День української писемності та мови – державне свято Це свято щороку відзначалося в Україні 9 листопада. Встановлено воно було 9 листопада 1997 року Указом президента Л. Д. Кучми № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
Його відзначали у день пам'яті преподобного Нестора-літописця, який був письменником, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря. За старим календарем свято припадало на 9 листопада. Проте з 2023 року у зв'язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар день пам'яті преподобного Нестора-літописця відзначають 27 жовтня. Тому президент Володимир Зеленський підписав указ №455/2023 про перенесення дати святкування Дня української писемності та мови також на 27 жовтня.
У День української писемності та мови за традицією: Покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; Відзначають найкращих популяризаторів українського слова; Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн з 20 країн світу.
Кохання Наша українська мова має це слово на позначення романтичних та ніжних почуттів. Напевне, ця лексема відома всім, але мало хто нею послуговується, оскільки більш звичне у вживанні є слово «любов». Тому його можна активно використовувати замість люблю у словосполученнях «я тебе кохаю», «ти моє кохання».
Малюємо мову Запишіть «кумедні слова», поставивши в них наголоси і перетворюючи наголошений голосний на кумедний образ, що пов’язаний зі змістом слова (наприклад, у слові «дрова» замість наголошеного «о» можна намалювати зруб дерева, у слові «трикутник» замість букви «у» – шкільний трикутник, у слові «фартух» – фартух замість «у» тощо).
Ну що б, здавалося,слова... Слова та голос - більш нічого. А серце б"ється-ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей... Панас Мирний
Павло Глазовий Кухлик (усмішка) Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю.- Продавщиця: - Что? Чево? Я нє панімаю. Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка. - Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.- Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - На Вкраїні живете й не знаєте мови.- Продавщиця теж була гостра та бідова. - У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.- І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови.