Презентація "Біографія О.Бальзака. Історія написання повісті "Гобсек"

Біографія Оноре де Бальзак. А.Історія написання ПОВІСТІ «гобсек»Підготувала вчитель зарубіжної літератури. Литвин Ольга

Оноре де Бальзак — видатний французький письменник XIX століття, відомий переважно своїм величезним літературним проєктом "Людська комедія" ("La Comédie Humaine"). Цей цикл творів включає близько 90 романів і новел, які описують французьке суспільство того часу. Бальзак був майстром реалізму, його твори відображають різноманіття соціальних класів і широкий спектр людських характерів. Він унікально відтворював атмосферу Парижа та інших міст Франції, надаючи своїм читачам відчуття реалістичності і живописності. Творчість Бальзака пройнята вивченням людської природи, виявленням психологічних нюансів та розкриттям суспільних проблем. Його романи відображають різні аспекти життя, включаючи кохання, політику, економіку, мораль та інші важливі сфери. Бальзак відомий своїм майстерним описом персонажів, здатністю відтворювати їхні мотивації, дії та психологію. Він створив унікальний світ своїх творів, який є важливим джерелом для вивчення французької літератури та суспільства XIX століття.

Дитинство та освіта. Майбутній письменник народився в м. Турі 20 травня 1799 р. в сім'ї чиновника. Його дід був хліборобом. Мати Анна-Шарлотта-Лаура Саламб'є (1778-1853) була значно молодшою за свого чоловіка і навіть пережила свого сина. Вона походила із сім'ї паризького торговця сукном. Колишній селянин з Лангедоку Бернар Франсуа Бальса. Батько Бальзака розбагатів на скуповуванні та продажу конфіскованих дворянських земель у роки революції. Не має жодного спорідненого відношення до французького письменника Жана-Луї Гез де Бальзака (1597-1654). Батько Оноре змінив прізвище та став Бальзаком. Завдяки своєму практичному розуму й рідкісній енергії домігся досить високих на той час для провінції посад помічника мера й попечителя головної міської лікарні. Пізніше Бальзак витратить чимало сил і енергії на те, щоб приєднати до свого прізвища частку «де», викликаючи іронічні посмішки сучасників. Батько Оноре був автором кількох соціальних праць. Завдяки фізичному вдосконаленню людини й за допомогою досягнень природознавства він мріяв вирішити соціальні й моральні проблеми свого часу. Син успадкував його світогляд і залізну волю. Як письменник він формувався під впливом розвитку природознавства й позитивної філософії, серед суворої боротьби й жорстокої конкуренції, викликаної зростанням промисловості. Його творчість пронизана прагненням застосувати методи сучасного природознавства в художній літературі, знищити межу, що відокремлює літературу від науки. Бернар Франсуа Бальса. Анна Шарлотта Лаура Саламбье

Батько готував сина до адвокатської діяльності. У 1807-1813 Бальзак навчався у Вандомському коледжі. Восьмирічного Оноре батьки віддали на виховання у коледж із суворими, майже монастирськими традиціями. Зустрічі з рідними там були заборонені цілий рік, за винятком різдвяних канікул. Йому доводилося дуже скрутно, хлопець отримав репутацію ледаря (і це майбутній творець понад ста романів!) та мав мало друзів. Перші роки навчання йому багаторазово доводилося бувати у карцері. У четвертому класі Оноре почав упокорюватися зі шкільним життям, але глузування з вчителів не припинив. Саме тут він захопився читанням книжок. У коледжі була дуже велика бібліотека, до того ж Оноре діставав праці тих французьких філософів XVIII ст., які в такому суворому навчальному закладі були заборонені. У 12 років він написав свою першу трагедію, вірші з якої, кепкуючи, любили декламувати його товариші. Паризька школа права

