Дана презентація використовується в темі"Дихання" для ознайомлення учнів. Передбачає вивчити як анатомічну будову так і процеси які відбуваються під час дихання
Дихання – це сукупність процесів, в результаті яких відбувається вживання організмом кисню, його використання і виведення вуглекислого газу. Дихання включає слідуючи процеси: 1.Зовнішнє дихання (вентиляція легень) – надходження повітря в повітроносні шляхи і обмін повітря між зовнішнім середовищем та альвеолами легень. 2.Дифузія газів між альвеолами і кров’ю. 3.Перенос газів кров’ю. 4.Дифузія газів між кров’ю і тканинами в тканинних капілярах. 5.Внутрішнє (тканинне) – споживання кисню клітинами і виділення вуглекислого газу.
Легені не мають власних м’язів і тому самі не можуть скорочуватися чи розтягуватися. Свій об’єм вони змінюють пасивно, слідом за змінами об’єму грудної порожнини. Дихальні рухи – вдих і видих відбуваються внаслідок ритмічного скорочення та розслаблення дихальних м’язів – міжреберних, діафрагми і м’язів передньої черевної стінки.Дихальні рухи регулюються дихальним центром, що розміщений в довгастому мозку. В ньому розрізняють дві частини – центр вдиху та центр видиху.
Дихання регулюється нервовою і гуморальною системами. У довгастому мозку є безумовно-рефлекторний центр регуляції дихання (дихальний центр) – центральний регулятор. Він забезпечує координовану ритмічну діяльність дихальних м’язів (скорочення і розслаблення), що викликає почергово вдих і видих, та пристосування дихання до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовища організму. Автоматія дихального центру зумовлюється нервовими імпульсами, які поступають з нервових закінчень легень, судин, м’язів.
Значення дихання для людини Газообмін між організмом і зовнішнім середовищем (надходження О2 до клітин організму, а також виведення СО2 з організму). Терморегуляція — легені витрачають теплову енергію: зігріваючи вдихуванне повітря, під час випаровування води з легень. Функції виділення — через органи дихання з організму виводяться: вуглекислий газ, вода, аміак, пил, мікроорганізми, сечовина, сечова кислота, іони мінеральних солей. У носовій порожнині знаходиться орган нюху людини. Участь у створенні звуків, спілкуванні людей (голосовий апарат — гортань). Схематичне зображень легень людини. 1: Трахея. 2: Легенева артерія 3: Легенева вена 4: Альвеолярний хід 5: Альвеоли. 6: Серцева вирізка лівої легені 7: Бронхіоли. 8: Третинні бронхи 9: Вторинні бронхи 10: Головні бронхи. 11: Гортань.
Залежно від того, які м’язи переважають в акті видиху (діафрагма чи міжреберні), розрізняють черевний і грудний типи дихання. Ефективнішим вважають черевний тип, бо він забезпечує глибшу вентиляцію легень. Тип дихання залежить від статі (у чоловіків переважає черевний), професії, віку. Звичайно ритм дихальних рухів підтримується імпульсами, які надходять в нервову систему (довгастий мозок) із рецепторів легень і дихальних м’язів. Під час вдиху збуджуються нервові імпульси, які гальмують видих. При активному видиху виникають імпульси, які гальмують вдих. Отже, видих є рефлексом на подразнення викликане вдихом і навпаки. На частоту і глибину дихальних рухів впливають різні подразники зовнішнього середовища, що діють на рецептори шкіри, слуху, зору, нюху, смаку. Процес збудження потрапляє в різні ділянки головного мозку, а звідти збудження досягає дихального центру. Від дихального центру через відцентрові нерви збудження йде до дихальних м’язів. Внаслідок цього відбуваються прискорення і посилення, або сповільнення й послаблення дихальних рухів: настає рефлекторна зміна дихання. Психічні подразники (страх, радість) також впливають на дихальний центр
У стані спокою людина здійснює за хвилину 12-16 дихальних циклів, під час сну 10-12, а при фізичному навантаженні, тяжкій хворобі – 30-35. У маленьких дітей та осіб похилого віку частота дихання у спокої 20-25 хв. Глибина дихання визначається об’ємом повітря, яке вдихається і видихається. У спокійному стані до легень під час вдиху надходить 500 мл повітря – це дихальний об’єм (ДО) і стільки ж виходить під час видиху. З 500 мл, що вдихає людина, тільки 350 мл потрапляє до альвеол. Близько 150 затримується в так званому мертвому просторі: в порожнинах носа, носової і ротової частини глотки, гортані, трахеї і бронхів (тут немає газообміну). Після спокійного вдиху під час максимального зусилля можна ще вдихнути 1,5 л повітря – це додаткове повітря (резервний об’єм вдиху), а при найглибшому видиху можна ще видихнути 1,5 л – це додатковий видих (резервний об’єм видиху) ДО + РО вдиху + РО видиху = ЖЄЛ (життєва ємність легень). ЖЄЛ – це найбільша кількість повітря, яке людина може видихнути після максимально глибокого вдиху. ЖЄЛ залежить: від віку, статі, росту, маси тіла, фізичного розвитку людини. Показники ЖЄЛ коливаються: від 3500-4800 мл – у чоловіків, у жінок – від 3000-3500. У фізично тренованих людей вона досягає 6000-7000 мл (гребля, плавання, гімнастики). Визначають ЖЄЛ за допомогою приладу – спірометра.
