створив десятки картин, акварелей та рисунків, в яких відчутний подих різних течій початку століття -експресіонізму, неопримітивізму, абстракціонізму. Та будучи прихильником і теоретиком кубофутуризму, він пише трактат «Живопис і елементи» – блискучу теоретичну розвідку про те, як темп і ритм зовнішнього життя перекладається художньою особистістю на мову живопису. «Світ виповнений енергією руху, – розмірковує автор, – і спостережливе око бачить динаміку навіть у статичному предметі («гора насувається», «рейки біжать», «стежка в’ється»)». Олександр Богомазов (1880-1930)
Номер слайду 10
О. Богомазов. Портрет дружини Ванди (1914)О. Богомазов. Автопортрет
Номер слайду 11
Василь Єрмілов (1894-1968) Народився в Харкові. Автор багатьох проектів: збірних кіосків, агітаційних і книжкових фургонів, трибун-реклам. Він також працював у промисловій графіці: ескізи оформлення упаковок, сірникових коробок, заводських і фабричних марок.
Номер слайду 12
В.Єрмілов, Рел’єф А, 1920-ті рр. В.ЄРМІЛОВ Агітаційно-рекламна установка-трибуна для ювілейної виставки до 10-річчя Жовтневої революції. Харків. 1927 Автопортрет
Номер слайду 13
Гитарі (1919)
Номер слайду 14
В. ЄРМІЛОВ. Рел’еф "Союз рабочих и крестьян" Ескизи оформлення тютюнових коробок. 1922
Номер слайду 15
Федір Григорович Кричевський (1879-1947)Народився м. Лебедин. Сумська обл. Закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури. А у 1910 р. – Петербурзьку академію мистецтв. У 1914 р. став директором Київського художнього училища, був обраний першим ректором Української академії мистецтв (1917-1922) та Київського художнього інституту (1922 – 1941).
Номер слайду 16
«Наречена». Реальний образ, змальований із сільської дівчини Христі Скубій. Яка мешкала на Полтавщині у с. Шишках.
Номер слайду 17
Панно-триптих «Життя»Ліва частина «Любов», центральна – «Сім’я», права – «Повернення»