Перебування в коледжі скінчилося серйозним нервовим захворюванням, і батьки ненадовго забирають його додому. Коли хлопцеві виповнилося п'ятнадцять років, його батька переводять по службі до Парижа. У 1816-1819 - у Паризькій школі права, Одночасно юнак працює писарем у конторі адвоката Пльионеде Мервіля, котрий пізніше з'явиться на сторінках "Людської комедії" під ім'ям Дервіля. Роки, що їх Оноре провів у конторі, а потім у нотаріуса Пассе, помітно розширили його світогляд. Тут Бальзак осягнув ті приховані пружини, знанням яких згодом він так вражатиме своїх читачів. У цей час таємно від батьків юнак відвідує лекції з літератури у Сорбоні. У 1819 році він склав випускні іспити й успішно закінчив Школу права. Тепер перед ним відкрилася кар'єра нотаріуса, адвоката. Але несподівано для батьків Бальзак заявляє про своє тверде рішення стати літератором. Ні батькові погрози і прокляття, ні материні благання і сльози не змогли зламати волі двадцятирічного юнака. Тоді на сімейній раді вирішили дати синові два роки випробувального строку, упродовж якого він мав виявити свій талант. Юнак успадкував світогляд свого батька, його здоров'я і залізну волю. Він залишився в столиці, і був у захопленні від почуття повної свободи (батько виїхав з родиною в провінцію), попри те, що родина позбавила його підтримки. Як свідчать його листи до сестри Лаури, це не заважало йому бути сповненим енергії і честолюбних задумів. У своїй убогій кімнатці він мріяв про славу й багатство, про те, що завоює це велике місто Париж.

Оноре з ранніх років захоплювався читанням, особливо його приваблювало творчість Руссо, Монтеск'є, Гольбаха, Гельвеція та інших французьких просвітителів. У кожного з нас є улюблений автор. Бальзак також мав літературного фаворита, на якого посилався у своїх творах аж 174 рази! Не затягуватимемо інтригу – це Вільям Шекспір. Також він пробував писати вірші і п'єси, однак його дитячі рукописи не збереглися. Його твір «Трактат про волю» було відібрано учителем і спалено на його очах. Пізніше свої роки дитинства в навчальному закладі письменник опише в романах «Луї Ламбер», «Лілія в долині» і в інших. Після 1823 надрукував кілька романів під різними псевдонімами в дусі «шаленого романтизму». Бальзак прагнув слідувати літературній моді, і пізніше сам він називав ці літературні досліди «сущим літературним свинством» і вважав за краще не згадувати про них.

Трагедія "Кромвель" — перша літературна спроба Бальзака — була невдалою. Згодом він пише під псевдонімом низку романів, що не мали літературного значення. Іноді Оноре живе у батьків у Вільпаризі. Там він познайомився з Лаурою де Берні. Це була немолода, сорокарічна жінка, мати шістьох дітей, дуже нещаслива у своєму сімейному житті. Це стало першим коханням Бальзака. Лаура відіграла велику роль у його житті, зі співчуттям поставилася до мрій і планів молодого письменника, підбадьорювала, підтримувала в тяжкі хвилини до самої своєї смерті (померла в 1836 році). У той же час у ньому прокидається прожектер і підприємець. Бальзак перший впроваджує однотомні видання класиків і випускає (1825-1826) зі своїми примітками Мольєра і Лафонтена. Але видання його не мали успіху. Ще сумніше закінчилася поїздка Бальзака в Сардинію, де він мріяв відкрити срібло, залишене там давніми римлянами в розроблюваних ними копальнях. У результаті всіх цих підприємств Бальзак опинився в боргах, що спонукало його до завзятої літературної роботи. Він пише повісті, брошури з різних питань, співпрацює в журналах "Карикатура" і "Силует"

Перший успіх до нього прийшов після написання «Психології шлюбу»(1829). Це було початком великої серії романів під назвою , «Людська комедія». Популярність Бальзака починається появою 1829 року роману "Останній Шуань» або «Бретань» у 1800 році. Він сподобався читачам, хоча критика зустріла його стримано. З цього моменту Бальзак майже не сходить зі шляху, на який він став. Один за одним з'являються його романи, в яких він всебічно змальовує французьке життя, виводить нескінченну низку найрізноманітніших типів. Він працював, як письменник-ремісник по 15-18 годин на добу. Він не чекає натхнення, сідає за стіл після півночі майже не залишає пера до шести годин наступного вечора, перериваючи роботу тільки для ванни, сніданку, а особливо для кави, якою підтримує в собі енергію і яку сам ретельно готує і вживає у величезній кількості.

Романи "Шагренева шкіра", "Євгенія Гранде", що з'явилися на початку 30-х років, в період великого творчого підйому принесли письменникові величезну славу, відкрили, перед ним двері не тільки літературних,: але й світських салонів, де його досі не приймали як рівного; він був допущений, як модна знаменитість, і йому не раз це давали зрозуміти. Письменник познайомився тоді з багатьма майбутніми персонажами своєї "Людської комедії". Тепер більше не доводиться бігати за видавцями. Однак він не зміг здійснити мрію про багатство попри те, що так багато писав. Він видає по кілька романів на рік, серед них відомі "Сільський лікар", "У пошуках абсолюту", "Батько Горіо", "Втрачені ілюзії", "Сільський священик", "Господарство холостяка", "Селяни", "Кузен Понс", "Кузина Бетта".

      У створених перші п'ять-шість років його письменницької діяльності творах зображені найрізноманітніші галузі сучасної йому життя Франції: село, провінція, Париж; різні соціальні групи - купці, аристократія, духовенство; різні соціальні інститути - сім'я, держава, армія.        У 1832, 1843, 1847 і 1848-1850 роках Бальзак відвідував Росію. З серпня по жовтень 1843 Бальзак проживав в Санкт-Петербурзі в будинку Титова на Мільйонній вулиці, 16.      У 1832 році Бальзак одержав листа зі штемпелем "Одеса" від невідомої польської аристократки Ганської, уродженої графині Ржевуської. Між романістом і шанувальницею його таланту виникло листування; він згодом кілька разів зустрічав її, між іншим, у Петербурзі, куди він приїжджав у 1840 році. Коли Ганська овдовіла, вона пристала на пропозицію вийти заміж за Бальзака, але ще впродовж кількох років з різних причин не могло відбутися їхнє весілля. (Бальзак ретельно готував квартиру для себе й дружини, а коли, нарешті, у березні 1850 року весілля відбулося в Бердичеві, смерть уже чатувала на нього, і Бальзаку лише кілька місяців залишилося тішитися сімейним щастям і безбідним існування). Вінчання відбулося у1850 року 2 березня у костолі Святої Варвари міста Бердичів. На вінчанні були присутні дочка Евеліни- Анна, Густав Олізар та граф Жорж Мнішек. Вінчав Житомирський прелат Віктор Ожаровський та канонін Йосип Білобоцький. Евеліна Ганська

1833 рік був роком початку великого творчого подвигу письменника, його титанічної письменницької праці. Він відійшов від світського життя і повністю поринув у роботу. Бальзак повертається до думки, що виникла в нього ще під час роботи над "Шагреневою шкірою", об'єднати свої твори в один величезний цикл, щоб був би підпорядкований єдиному задуму. Першим кроком на шляху до здійснення цього задуму було почате в 1833 році видання "Етюдів про звичаї XIX століття", які складались із сцен приватного провінційного і паризького життя — таким чином "Людська комедія" поступово набувала контурів. Вплив духу епохи науки ні в чому так не позначився на Бальзакові, як у його спробі з'єднати в одне ціле свої романи. Він зібрав усі видані романи, приєднав до них ряд нових, об'єднав їх спільними героями, окремих героїв зв'язав родинними, дружніми й іншими зв'язками і в такий спосіб, створив, але не довів до кінця грандіозну епопею, яку назвав "Людська комедія" і яка мала стати науково-художнім матеріалом для вивчення психології сучасного для письменника суспільства.        На початку 30-х років складається той гарячковий, напружений темп роботи, що, власне, був характерний для Бальзака протягом багатьох років. Перший том "Людської комедії" вийшов у 1842 році, окрім нього,— ще низка повістей, роман "Втрачені ілюзії" та інші твори. Але все частіше він скаржиться на біль у серці, сильні головні болі. Фізичні й творчі сили його згасали. Шлюб з Ганською, яку він ідеалізував силою своєї багатої уяви, здавався йому тоді єдиним порятунком. Після одруження він знову сповнився райдужних сподівань на майбутнє. Однак його мріям не судилося здійснитися. Близько двох місяців бореться Бальзак зі смертю. Вісімнадцятого серпня його відвідав Віктор Гюго. Того ж вечора Оноре Бальзак помер.

Оноре де Бальзак помер в Парижі. Причина смерті — гангрена, з’явилася після того, як він поранив ногу об вугло ліжка. У 1845 письменник був нагороджений орденом Почесного легіону. У незакінченому «Листі про Київ» і приватних листах Бальзак залишив згадки про своє перебування в українських містечках Броди, Радзивілів, Дубно, Вишнівець та ін. Київ відвідував в 1847, 1848 і 1850 роках. Орден Почесного легіону

