Презентація для початкових класів з української мови на тему "Проект"Первоцвіти""

ПРОЕКТ«ПЕРВОЦВІТИ»ЮНІ ДОСЛІДНИКИ: Бережний Рінат, Степанеко Андрій «Ранок року!» Головченко Юра «Підсніжник» Болотніков Вадим, Втулкін Даниїл «Пролісок» Коваленко Настя, Сафіулліна Олена «Мати-й-мачуха (Підбіл звичайний)» Фоменко Роман, Калвеліс Емілія «Конвалія»КЛАСНИЙ КЕРІВНИК: Кушнір Н.І. Українська ЗОШ I-III ступенів №13 Селидівської міської ради

Бережний Рінат. Степанеко Андрій. Міні – проект: “Ранок року!”

Весна. Зійшли сніги, шумить вода. Земля вже квіти викида,Буяє травка молода,Все мертве оживає. Коли, діти це буває?

Ласкавий сонячний промінчик відчинив весні двері – і все навколо захвилювалося… Ранок року! Природа пробуджується, оживає, рухається. Життя відновлюється, кипить, вирує. Людське серце радісною надією розкривається назустріч весні.

ПОЕТИЧНІ ВІЗЕРУНКИВечір дихає весною. Знов вершиною рясною. Розшумілася сосна. Вечір дихає весною,Та й насправді вже весна. Сніг крихкий, неначе щебінь,За селом чорніє путь,І зірки у тихім небі,Наче проліски, цвітуть. ( А. М’ястківський)

Бурулька. Весна… Дзюрчать струмочки,І птах вітає птаха…Мала, хрустка бурулька. Додолу впала з даху. Промовила бурулька: Заслабла я, ой нене,Бо теплий промінь сонця. Долинув і до мене!Від сонця я розтану,Розтану – не загину: Ввіллюся у струмочокІ побіжу в долину. Мене нап’ються травиІ стануть наче вмиті…Хоч мало,Та не марно. Я прожила на світі. (Лідія Компанієць)

Встала весна. Встала весна, чорну землю. Сонну розбудила,Уквітчала її рястом,Барвінком укрила;І на полі жайворонок,Соловейко в гаїЗемлю, убрану весною,Вранці зустрічають. Т. Г. Шевченко. Тепле сонечко пригріло,Розтає увесь сніжок,І несміло перші квіти. Виглядають у садок. Катерина Перелісна. Навесні в гайок піду,Першу квіточку знайду,Біля квіточки помрію,Разом з нею порадію,І вона всміхнеться. До мойого серця. Павло Король

Починається весна. Знов починається весна!.. Знов починаються дива…То серед двору із-під снігураптово визирне трава,то раптом лагідні веснянкизасіють щокита носи,чи розщебечуться – ще зранку! – птахи на різні голоси!А вчора…Вчора…Що й казати!Всі веселилися до сліз: Славко –дражнило й задирака –Наталціпроліски приніс!..І зовсім це – не дивина:такпочинається весна! (Анатолій Костецький)

***Лежать у полі ще сніги,А води весняні шумлять,І сонні будять береги,Біжать, і грають, і дзвенять.Іде весна, іде весна – За нею ллється зелен-спів. То лине вслід юрба гучна. Весняних днів, веселих днів.

Проліски цвітуть в лісочку,Тане крига на струмочку,Сонечко всміхається. Коли все просинається?Тане сніг і небо плаче,Промінь по гіллячках скаче,Кішкам стало не до сну, -Ми стрічаємо... Загадки про весну. Промінчик лагідно всміхнувся,У лісі пролісок проснувся. Все прокидається від сну,Стрічає дівчину-Весну. Квітнуть вишні, абрикоси,Зеленіють верби коси... З неба дощик теплий ллється,Зайчик сонячний сміється. Радісно щебечуть пташки,Бігають в траві мурашки,Хмарка з дощиком пливе... П’ятий місяць хто назве?

