Презентація До Дня захисника і захисниці України

14 жовтня в Україні на державному рівні відзначається День захисника України, який нероздільно пов’язаний із розвитком української нації та її військових традицій. З початком сучасної російсько-українській війни майже чотириста тисяч українців взяли зброю до рук у лавах Збройних Сил, Національної гвардії, правоохоронних органів і добровольчих формувань, щоб зупинити агресію Російської Федерації та відстояти незалежність України. Наразі Українська армія активно модернізується, позбувається радянської спадщини та відновлює українські військові традиції. Наше військо стає однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима більше 6 років досвіду боїв російсько-української війни. За цей час ми провели низку важливих реформ, аби війська професіоналізувалося та набуло інституційної значущості в країни.

14 жовтня – символічний для українців день. Це – давнє традиційне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його відзначали козаки, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. Українське військо 1917–1921 років зберігало козацькі військові традиції в назвах військових частин, структурі, прапорах, одностроях тощо. 14 жовтня 1942 року вважається днем створення Української повстанської армії.

З початком сучасної російсько-українській війни українців взяли зброю до рук у лавах Збройних Сил, Національної гвардії, правоохоронних органів і добровольчих формувань, щоб зупинити агресію Російської Федерації та відстояти незалежність України. Українська армія береже бойові традиції предків та імена героїв, від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців і вояків УПА. Тому у війську з’явилися назви легендарних українських полководців та уславлених підрозділів минулого: 24-та окрема механізована бригада (ОМБр) імені Короля Данила, 72-га ОМБр імені Чорних запорожців, 93-тя ОМБр “Холодний Яр”, 30-та ОМБр імені князя Костянтина Острозького, 55-та окрема артилерійська бригада (ОАБр) “Запорізька Січ”, 26-та ОАБр імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, 58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського, 7-ма бригада тактичної авіації (Бр. ТА) імені Петра Франка, 299-та Бр. ТА імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – польовий кашкет - “мазепинка”, нарукавний тризуб. Гасло “Слава Україні” – “Героям слава” стало офіційним вітанням українського війська.

ГЕРОЇросійсько-української війни. Генерал-майор Ігор Гордійчук. Кадровий військовий родом з Рівненщини, Ігор Гордійчук став відомий на всю країну в 2014-му році, з початком російсько-української війни. З початком бойових дій на сході України Гордійчук, тоді ще молодий офіцер, викликався на фронт і очолив групу розвідників. Тоді він своє отримав своє псевдо “Сумрак”, за яким був відомий у війську. Став першим, хто був нагороджений званням Герой України та орденом “Золота Зірка” в той час, коли ще перебував у комі й було невідомо, чи виживе він узагалі. Уже після довгого лікування його призначили начальником Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Тут генерал-майор успішно працює і досі, присвятивши своє життя вихованню нової військової еліти українського війська.

ГЕРОЇросійсько-української війни. Генерал-лейтенант Михайло Забродський. Представник військової династії, майбутній генерал отримав чудову освіту. Слідуючи прикладу свого батька та діда, він став професійним військовим. Свій шлях у Збройних Силах України уродженець Дніпра розпочав у 95-й аеромобільній бригаді. Умілим та рішучим діям бригади дали оцінку багато західних експертів:“…українці зовсім нічого не знають про те, наскільки він особливий. Михайло Забродський і його 95-та бригада на початку серпня стали частиною військової історії. Вони прорвали лінію оборони сепаратистів, здійснили марш аж до Маріуполя, повернулися вздовж кордону, знищили кілька російських артилерійських дивізіонів, які знаходилися вже на українському боці кордону, забрали їхню зброю і обладнання, російські танки проїхали аж до самого Луганська і повернулися до Слов'янська. І це - найдовший рейд збройного формування у військовій історії світу. Це неймовірна робота, повірте.” - американський експерт у сфері безпеки Філіп Карбер. Успіхи десантників у ході рейде та інших боїв з російським окпантом були високо оцінені державою: полковник Михайло Забродський був удостоєний звання Герой України з присвоєнням ордену “Золота Зірка”. А невдовзі - став Командувачем Десантно-Штурмових Військ.

Підполковник Євген Межевікін. ГЕРОЇросійсько-української війни. Легендарний воїна на псевдо “Адам”, Євген Межевікін уславився як один із кращих українських танкістів сучасної російсько-української війни. Уродженець РФ, він з родиною на початку 1990-х років переїхали в Україну, в Дніпропетровську область. Із початком війни Євген командував танковою ротою 93 бригади “Холодний Яр”. Його екіпажі брали участь у багатьох боях початку російсько-української війни, а сам Межевікін був поранений уже влітку 2014-го при штурмі селища Піски. Та незабаром він повернувся у стрій і взяв активну участь у легендарних боях за Донецький аеропорт, де українські воїни 242 дні тримали оборони супроти набагато більш чисельного та краще оснащеного ворога. За незламність і впертий опір, наших бійців у аеропорту прозвали “кіборгами”, маючи на увазі, що таку інтенсивність не можуть витримати звичайні люди, хіба роботи. Псевдо “Адам” йому дали побратими після перших боїв. У 2015 році молодий офіцер Межевікін удостоєний найвищої нагороди - Героя України та ордену “Золота Зірка”.

