Презентація "Деруни в регіональних кухнях"

ДЕРУНИ В РЕГІОНАЛЬНИХ КУХНЯХУКРАЇНИ

Національна кухня – невіддільна складова культури як такої. А ще —це строкате дзеркало історії, кожен поворотний етап якої приносив (або забирав) нові продукти, смаки та техніки приготування. На формування української кухні вплинуло кілька факторів: Розташування українських земель на перетині різних важливих торгівельних шляхів (зі Сходу на Захід та з Півночі та Південь). Це сприяло обміну та появі різноманітних нових продуктів. Сприятливий клімат та фантастичне біорізноманіття. Хоча є продукти, поширені усюди, кожен з регіонів України мав свої особливості. Так, наприклад, для карпатської кухні характерне дуже широке використання грибів та ягід, на Слобожанщині популярні страви з дичини, а в приморських районах є давні традиції споживання риби та морепродуктів. Десятки різних народів (від греків і турків до німців та угорців) вплинули на те, як формувалася українська кухня. Безперервно відбувався культурний обмін, наслідком якого стала поява майже однакових страв, які можна знайти в різних частинах земної кулі. На території України, зважаючи на безліч історичних перипетій, цей візерунок взаємних впливів та запозичень неймовірно складний та цікавий.

Як називають картоплю у різних регіонах України: колоритні словечка. Українська мова багата на колоритні діалекти, зрозуміти які часом можуть тільки жителі певних регіонів. Так і з картоплею! Зібрали для вас словечка з різних куточків України, якими називають цю рослину. Як бонус – діалектні назви картопляних млинців. Тернопільська, Хмельницька, Вінницька Чернівецька та Черкаська область. На перетені Івано-Франківської, Львівської та Волинської областей. У різних районах Закарпаття. На території Івано-Франківської області

Історія походження дерунів на українській території досі викликає дискусії в народознавців. Одні кажуть, мовби страва була запозичена в білорусів, які картоплю не додають хіба що… А хто їх зна, куди, – може й нема таких страв?Деруни – це смачна, ситна і навіть корисна страва (якщо знати міру). Та це лише один з найбільш відомих кулінарних здобутків України. Походження дерунів досі має кілька версій. Існують рецепти, які включають понад 10 інгредієнтів. Аналоги Дерунів існують навіть в Швейцарії та Америці. Це все про український дерун – не просто терту смажену картоплю, а страву з багатою історією. З іншого боку кажуть, що щирі українці з їх тягою до картопляних та перетертих страв докумекали готувати дерунці самі, ще й задовго до сусідів. Тут варто згадати, що в українській кухні є ще картопляники, тобто печені картопляні пиріжки з начинкою, а є оладки з перетертих кабачків та інших овочів. Так би мовити, родичі дерунів з двох боків.

Особливості української дерунної історіїТак виникли деруни з яйцем, з м’ясом (м’ясоїди), зі сметаною, ряжанкою, грибами, сиром, шкварками та смаженою цибулею. Залежно від розміру терки та типу помелу деруни змінювали свій колір, консистенцію і навіть аромат. Готову страву подавали в тарілці після смаження, чи в горщику після додаткового випікання. В Україні дерунець завоював найбільшу популярність в західних та північних регіонах. Місцеві картопляні науковці вивели сорти пісних дерунів, з начинкою, дрібного та крупного тертя, та інші. А потім ще вигадали купу заправок, піджарок та соусів, аби догодити навіть останньому гурману. Так на свято Благовіщення пісні деруни стали одним з головним елементом застілля. Традиційні деруни без начинки готувались переважно у неділю. Пухкі картопляні оладки з начинкою та заправкою годились до будь-якого святкового столу.

Вплив деруна на сучасну українську культуру. Свою повагу до деруна демонструють не лише українські господині на кухнях. Картопляний млинець зваблював своїми формами письменників, поетів і скульпторів. В 2009 році в місті Коростень на Житомирщині встановили справжній пам’ятник деруну. Деруни, дерунята, дерунчики,Золотаві, духмяні, смачні,Слава Ваша, картопляного роду,Все сія на древлянській землі. Вам так личить сметана і м’ясоІ олія з цибулею теж,А підлива грибна запашная. Неодмінно Вам чару додасть. Деруни, дерунята, дерунчики,Золотаві, духм’яні, смачні,Ви окраса поліського столу,Страва на день і цілі віки!Скульптурну композицію прикрашає такий вірш на честь страви:

Деруни (драники, драчаники, терчаники) користувалися великою популярністю у народній кухні, особливо у північних районах України. Сиру картоплю терли на тертушці, зливали зайву рідину, додавали ложку-дві білого борошна чи картопляного крохмалю, яйце, терту сиру цибулину, ретельно розмішували і смажили оладки на олії чи смальці. У деруни іноді Віддавали перевагу дерунам із сметаною або ряжанкою. Іноді додавали білий сметанний соус із підсмаженою цибулею та грибами, заправлений підсмаженим борошном. Нерідко готові деруни (переважно без начинки) складали у макітру чи горщик, заливали сметаною і ставили у гарячу піч.клали начинку — у м'ясоїд сир із сирим яйцем або січене м'ясо (варене, а то й сире), у піст — підсмажені на олії з цибулею гриби або просто смажену цибулю.

Майже вся західна Україна використовує слово Деруни. Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають Тертюхи. Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує Тертими Пляцками. Ближче до центральної частини країни їх вже називають Бараболяники. Феєрія мандрів Україною

На північному сході Рівненщини труть картоплю на Бульбаники, адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби. Картопляники та картофляники труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області. Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять Бацони та Беци. Більш рідкісну назву страви можна почути на Закарпатті. Зокрема: кийзлики, ґуґіль, гуглі, тарчаники, тертики, а також кремзелики з хремзеликами.

Підготувала творча група“НАРОДОЗНАВЦІ”