Березень. Березень сміється й плаче,По доріжці зайчик скаче. Зайчик сонячний, тендітний,До діток дуже привітний. Хоч мороз ще вусом крутить,А зима лякає й лютить,Але зайчик той сильніший. Тим, що березню миліший. Квітень. Квітень, квітничок, квітарик – Синьоокий наш дударик. Всюди квітнуть первоцвіти,У верби зелені віти,Птахи з вирію вертають,Бджоли інколи літають. Ходить квітень по землі – Вже кінець зимовій млі. Травень. Травень. Солов’їні співи. Перші грози. Перші зливи. Зацвіли сади повсюди. Щиро раді травню люди.

Міні – проект: “Первоцвіти. Підсніжник”Головченко Юра

ПЕРВОЦВІТИІз настанням красуні-весни, вся земля пробуджується від сну. Пробуджуються і квіточки. Вони дуже сміливі та сильні квітки, бо вони не бояться морозів, снігу, зимового холодного сонця й вітру. Їх називають первоцвітами, а все тому що ці квіти розпускаються першими.

Конвалія. ПЕРВОЦВІТИПідсніжник. Пролісок. Мати-й-мачуха (Підбіл звичайний)

Підсніжник. Я – перша квіточка весни. Сонячне проміння торкається мене, гріє пробуджує сили… Я просинаюсь і починаю зростати, випускаю маленькі паростки і тягнуся до сонечка… Від сонячних поцілунків я розкриваюсь все більше і більше. Мої пелюстки починають гратися з вітерцем, колишуться ліворуч – праворуч, уперед – назад. Так приємно дихати прохолодою! Так хочеться кружляти у таночку! Але ось настав вечір, сонечко збирається відпочивати, квіточка готується до сну, затуляє свої пелюсточки.

***У промінцях сонця ніжних,Край веселого струмка,Білий росяний підсніжник. Раптом блиснув з-під листка. Отакий малий неначе,Ледь прокинувся від сну,Тихий-тихий, а одначе,Він привів до нас весну!Він маленький, він біленький,Має ніжечку тоненьку. З ним легенько вітер грає,Все гойдає, колихає…Сповіщає рідний край:– Гей, весна прийшла! Стрічай!

***Перші квіти проростають. З цибулин очок малих,Красну весну зустрічають,Розпізнайте, діти, їх. Я той сніг колю «голками» –Зелененькими листками,Білу квітку вивільняю – В ноги березню схиляю.

Підсніжник – ранній посланець весни. Цю квітку вважають квіткою надії, сподівань на краще. Ця квіточка не тільки найсильніша, а й надає сили людям. Із неї виготовляють ліки для хворих.

Казка «Підсніжник»Ходила землею холодна Зима. Вона давно панувала, втомилася, сили залишилося мало, але не хотіла пускати Весну на землю. Покликала Зима собі на поміч Північний Вітер і Стужу. Вітру наказала нагнати холодні темні хмари, а Стужу послала по всіх усюдах із наказом, щоб не насмілювалися квіти й трави визирати з-під снігу, тому що Весна прийде. Затремтіли квіти, почувши цю новину. Лише маленький Підсніжник не злякався. зібрав він свої сили, пробив крижану корку і визирнув. На землі панувала Стужа і Північний Вітер, але Підсніжник не злякався – він чекав Сонця. Нарешті Сонце пробило своїм теплим промінням теплу хмару освітивши землю. Зрадів Підсніжник, весело задзвенів, повідомляючи всім про настання Весни. Так разом Сонце і маленький, хоробрий Підсніжник перемогли Зиму.

Що за квітка, відгадай!Віночок біленький,Стебло тоненьке,Очко зелененьке. Я – перший розцвітаю серед гаюІ білий, наче сніг, я колір маю. Хто я? Відгадайте!Ви мене не ображайте,Не зривайте, не топчіть,Хочу довго-довго жить. То ж, хто я?Загадки. Я тендітний, дуже ніжний,А зовуть мене…

Звертання підсніжника. Я з’являюся найпершим, коли ще лежить сніг. Мене вважають сміливим і мужнім. Але тільки-но я зацвітаю, мене зривають. Мені сумно. Через те я потрапив до Червоної книги України. Але від цього мене не стало більше. Ось чому я не радію! Надія лише на тебе, друже!