Зображуючи "суспільні різновиди", Бальзак прагне до точної наукової класифікації і виявляє спостережливість. Він з гідною подиву точністю вивчав особливості, властиві тому чи іншому "різновиду". Він знає звички, мовні звороти та прийоми, рух, ходу, жести, навіть усілякі дрібниці, деталі костюма, що властиві тому чи іншому герою. Бальзак за одним лише жестом чи словом визначав психологію того чи іншого суспільного типу й відкривав зв'язок між проявами людської психіки. Ось чому він так ретельно стежив за своїми героями, докладно зображував розташування кімнат у квартирі, дрібничок на туалетному столику, точно, до сантима, знав скільки грошей у нього в гаманці. Бальзак вражає кількістю зібраного ним матеріалу. Міністри, банкіри й комерсанти, журналісти, критики й поети, артисти і вчені, представники старої аристократії і буржуазії, столиця і провінція, політична боротьба та приватне життя — усіх збирає Бальзак у свою "комедію". Суміш художніх, наукових і публіцистичних елементів у його романах є науковим напрямком при вивченні бальзаківської творчості. Поруч із зображенням почуттів і пристрастей ми зустрінемо в них докладні відомості ділового характеру про банкірські операції, рахунки, вироблення дешевого паперу, шлюб, моральність, політичні і суспільні питання і т. ін.

Бальзак зливається зі своїми героями, він майже фізично переживає разом з ними їхні прикрощі і втіхи, він страждає, коли його герой потрапляє в скрутне становище, з якого він не може вказати йому виходу; він впадає у відчай, коли не може знайти серед своїх героїв вартого уваги нареченого для якої-небудь героїні. Світогляд Бальзака, як з'ясовується з його романів, має песимістичний відтінок. Він об'єктивний у зображенні своїх героїв і щодо цього послідовний у своїй творчості. Він не має наміру показувати їх у сатиричних вимірах. Його завдання — збирати документи про людину й класифікувати їх. Улюблена тема Бальзака — запекла боротьба обдарованих людей, які пробивають собі дорогу у великому місті.

Бальзак у Верхівні (Житомирщина)Бальзак був шалено популярний у Європі. Ним зачитувались салонні дами, його кликала на звані вечірки французька еліта. А Бальзак писав і не особливо зважав на гроші. Та про які гроші може бути мова, коли їхнє із Евою кохання було зовсім не меркантильним, а романтичним і тривалим?! Аж до останнього дня Оноре. Так, як у покійного чоловіка Евеліни Ганскої було багато маєтків на території України, то пропонуємо вашій увазі музей у місті Верхівні, палац, подорожуючи, до якого Ви не пошкодуєте. Це відчуття , яке неможливо просто передати словами, ось ти стоїш перед величним палацом Ганських, оточеним 60 гектарами парку. Місце тут справді особливе – гармонійне і затишне. Так, що хочеться зізнатися в коханні не лише прекрасні розумній жінці на ймення Евеліна, але й полюбити кожне дерево, кожну квіточку, кожну бруківочку, що веде до палацу. Отакої: в селі – мощена європейська бруківка! Внизу – ставок. Кажуть, в ньому колись була купальня для пані Евеліни, обкладена добротними дубовими колодами, і вихід був просто із палацу. Усе тут овіяне спогадами про їхнє кохання, усе тут зроблено з любов’ю. Тож, кому не хочеться доторкнутись до історії ?

Маєток Ганських у Верхівніhttps://www.youtube.com/watch?v=Lsl4 BXE0tv. M&t=1s

Творчісь Оноре де Бальзака «Психологія шлюбу»(1829)«Гобсек» (1830), Повість;«Еліксир довгого життя» (1830);«Метр Корнеліус» (1830);                                                                                             «Шагренева шкіра» (1831);«Червоний готель» (1831);«Поручення» (1832)«Покинута жінка» (1832)«Полковник Шабер» (1832)«Батько Горіо» (1834)«У пошуках абсолюту» (1834)«Драма на березі моря» (1834)«Прославлений Годісар» (1834)«Прощений Мельмот» (1835)«Шлюбний договір» (1835)«Обідня безбожника» (1836);«Дочка Еви» (1838);«П'єретти» (1839)«Альбер Саварюс» (1842);«Уявна коханка» (1842);«Тридцятирічна жінка» (1842);«Оноріна» (1843)«Провінційна муза» (1844);«Депутат від Арсі»;Дрібні буржуа»;«Театр, який він є»;«Музей старожитностей»;«Етюд про Бейлу»;«Людська комедія» «Євгенія Гранде» (1833)«Втрачені ілюзії» (1843)                                                       драми:«Мачуха» (1848);Твори в 10 томах (вийшло тільки 5) 1989-1991.

