Презентація "Єднання світового українства. Світовий Конгрес Українців."

Єднання світового українства. Світовий Конгрес Українців. Українська. Всесвітня Координаційна Рада (УВКР) як громадський координаційнийорган, спрямований на єднання світового українства, гуртування довкола ідеїрозбудови самостійної і незалежної держави та утвердження українства уновітньому світовому просторі. Жіночі рухи, творчі спілки та сестринства вукраїнських громадах країн проживання.

Після проголошення незалежності України, чого було досягнуто завдяки потужній підтримці української діаспори, стало можливим вивчати історію вітчизняної еміграції та її зв’язок з Батьківщиною. Тому знання процесу виникнення і формування української діаспори, основних етапів еволюції її як феномену нашої нації, системи установ і організацій світового українства є не тільки важливим фактором утвердження світоглядних орієнтирів сучасного суспільства, а й застосуванням на практиці багаторічного досвіду співпраці наших мігрантів з рідною землею.

Світовий Конґрес Українців (СКУ) є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. До світової мережі СКУ входять українські діаспорні організації з понад 60 країн світу. СКУ сприяє консолідації світового українства, розбудовує міжнародну коаліцію підтримки України та зміцнює мережу українських діаспорних організацій.

Організація була заснована у 1967 році в Нью-Йорку під назвою Світовий Конґрес Вільних Українців (СКВУ). У 1993 році назва була змінена на сучасну — Світовий Конґрес Українців. Членами СКУ є крайові громадські надбудови, що представляють інтереси понад 20 мільйонів українців у діаспорі. Серед членів СКУ — УККА (США), КУК (Канада), Координаційний Осередок Українських громадських центральних установ (Європа), Союз Українських Організацій в Австралії, Українська центральна репрезентація Аргентини, Координаційний комітет українських організацій Бразилії та багато інших — всього понад 150 організацій із 33 країн. СКУ підтримує зв'язки з українцями ще 14 країн. У праці СКУ і його Раді Директорів беруть активну участь представники українських церков, світової спілки жінок —СФУЖО, молодіжної світової спілки — СКУМО (в минулому також ЦЕСУС).

Метою об'єднання є допомога українському народові у його змаганнях за волю і державну незалежність та координація діяльності своїх членів. У 2003 СКУ був визнаний як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом Економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй. Керівним органом є конгрес, який скликається через п'ять років, а між конгресами — секретаріат, очолюваний президією. Раніше видавався друкований орган — «Вісник Світового Конґресу Вільних Українців». З 2003 щоквартально виходить «Бюлетень СКУ». У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 50 років з часу заснування Світового Конгресу Українців (1967).26 серпня 2017 р. у Києві відбувся Урочистий захід з нагоди 50-річчя Світового Конгресу Українців за участі Президента України Петра Порошенка.

Завдання. Основними цілями і завданнями СКУ є:представляти інтереси українців у діаспорі;координувати міжнародний зв'язок своїх складових організацій, які підтримують і розвивають українську національну ідентичність, дух, мову, культуру та надбання українців у всьому світі;сприяти розвитку громадянського суспільства українців у країнах їх проживання і в той же час зміцненню позитивного ставлення до українців і Української держави;захищати права українців незалежно від місця їхнього проживання згідно із Загальною декларацією прав людини.

Важливі справи. СКУ приділяв особливу увагу таким питанням, як: охорона і захист людських і національних прав українців; міжнародне визнання Голодомору 1932-33 років як акту геноциду (що на сьогодні офіційно зробили 16 країн); демократизація України та її інтеграція до Європейського Союзу; зміцнення України як держави і непорушності її кордонів; спостереження за виборами, у тому числі й Міжнародна місія СКУ зі спостереження за парламентськими виборами в Україні 2012 р. (найбільша в своєму роді не фінансована урядом місія); соціальні та економічні питання, що стосуються економічної міграції з України; сприяння розвитку української мови в Україні та в діаспорі; повернення українській громаді Польщі Народного дому в Перемишлі, який було конфісковано під час акції «Вісла», а також глобальна проблема людської торгівлі. Від здобуття Україною незалежності в 1991 р. СКУ докладає зусиль до того, щоб вона стала справжнім світовим епіцентром українізації, що є в інтересах як тих українців, які проживають в Україні, так і тих, які мешкають за кордоном.

Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР) як громадський координаційнийорган, спрямований на єднання світового українства, гуртування довкола ідеїрозбудови самостійної і незалежної держави та утвердження українства уновітньому світовому просторіГрома́дська спі́лка «Украї́нська всесві́тня координаці́йна ра́да» (скорочена назва ГС «УВКР»)– спілка неурядових організацій та неформальних громадських об'єднань, які добровільно єднають українців для задоволення й захисту їхніх національно-культурних, мовних, освітніх, творчих, соціальних, економічних, вікових та інших спільних інтересів.

ГС «Українська всесвітня координаційна рада» створена на підставі відповідного рішення І Всесвітнього форуму українців, що відбувся у серпні 1992 року у Києві. Організацію було зареєстровано Міністерством юстиції України 3 травня 1993 року. Членами ГС «УВКР» до 2016 року були українські громадські організації в Україні та деякі іноземні громадські об'єднання закордонних українців і громадян України. За результатами ІІІ Всесвітнього форуму українців, ГС «УВКР» нараховує більше 382 членів-організацій. Найвищим органом управління ГС «УВКР» є Всесвітній форум українців, який відбувається 1 раз на 4 або 5 років. З моменту утворення організації відбулося 6 форумів: у 1992, 1997, 2001, 2006, 2011 та 2016 роках.

До складу Президії ГС «УВКР» входять 36 представників організацій-членів ГС «УВКР» – по 12 представників від власне України, західної та східної діаспори. Постійно діючим виконавчим органом ГС "УВКР є Секретаріат ГС "УВКР. Головою ГС "УВКР з 20 серпня 2011 є Ратушний Михайло Ярославович, знову переобраний 21 серпня 2016.23 серпня 2019 року відбулося засідання президії ГС «УВКР», яке вирішило звернутися до Володимира Зеленського з проханням про зустріч та обговорення важливих процесів, що відбуваються з українцями за межами України.

УКРАЇНСЬКА ВСЕСВІТНЯ КООРДИНАЦІЙНА РАДА (УВКР)міжнародна громадська організація, заснована в 1992 р. Всесвітнім форумом українців, який відбувся у Києві. Діяльність її спрямована на згуртування світового українства щодо розбудови незалежної соборної правової демократичної Української держави, задля піднесення авторитету України, поглиблення процесів духовного відродження, збереження національної ідентичності українців у країнах їх проживання. Спільно з громадськими організаціями, творчими спілками, державними закладами та представниками світового громадянства УВКР використовує такі форми, як конференції, конгреси, симпозіуми, брифінги, збори тощо. Сприяє створенню нових громадських організацій, благодійних фондів, виставок, бібліотек, об'єднанню представників ділових кіл тощо. Надає гуманітарну допомогу дитячим організаціям, навчальним закладам, видає і розповсюджує українську літературу.

Жіночі рухи, творчі спілки та сестринства вукраїнських громадах країн проживання.

Український Жіночий Конгрес (УЖК) є постійно діючою публічною платформою, яка формує порядок денний з гендерної політики для Верховної Ради України, Уряду України, місцевих громад, приватного та громадського секторів та медіаспільноти. Започаткований у 2017 році народними депутатками України Оленю Кондратюк, Марією Іоновою, Світланою Войцеховською та Альоною Бабак, які представляють різні політичні сили, разом співголовували в парламентському міжфракційному об’єднанні “Рівні можливості” та об’єдналися довкола проєкту УЖК на підтримку рівних можливостей в суспільстві. Відтоді, щороку Український Жіночий Конгрес збирає перших осіб держави, українських та іноземних парламентарів та парламентарок, представників та представниць міжнародних і громадських організацій, ЗМІ, місцевого самоврядування, українських та закордонних експертів та експерток, а також усіх небайдужих до проблем гендерної рівності. Український Жіночий Конгрес став унікальним національним майданчиком для просування політики рівності в Україні.