МІНІ-ПРОЕКТ “ПРОЛІСОК”Втулкін Даниїл Болотніков Вадим,

Не рви красу – зроби красу!

Пролісок. Зима.. і пролісок блакитний!Навколо ще лежать сніги,А він всміхається, привітний,А він вже скинув ланцюги. Пролісок це – диво-квітка. Має колір весняного неба, тендітна, ніжна, смілива, також пробивається крізь сніговий шар до сонця.

ПролісокІще сніг не зійшов із землі,А з-під нього рослини маліВизирають і сонце вітають, Синім цвітом вони зацвітають. Якщо рідну природу ти знаєш,То одразу ці квіти впізнаєш.

***Я блакитні очі маю,Здавна проліском зовусь. В лісі першим розцвітаю,Навіть снігу не боюсь.***З-під снігу свій листочокдо сонця простягнуІ синіми дзвіночками. Вітаю я весну. ***Я найперша зацвітаю. Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка,Бо мене не стане влітку. Загадки

Пісня проліска. Я – перша квіточка весни,Я – пролісковий цвіт. Я пережив – зимові сниІ знов родивсь на світ. У мене очі голубі,Такі, як неба синь. Росту між кленів, між дубів,Люблю і сонце, й тінь. Зелені рученьки моїЛисточками зовуть. Я полюбив ліси й гаї, – Живу іздавна тут.І вірю: люблять всі мене,Як весну золоту: Бо знають – що зима мине,Коли я розцвіту.

Звертання проліска. Я – пролісок. Нас стає все менше і менше. Мені сумно. Надія лише на тебе, друже!

Дві квіточки розцвіли. У нашому садку,Свіженькі і привітні,У мокрому сніжку. То пролісок синенькийІ білий первоцвіт. Шепочуть веселенько:«Весняний вам привіт!»

Міні – проект:“Мати-й-мачуха (Підбіл звичайний)” Коваленко Настя Сафіулліна Олена

Мати-й-мачуха (Підбіл звичайний)Мати-й-мачуха. Зійшли, станули з полів сніги. Духмяним вітром повіяв над землею квітень. І ось уже всюди з’явились жовті квіти. Це розцвів підбіл звичайний. У народі його називають мати-й-мачуха.Іноді на пагорбах квітів буває дуже багато. Тоді вони нагадують пригорщі кимось розсипаних золотих монет. Формою і кольором квіти схожі на маленькі соняшники. Зверху листочки підбілу холодні на дотик, знизу здаються теплими. Саме тому народ дав квітці цю дивну назву. Підбіл – це лікарська рослина. Відвар чи настій його листя вживають при запаленні горла, бронхів, легень. Свіжим соком рослини лікують різні захворювання шкіри.

*** Листя немає, а квіточка вже посміхається жовтим оком. Листячко з’явиться тоді, коли відцвітуть квіти. Якщо зірвати листочки і притулити до обличчя верхнім боком то можна відчути прохолоду. А нижня частинка листочка опущена, ніби дихає теплом. Різними боками прикладати листочки не можна, бо вони ворогують й одразу потемніють. Якщо спостерігати за цією рослинкою, то помітимо, що під вечір квіточка стуляє пелюстки. У такій спосіб квіти готуються до нічного холоду і негоди. А вранці жовтогаряче сонечко знову розпускається. Мати-й-мачухи лікує кашель, застуду.

Звернення мати-й-мачухи. Нас все меншає й меншає. Природа і нам веліла зацвітати дуже рано. І людина, скучивши довгою зимою за квітками, просто зриває нас, щоб потримати яку-небудь квітку в руках. Зірве, зімне пальцями, а потім викине! А ми могли б їй допомогти, якби нас зривали за всіма правилами і в певний час, в певних місцях. Я цілюща трава, з мого листя виготовляють ліки від кашлю. Надія лише на тебе, друже!

