Презентація "День Соборності України".

22 січня – День Соборності України

У єдності сила народу

«Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього» М. Сервантес

Краю мій рідний, моя сторона,Ти для мене – найкращий у світі!Україно моя, ти у серці – одна!

Усі ми – це наша родина, це наша сім’я, це наша Україна

… Буває, часом сліпну від краси.  Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,  Оці степи, це небо, ці ліси,  Усе так гарно, чисто, незрадливо,  Усе як є – дорога, явори,  Усе моє, все зветься Україна.  Ліна Костенко

22 січня 2018 рік – 99 річниця Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно – Української Народної Республіки

Акт Злуки підписали 1919 року. Країну розривали війська кількох держав. Документ у складних умовах готували і у Фастові, і в Києві. Центральний державний архів 70 років ховав цей документ від зазіхань КДБ. І навіть сьогодні таємниця, в якому сховищі він перебуває. Час майже не вплинув на документ 1919 року.

Оригінал Акту Злуки зберігають у Центральному державному архіві.

Універсал Злуки підписали в броньованому петлюрівському вагоні у Фастові на Київщині. Після Першої світової війни Австро-угорська імперія розвалилася і Західна Україна отримала суверенітет. Та довелося просити допомоги в УНР. У Києві тоді панував протеже Німеччини гетьман Скоропадський. А Україну захищали війська Директорії і керівництво пересувалося у цьому мобільному штабі. Саме у Фастові був штаб військ Директорії УНР.

1 грудня 1918-го підписали передвступний договір про об'єднання. Так би мовити, перше читання. Універсал вцілому ратифікували на найвищому рівні уже в Києві, коли Директорія вигнала звідти Скоропадського.

22 січня на Софійському майдані Акт про об'єднання України офіційно зачитав народу член Директорії Федір Швець. Були керівники країни, парадні війська, депутати, представники церкви. Цю подію зняли на відео. Рідкісні кадри 1919 року збереглися й до сьогодні.

Мітинг з нагоди підписання Акту Злуки між ЗУНР та УНР в Києві. Фото 1919 року

Карта Української республіки, представлена українською делегацією на Паризькій мирній коференції 1919 року

За два тижні після того Київ захопили більшовики. Тоді Україна не витримала військової агресії одразу кількох держав. Але Злука збереглася, як кажуть історики, в генетичній пам'яті народу. В наші часи ця пам'ять прокинулася ще до проголошення Незалежності. 21 січня 1990 року між Києвом та Львовом влаштували живий ланцюг. Тепер саме так щороку відзначають День Соборності.

Перше ж офіційне святкування дня Соборності відбулося не у 1990 році, а ще в 1939-му. Святкували тоді 20 річницю знакової події в Карпатській Україні.

Вірш Д. Левського «22 січня» (Часопис «Веселка», Ч.1, 1923 р.).

Повідомлення «22 січня 1919 року» («Незалежність. Український двохтижневик в Парижі», 1 лютого 1931 р.) 

1990 р. відбулося перше масове святкування. І передував цьому святкуванню «Живий ланцюг».

Учасники “Живого ланцюга” на вул. Стрийській у Львові. Фото 1990 року. Взято з “Історична Правда”

21 січня 1990 року. Софіївська площа 

"Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України "— пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

Кілька шеренг “Живого ланцюга” на проспекті Свободи у Львові. Фото 1990 року.

Акція 1990 року стала наймасовішою, люди створили безперервний ланцюг від Львова до Києва; в прагненні до відродження незалежної України в акції взяло участь від 1 млн. до 3 млн. осіб.

Музей-вагон в Фастові

Святкування Дня Соборності сучасні дні, м. Суми

Таким чином, урочистим підписанням Акту Злуки УНР та ЗУНР уперше в новітній історії було зроблено серйозний крок до об’єднання більшості етнічних українських земель у єдине державне утворення. Акт Злуки спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації.