Презентація "Бандуристи-аматори Черкащини"

Вчитель бандури Забожко І.М. Бандуристи - аматори Черкащини

Мета і завдання: вивчити шляхи реалізації мистецького таланту самодіяльних бандуристів; спробувати розкрити і пояснити, як багато може зробити людина для реалізації себе як творчої особистості; формувати національну самосвідомість учнів, вивчаючи історичне минуле України, її культуру; виховати любов до української народної музики; підкреслити важливість розвитку природних творчих здібностей;

Загальновідома особлива суспільна роль кобзарів у всі часи як просвітителів, носіїв кращих ідей козацтва, високої духовності в народі. Плекаючи своєю пісенно-музичною творчістю народу невмирущий дух, кобзарі й бандуристи зводять воєдино сиві віки і сучасну історичну дійсність нашого народу, сприяють утвердженню ним своєї національної ідентичності і державної самостійності. РОЛЬ САМОДІЯЛЬНИХ БАНДУРИСТІВ ЧЕРКАЩИНИ В РОЗВИТКУ КОБЗАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА. 

До таких невтомних хранителів пісенної спадщини українського народу можна віднести і бандуристів-аматорів Черкащини, життєвий шлях і творчий доробок яких я дослідила. Чотири творчі портрети, чотири долі, яких об’єднує безмежна любов до народного інструменту – бандури, та одна спільна справа – продовження багатовікових традицій кобзарства. Хто вони і як зуміли залишити своє ім’я в історії кобзарського мистецтва, не маючи відповідної музичної освіти, як досягли успіхів і визнання.

Никін Прудкий ( 1890 –1982 р.р. ) Український бандурист,родом з Канева. У 1920-30-х роках – постійний доглядач музею на могилі Т.Шевченка  в Каневі, виступав з бандурою перед відвідувачами, почесний член Українського хорового товариства. НИКІН ПРУДКИЙ – КОБЗАР З ЧЕРНЕЧОЇ ГОРИ

Був одним із музикантів капели бандуристів при Черкаськім театрі, керував самодіяльними ансамблями бандуристів у Черкасах. У свої 80 років, незважаючи на свій похилий вік і слабкий зір, співав на річкових пасажирських теплоходах, що курсували між Черкасами і Києвом. Никін Прудкий ( 1890 –1982 р.р. )

Олексій Чуприна (1908 – 1993 р.р.) Народний співець, родом з Корсунського р-ну. Він самовіддано тридцять років співав на могилі Кобзаря. Географія його мандрівних виступів поширилась по всій території України та далеко за її межами. Ґрунтовно грі на бандурі ні Н.Прудкий ні О.Чуприна ні в кого не вчилися, самотужки підбирали супровід до українських пісень. ОЛЕКСІЙ ЧУПРИНА– КОБЗАР З ЧЕРНЕЧОЇ ГОРИ.

В музеї Т.Г.Шевченка на Чернечій горі зберігається бандура О.С.Чуприни, на зворотному боці якої позначені всі бойові і мирні дороги, якими він мандрував. Похований за його заповітом під Чернечою Горою на старовинному козацькому цвинтарі. Олексій Чуприна (1908 – 1993 р.р.) ОЛЕКСІЙ ЧУПРИНА– КОБЗАР З ЧЕРНЕЧОЇ ГОРИ.

Фавст Середенко (1905 – 2002 р.р.) Бандурист, самодіяльний композитор, вчитель, родом з Корсунського р-ну. Працював учителем у селах Черкаської області, пізніше вчителював у сільських школах Звенигородщини та у Ватутінській школі №6. У 25-ріному віці почув гру на бандурі, вирішив навчитися грати. Керував шкільними та іншими хорами. Багато виступав як бандурист. ЗА ПРОФЕСІЄЮ – ВЧИТЕЛІ ІНОЗЕМНИХ МОВ, ЗА ПОКЛИКОМ СЕРЦЯ – БАНДУРИСТИ.

У 69 років розпочав композиторську діяльність, у його творчому доробку майже сім десятків пісень, які звучали на обласному і українському радіо. Він зумів своєю невтомною працею та самовідданою любов’ю до мистецтва досягти великих результатів. Доказом цього є видрукувані пісні у газетах і журналах, численні нагороди й відзнаки його, як митця, за успіхи в конкурсах. Фавст Середенко (1905 – 2002 р.р.)

Михайло Коваль (1948 р.н.) Народний музика з Драбівщини, який і нині відроджує кобзарське мистецтво на Черкащині. Колишній учитель іспанської та англійської мов, а нині пенсіонер, виконує на старосвітській бандурі балади, думи, обрядові, побутові, історичні та ліричні музичні твори. Учасник багатьох кобзарських фестивалів, свят в Черкасах, Києві, Дніпропетровську, Львові та інш. ЗА ПРОФЕСІЄЮ – ВЧИТЕЛІ ІНОЗЕМНИХ МОВ, ЗА ПОКЛИКОМ СЕРЦЯ – БАНДУРИСТИ

Бандура не єдине Михайлове захоплення. Він майстерно виготовляє брилі, різноманітні сувеніри, традиційні жіночі пояси-крайки, є членом Спілки народних майстрів України.  Михайло Коваль (1948 р.н.)

Висновки Народні митці займалися і займаються улюбленою справою, в яку вкладають усю свою душу і майстерність. Ми вдячні нашим кобзарям, бандуристам за їхню спасенну для українського народу історичну місію. Це вони стояли і стоять на сторожі нашої історичної пам'яті, будили і будять у нас почуття національної гідності. Можливо вони і не мали вдосконаленої техніки гри на бандурі, не оперували спеціальними музичними термінами, але своє життя повністю посвятили кобзарському мистецтву, прославляючи свою країну, народ далеко за межами України. Це патріоти, це ті люди , які думали і думають про майбутнє України, вони є носіями нашої історичної спадщини, своїм життям стали прикладом служіння Україні. Саме такі історичні постаті наших земляків є прикладом того, що може досягти людина, віддана мистецтву, своєму народові.

Дякую за увагу!