Пам’ятай: природа — окраса твого краю. Лише говорити про охорону природи мало — потрібно діяти. Калвеліс Емілія. Фоменко Роман, МІНІ ПРОЕКТ «КОНВАЛІЯ»

Конвалія. Сонце світить, шепче листя,На галявині один. Під кущем в траві росистій. Хто дзвенить: дзінь-дзінь?Це конвалія в віночку. Задивилась в теплу синь. Срібним крихітним дзвіночком. Дзвонить тут: дзінь-дзінь. Дзвонить тут: дзінь-дзінь. Дзінь-дзінь!

Мої квіточки ніжні,Такі білосніжні. Тоненькі, тендітні. Ласкаві, привітні. Послухай, як срібно. Дзвенить голосок:«Не треба, не треба. Зривати квіток!»Конвалія – лікарська рослина. З неї виготовляють препарати для лікування серцевих хвороб. Конвалія занесена до Червоної книги України.

***Що за квітка, відгадай!Листя велике, широке,Стебло високе, тоненьке,А квіточка тендітна, біленька. ***Із зеленої сорочки,Що зіткав весною гай,Білі дивляться дзвіночки. Як зовуть їх? Відгадай. ***Вона цвіте в травневі дніМіж великим листом. Виснуть квіточки дрібніЗапашним намистом. Загадки. Біле плаття, тонка талія. Травень – і цвіте ...

Звернення конваліїМене рвуть не замислюючись. Але ж для того щоб я зацвіла, з того дня, як насіннячко впало в землю, повинно пройти 10 років! Хлопчик і дівчинка, які вступили до 1-го класу, встигнуть закінчити школу!Часом рвуть мене невміло. А зривати мене можна лише навесні, тільки обережно. А колись люди на мою честь складали легенди, організовували свята. У деяких народів я була священною квіткою. Мною завжди цікавилися знахарі. до речі, зараз з мене виготовляють краплі для людей, які хворіють на серцеві недуги. А що я одержала за свою доброту? Був час, коли мене можна було зустріти скрізь, а зараз я потребую охорони.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯПЕРВОЦВІТ Весна прийшла. З'явились перші квіти. Прокинулась верба. Розпустила віти. Бородуліна Ілона. Усміхнулись у ліску. Дивні квіти. Розігнали всю тугу. Веселі першоцвіти. Горболисова Єлізавета. Квіточки біленькіЗ під снігу виглядають,І мій настрій з ранку. Дуже підіймають!Ви ж мої гарненькі,Квіточки чудові,Подарую маміРізнокольорові! Дудін Максим Розтанув білий сніг,Бо вже прийшла весна. Лунає в лісі сміх,То грає дітвора.Їх вітає пролісок синенький І білий первоцвіт. Співають веселенько:“ Весняний вам привіт!” Горболисова Єлізавета

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯПЕРВОЦВІТПРОЛІСКИМи перші квіточки. Блакитні проліски. З під снігу виглядаємо,Весну зустрічаємо,Про тепло віщуємо,Радість всім даруємо. Степаненко Андрій. Задзвеніли весняні струмочки. Заспівали веселі птахи. У лісочку з'явилися проліски. Це найперші квіти весни. Нікулін Данило – Я квітую! - каже квітень, –Квітом луків і гаїв. Листя зграйками на вітах. Жде-чекає солов'їв.– Я квітую! - квітень каже, –Весно-сестро, пам'ятай,Що довік бажання наше – Прикрашати рідний край. Микола Сингаївський. Головченко Юрій. ПРОЛІСОК Прийшла весна. Розтанув сніг. Блакитних пролісків. Почувся сміх. Він же першим зацвітаєСинім цвітом серед гаю. Яцканич Герман Головченко Юрій Степаненко Андрій

Дякуємо за увагу!style.colorfillcolorfill.type