Проблема освiти дорослих iснувала завжди, оскiльки люди, протягом життя за різних умов засвоювали й використовували досвід своїх пращурів. Результати досліджень з психології дорослих показують, що людина в усі періоди життя здатна засвоювати нові знання, розширювати світогляд, а під час професійної діяльності поглиблювати досвід, а за потреби здобувати нові й суміжні професії.
Освіта і просвіта батьків здійснюється в таких умовах:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}неформальнаінформальна{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Здобувається, як правило за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти. Передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
Співробітництво. Характерними ознаками «співробітництва» як типу батьківської позиції є: взяття на себе відповідальності за дитину; допуск участі педагога у вихованні дитини, позитивна реакція на способи роботи педагога, відмінні від їх власних дій; довіра разом з цим природі дитини, оптимістичні настрої щодо прогнозів її розвитку; радість її успіхам і емоційна підтримка її в ситуаціях невдачі; здатність обговорювати з педагогом проблеми, що виникають; допомага педагогу в міру власних сил, участь в пропонованих культурно-масових заходах.
«Невпевнені»Тип батьківської позиції «Невпевнені» характеризують: відчуття своєї відповідальності, але більше вони довіряють педагогу, ніж собі; фіксація в природі дитини перш за все слабких рис, переживання разом з дитиною її невдач (втішають дитину, але не заражають оптимізмом); розгубленіть у випадках проблемної поведінки дитини, сподівання на те, що педагог впорається краще (свої дії зводять до умовлянь); радяться з педагогом, вчасно і ретельно виконують доручення, беруть участь у культурно-масових заходах; очікування від педагогів підтримки і допомоги.
«Агресивні»«Агресивні» - це такий тип, який відображає: зацікавленість батьками життям своєї дитини, ретельний контроль режиму, вмісту занять; особлива увага до того, скільки уваги приділено їх дитині вчителем і, відповідно, болісна реакція, якщо її мало; виправдання у випадках порушення дисципліни чи пропусків дитиною занять, а також невиконання своїх функцій; зняття із себе відповідальність (винуватою є або сама дитина, за що її принародно вичитують); відношення до дитини або занадто вимогливо, або непослідовно.
«Невключені»Характеризуючи такий тип батьківської позиції, як «Невключені», окреслюємо такі риси: бачення батьками своєї функції лише в тому, щоб привести дитину на заняття; рідко виходять на безпосередній контакт з педагогом; свої формальні функції виконують по мінімуму, не цікавлячись життям дитини; часто використовують творчі заняття як заохочення за інші справи (наприклад, можуть заборонити відвідувати творчі заняття, якщо знижується успішність у школі); у заходах участі не беруть, на прохання педагога про допомогу відгукуються неохоче або не відгукуються взагалі.