Доброта — не слабкість, це та сила,Що підносить кожного увись. Доброта дає людині крила,Ти навколо себе роздивись. Доброта — це просто милі вчинки: Місце уступити залюбки. Це розмови гарної хвилинки,Це слова приємні і думки…Це подати руку допомоги,Коли хтось спіткнувся на путі.І розвіяти усі тривоги,Усміхнутись сонечком в житті.
Василь Олександрович Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель. У його палкому серці жила велика доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, любов до батьків, до людей і до рідної землі.
БІЛКА І ДОБРА ЛЮДИНА Ішла собі лісом Добра Людина. Дивилася на трави й квіти ласкавими очима. Не наступила на квіти, бо помітила їх. Ось підійшла Добра Людина до високої сосни. Побачила білочку. Білочка стрибала по гілках, а за нею гнався якийсь рудий звірок. Добра Людина впізнала куницю. Це лютий білоччин ворог.
Добрі вчинки — це так просто, діти!Їх робити кожен може з вас. А від цього будуть всі радіти. То ж пора їх здійснювати! Час!От комусь потрібна допомога,Він не знає, як пройти кудисьІ у серці нароста тривога…Розкажи, але не помились!Місце треба старшим уступати,Коли їдеш в транспорті не раз…Старшим людям важко вже стояти,Ти ж здоровий, в тебе все гаразд!А у серці є любов до світу,До людей, що поруч з нами йдуть. Бо в душі твоїй багато цвіту,Квіти доброти у ній ростуть!