Висновок Оноре де Бальзак - один з тих письменників, чия творчість належить до найзначніших набутків світової літератури, до її найвеличніших вершин. А для цього, як відомо, замало одного лише таланту, навіть найяскравішого,- необхідно також, щоб творчість митця з особливою повнотою і переконливістю відбивала його епоху, її глибинний зміст, провідні закономірності й характерні колізії. Неабияке значення має й те, щоб поставала вона як завершене втілення певної системи естетико-художнього мислення, притаманної даній епосі й зумовленої нею. Такими митцями були Гомер і Софокл, Данте і Шекспір, Сервантом і Гете. Таким митцем був і Бальзак. Він свідомо ставив своєю метою максимально широке й достовірне витлумачення сучасності, котра була добою розквіту буржуазного суспільства і водночас - відвертого прояву властивих йому кричущих суперечностей вад. Оноре Бальзак увійшов до світової літератури як видатний письменник-реаліст. Саме він задумав чи не найбільший у світі цикл романів про життя всього суспільства, який назвав «Людська комедія».

Стиль написання Оноре де Бальзака та історія написання «Гобсека»

Оноре де Бальзак відомий своїм унікальним стилем та широким спектром тем, які він відтворював у своїх творах. Деякі з основних рис його стилю та тем включають: Реалізм і докладність описів: Бальзак відтворював деталізовані описи персонажів, місць та ситуацій, створюючи живі та реалістичні образи. Психологічна глибина персонажів: Він проникав у психологію своїх персонажів, дозволяючи читачам зрозуміти їхні мотиви та внутрішні конфлікти. Соціальна критика: Бальзак часто критикував соціальні проблеми та нерівності свого часу через свої твори, відображаючи корупцію, моральні розлади та класові різниці.

Теми: Гроші та матеріальний світ: Це одна з основних тем у творчості Бальзака. Він досліджував вплив грошей на життя людей, змальовуючи амбіції, корупцію, скупість та жадібність. Любов та стосунки: Бальзак описував різноманітні відтінки любові, стосунків між чоловіком та жінкою, від ідеалізованої до складної та прагматичної. Суспільство та мораль: Він аналізував соціальні норми, моральні цінності та ідеали, що панували у французькому суспільстві свого часу. Сила та влада: Бальзак розглядав тему влади та впливу, показуючи, як вона впливає на життя і долю людей. Час та його вплив: Він часто звертав увагу на те, як час впливає на людей, змінюючи їхні погляди, цінності та долі.

"Гобсек" — це одне з найвідоміших оповідань Оноре де Бальзака, яке відображає ключові факти його творчості та має деякі особливості в контексті загальної творчості письменника. Особливості "Гобсека": Фокус на жадібності та психології героїв: Однією з основних тем у "Гобсеку" є жадібність та матеріальні цінності, які владні персонажів. Письменник вдається до дослідження психології своїх героїв через їхнє ставлення до грошей. Аналіз класових розбіжностей: Він, як і в інших своїх творах, в "Гобсеку" дотримується теми соціальних розбіжностей та класової боротьби, показуючи взаємодію між різними соціальними шарами. Глибокий реалізм і деталізація образів: Хоча це лише оповідання, Бальзак вміщує в "Гобсек" деталізовані описи персонажів та ситуацій, надаючи читачеві можливість живо уявити події, що відбуваються. Критика суспільства: Як і в багатьох своїх творах, Оноре в "Гобсеку" використовує лупу літературного жанру, щоб розкрити соціальні проблеми і недоліки суспільства. Глибина характерів: Персонажі "Гобсека" мають складні характери, які розкривають їхні мотиви, пристрасті та внутрішні конфлікти. Зв'язок з загальною творчістю Бальзака:"Гобсек" відображає типові теми й стилістику Бальзака. Воно є втіленням його підходу до розкриття людської природи через призму матеріальних цінностей, психологічної глибини персонажів та критики суспільства. Це оповідання є частиною загального мозаїчного образу та філософії Бальзака, як письменника, який вивчав та аналізував людську природу у всій її різноманітності та складності.

Невелика за обсягом, написана у формі розповіді в оповіданні, повість «Гобсек» безпосередньо пов’язана з романом «Батько Горіо». У цій повісті ми знову зустрічаємося з деякими героями «Людської комедії» Оноре де Бальзака. Серед них – графиня де Ресто, старша дочка батька Горіо, а також лихвар Гобсек і адвокат Дервіль, які згадуються в романі «Батько Горіо». Над повістю «Гобсек» Бальзак працював порівняно довго і особливо ретельно. Письменник наполегливо прагнув досягти в ній художньої досконалості, переконливо і достовірно передати в образі лихваря сутність сучасної йому епохи. Про це свідчать три редакції повісті, здійснені письменником протягом 18 років, і ті зміни, які він постійно вносив в кожну нову редакцію. Першому варіанту повісті передував нарис «Лихвар», написаний Бальзаком для столичного журналу «Мода». Цей нарис згодом і став першою главою повісті, що вийшла в 1830 р під назвою «Небезпеки безпутності». Під цією назвою повість була включена письменником у цикл «Етюди вдач» (підрозділ «Сцени приватного життя») – першу частину «Людської комедії».