ГЕРОЇросійсько-української війни. Олена Білозерська. Киянка, відома блогерка і журналістка, Олена Білозерська пройшла всі етапи російсько-української війни. Починала добровольцем, без жодних фінансових чи інших гарантій, у лавах Добровольчого Українського Корпусу “Правий Сектор”. Тут вона провела свої перші і найгарячіші роки війни. На війні усією сім’єю, адже Олена вирушила на фронт разом зі своїм чоловіком. Невдовзі вона зрозуміла, що враховуючи всі обставини, хоче стати снайпером. І вона стала успішним та авторитетним у підрозділі бійцем. Карлівка, Авдіївка, Опитне, район неподалік Донецького аеропорту - місця, де Олена з побратимами брала участь у захисті незалежності нашої держави. Коли стало зрозуміло, що війна з Росією затягнеться надовго, вона вирішила здобути військову освіту і стати офіцером-артилеристом Збройних Сил України. І зараз Олена продовжує службу в одній з військових частин Морської піхоти України. Бажаючи зберегти спогади для інших, Олена видала книгу своїх спогадів про війну під назвою “Щоденник нелегального солдата”. Разом із Оленою у Збройних Силах України служать майже 30 тисяч жінок, із яких 10 тисяч - учасниці бойових дій російсько-української війни. Тому День Захисника України - це свято усіх, хто бере чи брав участь у захисті незалежності нашої держави, а не день “хлопців” чи “дівчат”.

Захисниками України є не лише військовослужбовці, а й усі громадяни, які своєю сумлінною професійною і громадською діяльністю забезпечують економічний, гуманітарний, освітній й інформаційний захист держави. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого залучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Вражає масштаб їхньої діяльності! На допомогу пораненим воїнам АТО, сім’ям учасників АТО, родинам вимушених переселенців з Криму та територій, охоплених війною. Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність – зразком самовідданості та патріотизму. 

Діти, а чи розумієте ви значення поняття «Батьківщина». Подумаюте, чому свідомі громадяни мають захищати свою державу ?Стаття 65 Конституції України зазначає – Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Висловлювання відомих діячів історії та культури про Батьківщину та патріотизм. Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Дж. Г. Байрон)В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. (Т. Шевченко)Справжній патріотизм не в вихвалянні своєї Батьківщини, а в роботі на її користь і у виправленні помилок. (П. Капіца)Патріотизм – почуття соромливе та делікатне... Побережи святі слова, не кричи про любов до Батьківщини на всіх перехрестях. Краще мовчки працюй в ім’я її блага та могутності. (В. Сухомлинський)

Козацька молодь постійно розвивала свої природні здібності за допомогою таких фізичних вправ, як їзда верхи, перехід через яр чи річку по стовбуру дерева, стрибки через мотузку.

Вправа «Працюємо з поняттями»Анаграми, які стосуються Дня захисника України. ЕЧСЬТ;БОВО’КОЯЗ ;ЕНЕЛЗАНІЖЬТС;ОБВОСАД;КАОКЗ;ТАПТОРІ;РОЗЇГЕМ;ДОЛЕРБОЦЬВО.

Навіщо армія у ХХІ столітті?Здавалося би, у ХХІ столітті війни мали б відійти у минуле. То чому досі існує потреба захищатися? Поняття «власної території» та «особистих кордонів» діють як стосовно країн, так і особистостей. Мотиви для втручання у справи країни мають чимало спільного з втручанням в особисте життя, а країна-агресор, як хуліган, використовує маніпуляції, аби приховати свій вчинок, чи виправдати його перед міжнародною спільнотою. Уявімо ситуацію. Дві однокласниці були найліпшими подругами, аж раптом серйозно посварилися. Одна з них на перерві витягла ручку з рюкзака іншої. Коли постраждала поскаржилася вчителю, друга виправдовується: «Я цю ручку подарувала. Оскільки ми тепер не друзі, я забираю її назад». Хто правий, а хто порушив кордони? Розірвання дружби не вимагає повернення подарунків, хоча це можна зробити з власної волі. У протилежному випадку «повернення подарунка» вважається звичайною крадіжкою. Особливо якщо насправді ручка належала маленькій кримсько-татарській дівчинці, що тихо стоїть у стороні.

ЗА УВАГУ. ДЯКУЮ