Презентація "Цікаві факти життя та творчості Олександра Гріна"

Підготовила вчитель зарубіжної літератури та російської мови Тоткал Ірина Іванівна .

Олекса́ндр Грін  (справжнє ім'я — Олександр Степанович Гриневський;  11 (23) серпня 1880 —  8 липня 1932) — російський письменник, представник романтичного реалізму,  революціонер..

1. Батьком письменника був поляк, засланий у Сибір за участь у повстанні. 2. Читати юний Олександр навчився вже в 6 років, почавши з творів Джонатана Свіфта про Гулівера. 3. Любов до літератури про пригоди і морські подорожі в незвідані землі залишилася з ним назавжди. 4.Під час навчання в училищі однокашники прозвали Олександра прізвиськом «Грін», просто скоротивши його прізвище. 5.Олександр Грін був важким підлітком, і за проблеми з поведінкою його навіть погрожували відрахувати з училища. У підсумку так і сталося, а приводом послужив написаний ним образливий вірш, спрямований проти його вчителів.

6.У 15 років мати Гріна померла, а батько незабаром одружився заново. Не зумівши налагодити стосунки з мачухою, юний письменник оселився окремо від сім’ї. 7. У дитинстві Олександр Грін намагався втекти з дому, щоб найнятися матросом на який-небудь корабель і поплисти в далекі краї. 8. Мрію про морські плавання він виконав, в 16 років найнявшись матросом на пароплав в Одесі. Один раз він навіть побував за кордоном, у Єгипті. 9. Пізніше Олександр Грін вступив на військову службу, але швидко зненавидів її і через півроку дезертирував. Його зловили і повернули на місце, але він знову втік. 10.Перейнявшись ідеями революції, Грін підтримував їх, виступаючи в якості пропагандиста.

11. Після арешту за підозрою в революційній діяльності в 1903 році Олександр Грін провів в ув’язненні більше року, поки тривало слідство, двічі зробивши за цей час спроби втечі. 12.У поліцейських рапортах він характеризувався, як «замкнута людина, озлоблений, здатний на все, не боїться ризикнути життям». У підсумку Гріна засудили до 10 років заслання, незабаром амністували, а потім знову заарештували і заслали на 4 роки в Тобольскую губернію. 13. Через три дні після прибуття на місце заслання письменник втік, з допомогою батька отримав паспорт, який належав якомусь Мальгинову, і відправився в Петербург.

14. Письменник публікував свої роботи під різними псевдонімами, серед яких А. А. М.; А. С. Р.; А. Степанов; Грін, Олександр; Клем, Вікторія; Мальгинов А. С.; Моравська Ельза та ін. 15. Любов до моря знайшла своє відображення в його душі в тому, що він зробив собі на грудях татуювання у вигляді парусного судна. 16Протягом життя Олександр Грін встиг випробувати багато різних професій, побувавши і золотодобувачем, і лісорубом, і робітником на залізниці, і рибалкою. 17. Саме після втечі із заслання Грін став справжнім письменником. Правда, перші його твори після публікації незабаром були вилучені поліцією і спалені, але це його не зупинило, як і заслання в Архангельськ.,яке за цим послідувало. 18.Протягом життя Олександра Гріна з-під його пера вийшло близько 400 творів.

20. Коли почалася Громадянська війна, він воював у лавах Червоної армії, але незабаром розчарувався в більшовиках 21.У 20-х роках радянські власті оголосили Олександра Гріна ворогом народу, а його твори були заборонені до публікації. 22. Під час своїх подорожей, добровільних і не дуже, Грін ніколи не розлучався з фотографією батька, завжди тримаючи її при собі. 23. На творчість Гріна сильно вплинула Перша Світова війна. Саме з цього моменту його твори набули яскраво виражений антивоєнний настрій. 19.Книга “Пурпурові вітрила” була закінчена в 1923 році, Грін присвятив її своїй другій дружині Ніні. Ніна і була прототипом Ассоль.

25. До кінця своїх днів Олександр Грін в знак протесту проти більшовицького режиму користувався дореволюційною орфографією і старим календарем. 26.Одним з покровителів Гріна був Максим Горький . 27.Дія багатьох творів письменника відбувається в одній і тій же вигаданій країні. Сам Грін не давав їй назви, але завдяки літературному критику Зелінському до неї прилипла назва «Гринландия». 28. У 60-х роках минулого століття, через 30 років після смерті письменника, до нього прийшла гучна слава, незважаючи на те, що до цього він вважався ідеологічним ворогом. 24.Один час він був змушений ховатися від царської влади у Фінляндії, повернувшись тільки після Лютневої революції.

30. На честь Олександра Гріна був названий відкритий астрономами планетоїд Гріневія. 31. З 2000 року в Росії діє премія імені Олександра Гріна, що вручається письменникам за видатні досягнення на ниві пригодницької літератури для дітей і підлітків. 29.В останні роки його життя друкувати його твори майже перестали, і він помер у Коктебелі, всіма забутим жебраком. Після смерті письменника ніхто навіть не прийшов попрощатися з ним.

У 1960 році відкрито музей його імені в Старому Криму, в будиночку, де письменник провів свої останні дні. На могилі письменника у Старому Криму височіє скульптура героїні твору «Та, що біжить по хвилях», а поряд дерево, на якому на знак пошани і любові червоніють стрічки, неначе справжні Грінівські «багряні вітрила». У 1970 р. в м. Феодосії ,де жив і працював Олександр Степанович Грін, створено Літературно-меморіальний музей Олександра Гріна. У місті Кіров 1980 р. було відкрито Будинок-музей Олександра Гріна. Письменнику присвячено телефільм В. Клевцова «Кримські сторінки Олександра Гріна» (1980), удостоєний диплома журі IX Всесоюзного фестивалю телевізійних стрічок у Єревані (1981).

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !