Презентація «Цивільне право України»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИІРПІНСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКА ТА ПРАВАПрезентація з курсу: «Правознавство»На тему: «Цивільне право України»Викладач: Ніна КОЛІСНИК

Мета:навчальна – сформувати знання з цивільного права; вивчити поняття цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб; навчитися аналізувати право власності: поняття, зміст, види власності, підстави набуття і припинення права власності, власність неповнолітніх; розвиваюча - дати загальну характеристику поняття і значення строків позовної давності; опрацювати правочини та цивільні договори; .розвивати уміння аналізувати суб’єкти та об’єкти цивільних відносин; виховна - виховувати почуття професійної гідності, прагнення до самовдосконалення та саморозвитку, виховувати активну життєву позицію.

План лекції: Загальна характеристика цивільного права. Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб. Право власності: поняття, зміст. Види власності. Підстави набуття і припинення права власності. Власність неповнолітніх. Способи захисту цивільних прав (самостійна робота). Поняття і значення строків позовної давності (самостійна робота). Поняття і умови дійсності правочинів. Цивільні договори (самостійна робота).

Цивільне право України - це галузь права, норми якого регулюють майнові відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням матеріальними благами, і деякі особисті немайнові відносини, пов’язані з відповідними нематеріальними благами, тобто без економічного змісту. Основним документом цивільного права є Цивільний кодекс України (ЦКУ), який складається з 6 книг, які об’єднують 90 глав та 1308 статей. Набрав чинності 01.01.2004 р.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, і згідно з цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Методом цивільного права визначається, якими засобами воно впливає на визначені нами вище суспільні відносини. Загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб. Цивільні правовідносини — це майнові або особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, що виникає між автономними і рівноправними суб'єктами, наділеними суб'єктивними правами й обов'язками.

У кожних цивільних правовідносинах діють дві сторони — називаються кредитором і боржником. Кредитор має певні права, тоді як боржник виступає носієм певних обов'язків.

Суб'єктами права власності визнаються український народ, фізичні та юридичні особи, держава, інші держави, їх юридичні особи, міжна- родні організації, територіальні громади. Об’єкти права власності – земля, надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні й нематеріальні блага.

Цивільна дієздатність настає тоді, коли особа досягла певного віку і має відповідне психічне здоров'я.

Неповною є дієздатність у громадян віком від 14 до 18 років і має такий обсяг: 1) право розпоряджатися своєю заробітною платою, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати творчої, інтелектуальної діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) право вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право володіння — фактичне володіння річчю, пов’язане з наміром уважати річ своєю. Фактично володіє річчю і той, хто буквально тримає її в руках, фізично відчуває її, і той, хто має до речі доступ внаслідок перебування речі у своєму господарстві. Право користування — отримання від речі притаманних їй корисних влас-тивостей. Ця головна правомочність власника є свого роду метою права власності. Право розпорядження — можливість вирішити юридичну і фактичну йолю речі шляхом відчуження (продаж, дарування), шляхом передачі іншим особам у володіння або користування (оренда, позичка), шляхом переробки, знищення тощо.

До приватної власності належить будь-яке майно фізичних та юридичних осіб (будинок, автомобіль, земля), за винятком окремих видів майна, яке, відповідно до закону, не може їм належати (бойова зброя, боєприпаси тощо). Колективна власність — привласнення об’єктів власності (засобів виробництва, цінних паперів, патентів, ліцензій тощо) колективом фізичних або юридичних осіб. Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи, державні підприємства, колективи орендаторів, підприємств, кооперативів, акціонерних товариств та інших, що є юридичними особами. До державної власності належить будь-яке майно без жодних обмежень (у тому числі й грошові кошти), яке належить державі, від імені та в інтересах якої право власності здійснюють відповідні органи державної влади. До комунальної власності належить майно (в тому числі грошові кошти місцевих бюджетів), що належить територіальній громаді, яка разом із утвореними нею органами місцевого самоврядування здійснює управління ним. Повністю розпоряджатися майном особа може лише з 18 років. Якщо людині ще не виповнилося 14 років, то її майном розпоряджаються її батьки в її інтересах.

Власність неповнолітніх. Можуть бути набувачем права власності на нерухоме майно;Можуть бути самостійними власниками майна;Є власниками майна, яке придбане батьками і призначене для їхнього розвитку, навчання та виховання;Можуть разом з батьками бути співвласниками майна на праві спільної сумісної власності;Мають право користуватися житловими приміщеннями та іншим майном;Вчиняти різного роду правочини;Мати спадкові права.

Питання для самоконтролю1. Загальна характеристика цивільного права.2. Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб.3. Право власності: поняття, зміст. 4. Види власності. 5. Підстави набуття і припинення права власності.6. Власність неповнолітніх.7. Способи захисту цивільних прав.8. Поняття і значення строків позовної давності.9. Поняття і умови дійсності правочинів. 10. Цивільні договори.

Домашнє завдання 1. Вивчити лекцію (написати конспект). 2. Опрацювати питання та скласти тлумачний словник по темі. 3. Підготувати презентацію по всій темі (за бажанням). 4. Скласти тести по темі ( в кількості 10-25 тестів).