Мосійчук Ірина Антонівна,
вчитель – методист зарубіжної літератури
та російської мови
Висоцької ЗОШ І – ІІІ ступенів
Висоцької сільської ради
Дубровицького району
Рівненської області
Тема: Буду я природі другом (за твором Е. Сетона – Томпсона «Ведмежа Джонні»)
Мета: поглибити знання учнів про творчість Е. Сетона – Томпсона, розширювати уявлення про красу природи, розвивати пізнавальний інтерес, бажання знати більше, прагнення з’ясовувати невідоме; збагачувати мовлення учнів образними словами та висловами; виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: твір «Ведмежа Джонні» у перекладі М. Чуковського, ілюстрації до твору, ілюстрована книга «Ведмежа Джонні» (автор – Дубатовка Павло, учень 11 класу), опорні таблиці, мелодія – релаксація про природу, алгоритм «Як правильно висловити думку»
Тип уроку: урок позакласного читання
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель.
Дивосвіт, дивосвіт…
Хто придумав оцей світ?
Землю красную таку
У зеленому вінку?
Всі ці квіти і ліси,
І пташині голоси?
Ліс і річка, і поля-
Це ж усе моя земля!
Так, діти, говорила Любов Забашта, відома українська поетеса, про красу свого рідного краю. Саме так можна сказати і про багатство та неповторність природи країни, де проживав Е. Сетон - Томпсон. Адже уся наша планета наповнена дивосвітом, який, правда, розкривається не всім. Його можуть побачити, відчути, ним можуть насолодитися лише ті, хто вміє бачити і чути, хто допитливо вдивляється у світ кольорів і звуків природи.
Таким був Сетон – Томпсон, усе життя якого – ЛЮБОВ ДО ПРИРОДИ.
Тож ми сьогодні ще раз переконаємося в тому, наскільки великим був зв'язок письменника з природою, поділившись враженнями від оповідання «Ведмежа Джонні».
ІІІ. Робота над темою.
Учитель. Розпочати, діти, нашу розмову я хочу притчею. Послухайте, будь ласка:
Колись, дуже давно, на Землі був острів, на якому мешкали усі духовні цінності. Та одного разу вони зауважили, що острів почав опускатись під воду. Усі цінності сіли на свої кораблі і поплили світ за очі. Залишилась тільки Любов.
Вона чекала до останнього, але коли вже чекати було нічого, їй теж закортіло податися геть. Тоді вона звернулась до Багатства і попросилась до нього на корабель. Але Багатство відповіло:
– На моєму кораблі багато дорогоцінностей і золота, для тебе тут не вистачить місця.
Коли повз пропливав корабель Суму, вона попросилась до нього, але той відповів:
– Вибач, Любове, я такий сумний, мені треба завжди залишатися на самоті.
Тоді Любов побачила корабель Гордості і попросила про допомогу її, але та сказала, що Любов порушить гармонію на її кораблі.
Поруч пропливала Радість, але вона така була перейнята веселощами, що
навіть не почула, як її кликала Любов.
Тоді Любов впала у відчай. Але раптом вона почула голос десь позаду:
– Ходімо, Любове, я заберу тебе з собою.
Любов озирнулася і побачила старого. Він довіз її до суші, і коли старий поплив, Любов спохопилась, адже вона забула запитати його ім'я.
Тоді вона звернулась до Знання:
– Скажи, Знання, хто врятував мене? Хто був цей старий?
Знання подивилось на Любов:
– Це був Час.
– Час? – перепитала Любов. – Але чому він врятував мене?
Знання ще раз поглянуло на Любов, потім вдалеч, куди поплив старий:
– Тому що тільки Час відає, якою важливою в житті є Любов.
Таким чином, діти, вірними супутниками нашої сьогоднішньої зустрічі будуть ЛЮБОВ, БАГАТСТВО, СУМ, ГОРДІСТЬ, РАДІСТЬ, ЗНАННЯ, ЧАС (таблички із такими надписами вивішую на дошку).
Скажіть, будь ласка, чому вчить нас ця притча? Як вона пов’язана із змістом твору Сетона – Томпсона?
Гра «ЗУСТРІЧ».
Учитель. Сетон – Томпсон назвав свій твір «Ведмежа Донні» і розповідає про долю ведмежати. Та чи знаєте ви, діти, як виникли ведмеді? Послухайте про це цікаву легенду, яку підготували ваші товариші:
На березі тихоплинної річки жив колись дуже веселий і товариський Мельник. До його водяного млина з’їжджалися люди з довколишніх сіл і городищ. Вони привозили на підводах мішки з зерном, а назад везли — з борошном. А доки змелеться їхнє жито чи пшениця, то вже було нарегочуться селяни донесхочу, бо вельми великий витівник і жартун був той Мельник; ще й медом поласують, який сам Мельник видобував із дубів.
Якось одного літнього дня селяни звозили снопи з поля, тож біля млина не було жодного воза. Лише журно шуміла вода на лотках млинового колеса. Мельник нудьгував: роботи не було, людей теж. І раптом хтось наближається до кладки. Придивився: якийсь старець іде.
- Ага, от я його й налякаю! - майнула думка.
Метнувся до своєї хати, схопив кожуха, вивернув його кошлатим назовні, нап’яв на себе, ще й на голову натягнув кудлату шапку. Тихенько вийшов з хати й причаївся за стовбуром старезної верби. Тільки-но старець порівнявся з вербою, як Мельник вискочив з-за стовбура, підніс догори руки і заревів по-звірячому.
А «старець» зовсім не злякався. Бо це був сам бог Сварог. Лише гнівно зблиснули його очі, й він спокійно мовив:
- Що ж, дурню, отак ти й ревітимеш увесь вік. І ти, і весь твій рід. А щоби ти не лякав задарма людей, зажену я тебе в найглухіший кут лісів. Нічого, проживеш: дупла з медом і там є.
І приріс кожух до тіла Мельникового, а сам він перетворився на незграбного великого кошлатого звіра. Над усе цей звір любив мед. Тож люди і назвали його медведем, або ведмедем.
ГРА «РОЗСИПАНКА»: із запропонованих слів скласти прислів’я, пов’язавши його із змістом твору Сетона – Томпсона; зачитати рядки для підтвердження своєї думки:
А, СОНЕЧКО, НА, БІЛЯ, ТЕПЛО, ДОБРЕ, МАТІНКА (На сонечку тепло, а біля матінки добре)
РОБОТА В ГРУПАХ: учні об’єднуються в групи відповідно до кольору картки із зображенням ведмедя.
Завдання: І група – дібрати запитання за змістом твору, спрямовані на відтворення фактів. (Опорна таблиця:
Коли…?
Де…?
Що…?
Чому …?
Як…?
Звідки…?
Який…?)
ІІ група – дібрати запитання за змістом твору, спрямовані на формування власного судження щодо предмета мовлення. (Опорна таблиця:
Як ви вважаєте, …?
Як ти думаєш, …?
Чи був у твоєму житті випадок, коли …?)
ІІІ група – дібрати запитання, спрямовані на створення в уяві образів на основі сприйнятого тексту. (Опорна таблиця:
Яку картину ти уявляєш, коли …?
Який малюнок ти намалював би за …?
Яким ти уявляєш …?)
ІV група – дібрати запитання за змістом твору, спрямовані на застосування власного життєвого досвіду у процесі аналізу твору «Ведмежа Джонні» (Опорна таблиця:
Чи був у твоєму житті …?
Чи вчиняли ви так само, як…?
Чи вчинив би (вчинила б ) ти так само, як…?)
Коментар: кожна із груп повинна дібрати по три запитання і ставити їх до представників інших груп за вибором. Таким чином усі учні будуть охоплені роботою.
МОВНА ГРА «ДЕ БУЛИ І ЩО РОБИЛИ?» (випереджальне домашнє завдання)
Умови: учні, об’єднавшись у групи, повинні проінсценізувати будь – який епізод із твору, а інші – назвати цей епізод.
Учень – ведучий запитує у групи дітей:
Учні відповідають:
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Один, два, три, чотири, п’ять…
Вийшли ведмеді погулять.
Один –стежинкою пішли,
Два – там котика знайшли.
Три – той кіт замуркотів,
Чотири – ведмедя прогнати хотів.
Один, два, три, чотири, п’ять…
Треба ведмедику втікать…
РОБОТА НАД КОЛОМ ПИТАНЬ:
ГРА З АФОРИЗМАМИ: серед поданих афоризмів назвіть ті, які розкривають риси характеру ведмежатка та його мами. Зачитайте рядки із твору:
ТВОРЧА РОБОТА «НАМАЛЮЙ МАПУ».
Завдання: намалювати мапу – схему подій. (Робота виконується на фоні мелодії - релаксації про природу).
ГРА «ДОПОВНИ ЗА ЗМІСТОМ»: учитель швидко читає речення, а учні повинні доповнити його за змістом:
ПОДОРОЖ ВИСТАВКОЮ ілюстрацій за змістом твору.
ЗНАЙОМСТВО із ілюстрованим твором «Ведмежа Джонні».((Автор – Дубатовка Павло, учень 11 класу). Ця збірка надрукована у журналі «Всесвітня література в школах України». № 1. 2017 рік.)
ТВОРЧА РОБОТА: визначити жанр твору і довести свою думку, користуючись алгоритмом «Як правильно висловити думку»:
«КОЛО ІДЕЙ».
Учитель. На початку уроку, діти, я сказала, що нашими супутниками сьогодні будуть ЛЮБОВ, БАГАТСТВО, СУМ, ГОРДІСТЬ, РАДІСТЬ, ЗНАННЯ, ЧАС. Чи дійсно ви відчули їхню присутність? Як вони допомогли нам розкрити особливості твору про ведмежа Джонні?
ІV. ПІДСУМОК
ГРА «ЗБЕРЕЖИ ОСТАННЄ СЛОВО ЗА МНОЮ»
Умови: для проведення гри «Збережи останнє слово за мною» запитання попередньо формулюють учні самостійно. Запитання записується на окремих аркушах, відповідь на нього учень записує на звороті.
У подальшій роботі учень, який розпочав обговорення твору чи сформулював запитання, передає естафету обговорення наступному учневі. Після завершення обговорення слово повертається до того, хто розпочинав або озвучував запитання; він підбиває підсумок або зачитує свою відповідь. Таким чином, учень отримує право зробити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили інші, або заперечити, доводячи свою думку. Обговорення припиняється. Запропонована стратегія допомагає тим учням, які невпевнені у собі, на думку яких у колективі не зважають, відчути себе більш упевненими і переконаними у своєму праві на власну думку.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
1. Написати лист герою твору (або автору).
2. Підготувати кросворд за змістом твору.
Список використаних джерел:
1