У ньому основна увага була зосереджена на аморальної стороні життя французької аристократії, якій письменник протиставляє духовне відродження Гобсека: лихвар віддає молодому Ернесту де Ресто статок, необхідний для одруження, за що мати Ернеста – графиня де Ресто добивається для лихваря дворянського звання, і, врешті-решт, Гобсек відмовляється від своєї не надто благородної практики і стає депутатом.

У 1835 р з’являється новий варіант повісті, але вже під назвою «Папаша Гобсек». Як вважають дослідники творчості письменника, ця назва була дана повісті за аналогією з романом «Батько Горіо». У нових історичних умовах, через п’ять років після липневої революції, в обстановці запеклої боротьби за збагачення письменник переносить центр уваги читачів з аристократії на нових господарів життя. На перший план виступає лихвар Гобсек. Друга редакція повісті закінчувалася описом страшної комори вмираючого лихваря, а графиня де Ресто постає перед читачами в якості дочки батька Горіо. Таким чином, два твори виявилися пов’язаними як «різні варіанти однієї і тієї ж теми про владу золота і його жертви». Безжалісному Гобсеку і спраглим до розкоші аристократам Бальзак протиставляє стряпчого Дервиля і швачку Мальво, працьовитих і чесних молодих людей, вихідців з простого народу.

У 1848  Бальзак знову повертається до повісті. Він знову змінює її назву, відкидаючи слово «папаша», що додає образу головного героя добродушний відтінок. Тепер повість називається коротко: «Гобсек». У цьому остаточному варіанті з’являється розповідь про минуле лихваря і про те, як він заробив свій капітал. В основу повісті «Гобсек» були покладені життєві спостереження письменника, тому дослідники творчості Бальзака вважають, що окремі її елементи носять автобіографічний характер. Наприклад, Мервіль, в конторі якого, будучи студентом, працював Бальзак, послужив прототипом для героя повісті «Гобсек» – нотаріуса Дервиля.

В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака - образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він прагнув мати гроші, бо вони дають свободу, а хто ж не хоче бути вільним. Але, накопичивши певну суму, Гобсек не зупиняється, бо розуміє: великі гроші дають владу. Саме ця насолода для нього найкраща. Він так захопився, що й не помітив, коли і як гроші стали володіти ним. То, може, гроші не потрібні? Це не так. Відсутність грошей у Ернеста де Ресто ледве не зруйнувала його надії і щастя. А от для його матері гроші стали джерелом усіх нещасть, бо вона не знала ані ціни грошам, ані небезпеки, яку вони крили. Розкидаючи гроші на Максима де Трая, на розкіш, вона забула про свій обов'язок перед чоловіком і дітьми. Гроші - річ небезпечна. Потрапити у залежність від них дуже просто, тому Фанні Мальво позичає у Гобсека стільки грошей, скільки може віддати, заробивши працею білошвейки. Та й Дервіль розуміє думку Гобсека, який позичає йому гроші під великий процент. Адже немає більшого тягаря, ніж тягар зобов'язаності за надану послугу. Часом це руйнує стосунки. Тому Гобсек позбавляє Дервіля необхідності почуватися вічно винним йому. Це ще один бік проблеми грошей.

Таким чином, дослідивши проблему грошей, Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком. Перша теза Гобсека - відносність усіх цінностей, їхня залежність від оточення: "На світі немає постійного. Існують лише умовності - свої для кожного клімату". Головний висновок лихваря-філософа - треба в житті спиратися на щось таке, що дасть змогу задовольняти власний егоїзм і керувати іншими. І така сила - золото. "Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль". Так от, у золоті все "це є у зародку, і воно все дає у житті". Мораль, релігія, самопожертва, альтруїзм - це все пусті слова, за якими ховається інстинкт, що між іншим, і є чимось постійним і непорушним, - інстинкт самозбереження; в суспільстві європейської цивілізації його називають особистим інтересом. Саме він визначає основні форми існування кожного в суспільстві, головна з яких - протистояння егоїстичних інтересів. "Ну, а щодо звичаїв, - зазначає Гобсек, - то люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними та багатими, повсюди вона неминуча".