2022: Регіональний Конгрес[ред. | ред. код]Темою Регіонального Конгресу 2022 року, вперше проведеного в умовах повномасштабної війни, стало жіноче лідерство під час війни та після перемоги України. За результатами Регіонального Конгресу оприлюднено колективну заяву зі зверненням до органів державної влади та місцевого самоврядування, представників та представниць громадських, жіночих та правозахисних організацій, аналітичних центрів, до лідерів та лідерок думок, а також до міжнародної спільноти з тим, щоб об’єднати зусилля та разом долати виклики, перед якими опинилися жінки, жіночі організації та спільноти, і загалом жіночий рух в Україні та у світі. У Заяві закликається: Створити умови аби після перемоги України жінки залишались видимими та мали рівні можливості для політичної, економічної та суспільної участі в усіх процесах повоєнної відбудови України. Неухильно слідувати принципам Резолюції ООН 1325 для інтеграції жінок до безпекового сектору, а також гарантувати належні умови несення військової служби для жінок та створити можливості для передачі бойового досвіду після перемоги України як новим поколінням українських військовослужбовиць, так і в рамках міжнародних проєктів. Створювати належні умови, які гарантуватимуть доступ жінок до економічних можливостей, рівні умови для економічної діяльності та гідну винагороду. Надавати підтримку ініціативам підприємців через створення комунікаційних платформ та обміну інформацією про місця релокаціі бізнесів, збуту та логістику функціонування в нових регіонах. Вирішувати міграційні виклики, заохочуючи міжнародні організації до співпраці з українськими жіночими ініціативами за кордоном задля пошуку найкращих рішень й започаткування спільних проєктів, зокрема, у сфері освіти, працевлаштування, які були б цікавими та ефективними для усіх сторін. Органам державної влади розробити стратегії залучення жінок, які знаходяться за кордоном, до процесів повоєнного відновлення та їхньої якнайшвидшої реінтеграції до суспільно-політичного життя України.

Сприяти діяльності українських жіночих та правозахисних організацій, які фіксують воєнні злочини та надають допомогу жінкам, котрі пережили насильство, пов’язане з війною. Гармонізувати українське законодавство і гарантувати належні умови та стандарти, аби ті, хто пережили домашнє насильство, отримали захист та допомогу. Розробляти та підтримувати проєкти психологічної допомоги для жінок, аби отримати можливості відновитися та успішно подолати травму. Надати Україні зброю, яка допоможе Збройним Силам України швидше перемогти ворога на полі бою, а також посилювати санкції, які допоможуть послабити Росію та ніколи не допустити повторення кровопролиття та масштабної війни. Підтримувати українських жінок в медіа, розказувати про героїзм і відданість жінок у цій важливій місії, аби спільними зусиллями тримати інформаційний фронт. Відзначати вагомий внесок української жіночої дипломатії в отриманні статусу кандидатства та членства в Європейський союз. Дієва та всеосяжна участь жінок в міжнародних платформах та форматах, де приймаються рішення щодо підтримки України, а також застосування гендерно орієнтованого аналізу під час напрацювання стратегій та планів дій.

Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) (англ. World Federation of Ukrainian Women's Organizations) — жіноча організація, утворена у 1948 році на Світовому Конгресі Українського Жіноцтва у Філадельфії з метою згуртувати українське жіноцтво по своїх організаціях, координувати їх працю, репрезентувати їх перед своїм громадянством і чужинецьким світом і вести працю в обороні українського народу. З 1983 Екзекутива СФУЖО і журнал «Українка в світі» перенеслися з Америки до Канади. Станом на кінець 2014 СФУЖО, з централею в місті Торонто в Канаді, об'єднує 27 організацій із 17 країн на чотирьох континентах. Складові організації СФУЖО працюють у громадських, релігійних, культурних, освітніх, еміграційних та гуманітарних напрямках.