1. Батьки мало розмовляють з дітьми. 2. Порушення анатомічної будови артикуляційного апарату. 3. Зниження слуху. 4. Наслідують батьків, які неправильно говорять. 5. Дефектна мова оточуючих. 6. Двомовність у сім’ї. 7. Розлад нервової системи дитини ( тривожність, замкнутість, невпевненість у власних силах, дратівливість, дитячі страхи.) 8. Психічні травми. Причини порушень мовлення:
Групи помилок, найтиповіші для дітей – дислектиків. 1. Заміна та змішування при читанні фонетично подібних близьких звуків, а також графічно подібних букв (Х-Ж, П-Н, 3-В, Н-М). 2. Побуквене читання. 3. Спотворення звуко-складової структури слова (пропуски та перестановки голосних і приголосних звуків і складів). 4. Порушення розуміння прочитаного. 5. Аграматизми при читанні (заміна відмінкових закінчень).
Фонематична дислексія пов’язана з недорозвитком функції фонематичної системи, що виявляється у труднощах засвоєння літер, а також у заміні звуків, схожих акустично й артикуляційно (б-п, д-т, ж-ш). При цьому простежується читання по літерах і порушення звукоскладової структури слова, що виявляється у вставлення голосних між приголосними (пасала замість пасла), (сутук замість стук) перестановка звуків (стіка — сітка), складів (лопата - лотапа). Фонематична дислексія
Семантична дислексія - порушення розуміння прочитаних слів, речень за технічно правильного читання. Учням із семантичною дислексією складно виконати такі завдання: - вимовити слова подані у вигляді послідовно вимовлених ізольованих звуків, із короткою паузою між звуками (с, е, л, о - село) - повторити речення, розбите на склади (дівчин-ка зби-рає кві-ти) Семантична дислексія
Порушення засвоєння букв, труднощі при встановленні асоціацій між звуком і буквою. Учень не запам’ятовує, яка літера відповідає тому чи іншому звуку. Діти не можуть відтворювати в певній послідовності ряд із 3-5 звуків, а якщо й відтворюють, то порушують порядок їхнього розташування, скорочують, пропускають звуки, слова. Мнестична дислексія
2. Далі робота починається на рівні літер. На етапі ознайомлення з конкретною буквою треба показувати як цей звук вимовляти та як його графічно позначити, знайти серед інших, наприклад: - "Що нагадує буква: Н - драбина, О-бублик і.т.д." - "Яка буква зображена правильно?" - "Чим відрізняються букви? (П-Щ В-3)" - "Назви перекреслену букву" - "Виділи букви, накладені одна на одну" - "З яких букв ці елементи?"
3. Потім дітям пропонують таблиці складів. Треба починати з обернених. Вони легші за прямі. Далі: - слова з одним закритим складом (сук-сік, рак-рік, цап-ціп, лис-ліс, сон-син, тон-тин), двоскладові з відкритими складами (ло-ша, хата-вата-дата), трискладові слова з відкритими складами (ма-ли-на, золото-долото-болото), двоскладові слова з двома закритими складами ( каш-тан, бай-кал, кактус, кар-туз), трискладові комбінації з відкритими і закритими складами (щітка-щіточка, щапка-ша-поч-ка), слова з чотирма відкритими сладами( ви-возити, до-возити, завозити, привозити).
Ігрові форми навчання читання Ребуси, анаграми, метаграми, шаради; Використання засобів ейдетики на уроках; Ігри на знаходження певної букви серед ряду інших. Розвивальні кінезіологічні вправи Ігри на розвиток дрібної моторики рук; Ігри на розвиток артикуляційного апарату; Ігри для стимуляції мозкової активності.
Оскільки діти з дислексією не мають інтелектуальних порушень — можуть отримати вищу освіту та вести звичайне життя. Вони потребують збільшення часу на виконання екзаменаійних завдань та тестових завдань (шрифт, міжстрочний інтервал тощо). Зараз такі проблеми можна подолати використовуючи електронні книжки, аудіопосібники та інші комп'ютерні засоби навчання.