Усвідомивши цей принцип, Гобсек підкорює своє життя служінню золоту, запроваджує цілу систему самовиховання і в такий спосіб стає одним із справжніх володарів Парижа. З височини відкритого ним філософського принципу він спокійно і з насолодою споглядає усе розмаїття театру життя: "Так от, усі людські пристрасті, розпалені зіткненням інтересів у вашому нинішньому суспільстві, проходять переді мною, і я влаштовую їх огляд, а сам живу спокійно. Тобто вашу наукову допитливість, своєрідну боротьбу, в якій людина завжди зазнає поразки, я замінюю вивченням усіх потаємних пружин, що рухають людством. Одне слово, я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади". Він не відає жалю до інших: "Якщо людяність, спілкування з ближніми вважати релігією, то Гобсек у цьому відношенні був атеїстом". Бальзак знаходить жахливі, навіть жорстокі порівняння, аби змалювати поводження лихваря зі своїми жертвами: "Вони іноді обурювались, кричали в нестямі, а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку". Переконливими свідченнями руйнації особистості Гобсека є непомірна ощадливість і нестримна скнарість. Торкаючись золота, він перестає контролювати себе і втрачає розум.

"Гобсек" Оноре де Бальзака, хоча є художнім твором, відображає деякі моменти та враження з життя самого письменника. Фінансова проблематика: Бальзак був свідком фінансових проблем своєї родини та багатьох своїх знайомих. Він сам стикався з труднощами у фінансовій сфері та боргами, намагаючись вирішити їх шляхом письменницької діяльності. Такі особисті досвіди надихнули його на створення таких персонажів, як Гобсек, який володів надзвичайною скромністю та відчуттям власності, а також проникнутістю в фінансові справи. Відносини з боргами та відшкодуванням боргів: Бальзак був активним учасником фінансового світу, він сам був залучений до різних угод, позик та боргів. Такий досвід відобразився у творчості, в тому числі в "Гобсеку", де показано стосунки персонажів через грошові позики та відшкодування боргів, що може бути відображенням аспектів життя письменника. Аналіз моральних аспектів: Головний герой "Гобсека" - Гобсек сам по собі є складним персонажем, який поєднує в собі як позитивні, так і негативні риси. Він володіє особливою моральністю щодо виконання угод, але одночасно виявляється жорстким і неспівчутливим. Це може відображати складність поглядів Бальзака на моральні моменти у справах та житті загалом. Отже, "Гобсек" може відображати деякі життєві досвіди Бальзака, особливо у фінансовій сфері, відносинах з боргами та власною моральністю, що додавало глибини та реалізму його творчості.https://www.youtube.com/watch?v=Xk. UFIDip. NAo

Оноре де Бальзак відіграв важливу роль у розвитку літератури та культури, і його творчість залишила значний вплив на світову літературу. Ось деякі аспекти ролі та значення його творчості: Роль у літературі: Першовідкривач реалізму: Бальзак вважається одним із засновників реалізму в літературі. Він прагнув до відтворення реального життя, деталізації образів та аналізу психології персонажів, що стало характерною рисою його творів."Людина епохи": Бальзак створював "Людей епохи" - громадян свого часу, що відображали соціальні, моральні та емоційні аспекти французького суспільства XIX століття. Це дозволило йому створити широку галерею живих та реалістичних образів. Соціальна критика: Він критикував соціальні проблеми свого часу через літературні твори, розкриваючи корупцію, класові розбіжності, боротьбу за владу та інші соціальні негаразди. Значення для культури: Вплив на сучасну літературу: Його творчість залишила невід'ємний слід у світовій літературі, впливаючи на пізні течії реалізму та модернізму. Культурний образ Франції: Бальзак був одним із тих письменників, які створили образ Франції у світовій культурі, привнісши унікальний погляд на французьке суспільство, його моральність та класові різниці. Вплив на мистецтво та філософію: Його творчість спонукала до обговорення складних питань людської природи, моралі, соціальних взаємин та етики. Бальзакова творчість відома своєю важливою роллю в розвитку літератури, створенні реалістичних образів, соціальній критиці та впливу на культурний образ Франції. Його твори і донині залишаються джерелом вивчення для літературознавців, філософів та культурологів по всьому світу.