Причини порушення регуляції дихання. 1.Фізичне навантаження. 2.Коли у повітрі не вистачає кисню. 3.Нездорове серце, легені. 4.Підвищена температура довкілля. 5.Порушення функцій центру дихання (травма голови, дія отрут). 6.Втрата нервового зв’язку між дихальним центром і дихальними м’язами (пошкодження шийного відділу хребта і спинного мозку).
При активному видиху (наприклад кашель, чхання) використовується мускулатура черевного преса, діафрагми і міжреберні м’язи. При глибокому вдиху використовується мускулатура плечового поясу. Існують і захисні рефлекси (кашель, чхання). Це своєрідно змінені різкі видихи, за допомогою яких видаляються сторонні частинки, що потрапили в дихальні шляхи.
Всього за 1,5 секунди серце проганяє кров по всій сумарній площі альвеол і переміщує її назад у кровообіг. Це відбувається близько 100 000 разів кожен день, повністю автоматично. Сумарна вага крові, що проганяється щоденно через легені, дорівнює близько 8 тонн. Щоденно через легені проходить в середньому 10 000 літрів повітря. Дихання в стані спокою використовує всього 3-5% загальної енергії, споживаної тілом людини.
Поверхня легень людини дорівнює приблизно 100 мІ. Повна ємність легень дорівнює 5 000 смі, життєва (при максимальному вдиху і видиху) – 3500-4500 смі; звичайний вдих становить 500 смі. В легенях безліч чутливих, вегетативних нервів та лімфатичних судин. Легені людини містять майже 3 000 кілометрів повітроносних шляхів. В легенях знаходиться близько 500 мільйонів альвеол – міхурців на кінцях найтонших розгалужень бронхів, куди під час дихання проходить повітря.
Легені здатні протистояти хворобам протягом довгого часу. Завдяки вбудованому функціональному запасу, людина може втратити 75% тканин легенів до того, як почнуться серйозні труднощі з диханням. Права легеня людини вміщає в себе більше повітря, аніж ліва. Доросла людина в середньому робить 23 тис. вдихів і видихів в день
Вправи для вдосконалення органів дихання Вправа 1. Зробіть вдих на рахунок 1, 2, 3, 4, на 5, 6 — затримайте дихання, на рахунок 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 — видих. Вправа 2. Повторіть завдання вправи 1, але при видиху рахуйте вголос: 7, 8...15. Вправа 3. Зробіть короткий вдих, трохи затримайте дихання, при видиху почніть рахувати: 1, 2, 3, 4 і так далі. Темп рахунку не прискорювати, повітря не добирати. Вправа 4. Проведіть ігри-змагання: а) “Хто довше?”: — прожужжит бджолою (ж-ж-ж-ж-ж); — продзвене комаром (з-з-з-з-з); б) “Хто більше?”: — випустить повітря з проколеної шини (с-с-с-с-с); — задує свічок на іменинному торті (ф-ф-ф-ф-ф).