Творчість Оноре де Бальзака є вічною і актуальною завдяки деяким особливостям та характеристикам, які забезпечили їй статус класики світової літератури: Глибока психологічна проникнутість: Бальзак був майстром аналізу людської природи, він вдало розкривав внутрішні мотиви, пристрасті та психологію своїх персонажів. Його твори не просто описують події, але й розкривають глибокі риси людської душі, що робить їх актуальними у будь-яку епоху. Реалізм і живописність образів: Бальзак був майстром живописного опису, його твори відзначаються деталізованими та життєвими образами персонажів, місць і ситуацій. Ця реалістичність робить його твори доступними та привабливими для читача будь-якої епохи. Відображення соціальних проблем: Бальзак неухильно критикував соціальні негаразди свого часу, його твори оголошували і розкривали проблеми класових розбіжностей, корупції, морального розладу та боротьбу за владу. Ці теми залишаються актуальними і сьогодні, що дозволяє йому залишатися класиком. Глибина та багатошаровість: Твори Бальзака завжди багаті на сюжетні лінії, переплетення долей персонажів та багатошаровість мотивів. Це робить його твори відкритими для багатьох тлумачень та відображає різноманітні аспекти людського життя. Ці характеристики роблять творчість Бальзака вічною та актуальною. Вона пронизана глибоким розумінням людської природи, відображає складність моралі та соціальні проблеми, які залишаються актуальними у будь-якій епохі та для будь-якої аудиторії.

Життя та творчість Оноре де Бальзака є джерелом численних ідей та відкриттів, а їх вивчення має велику важливість для розуміння літературного світу та соціокультурних аспектів. Основні ідеї та відкриття: Реалістичне відтворення життя: Бальзак створював твори, які відображали реальність та різноманіття людського життя XIX століття. Він був майстром деталізації та реалізму в описі персонажів та суспільства свого часу. Соціальна критика: Його твори містили глибоку соціальну критику, відображали соціальні проблеми, корупцію, моральний розлад та інші аспекти життя французького суспільства. Психологічна глибина: Бальзак був винятковим у аналізі психології персонажів, він розкривав їхні внутрішні мотиви та конфлікти. Важливість вивчення творчості Бальзака: Класичний образець реалізму: Творчість Бальзака є класичним зразком реалізму в світовій літературі, що має величезний вплив на подальший розвиток літературних течій. Джерело реалістичних та соціальних аналізів: Його твори є джерелом для вивчення соціальних проблем, психології людини та реалій життя в XIX столітті. Унікальне освітлення світу та культури Франції: Бальзак створив багатогранний образ Франції, який став ключовим в історії культури та літератури цієї країни. Вивчення життя та творчості Оноре де Бальзака допомагає краще зрозуміти і оцінити його внесок у світову літературу, реалістичне відображення соціальних та психологічних аспектів людського життя та його значення як класика літератури.

Книги, статті, есе, які можуть бути корисними для подальшого вивчення творчості Оноре де Бальзака. Книги:"The Human Comedy" (La Comédie Humaine): Серія романів та оповідань Бальзака, яка є його основною творчістю і охоплює широкий спектр соціальних та психологічних тем."Balzac" by Graham Robb: Біографія Бальзака, яка розкриває деталі його життя, включаючи вплив на його творчість та контекст того часу."Balzac's Omelette: A Delicious Tour of French Food and Culture with Honoré de Balzac" by Anka Muhlstein: Книга, яка досліджує культурний та соціальний контекст Франції через призму творчості Бальзака, зосереджуючись на його співвідношенні з гастрономією."Balzac: A Biography" by Frederick Brown: Інша біографія, яка детально розглядає життя та творчість Бальзака. Статті та Есе:"Balzac and the French Revolution" by Peter Brooks (Університет Каліфорнії): Стаття, що досліджує вплив французької революції на творчість Бальзака."Balzac and the Legacy of Scepticism" by Bradley Stephens (Університет Лінкольна): Есе, що аналізує сцептицизм як основну тему в творчості Бальзака та його вплив на пізніших письменників."The Society of Honoré de Balzac" by Michel Butor: Стаття, яка досліджує соціальний контекст та образи в творчості Бальзака."Balzac and the Social Forms of the Novel" by Anne-Marie Meininger: Есе, яке розглядає соціальні аспекти романів Бальзака та їх значення для сучасності. Ці джерела нададуть широкий огляд та глибше розуміння життя та творчості Оноре де Бальзака, дозволяючи краще зрозуміти його вплив на літературу та культуру Франції.

Дякую за увагу!