Побудову графіка у = f(∣х∣) можна проводити за такою схемою: Побудувати ту частину графіка функції у = f(х), усі точки якої мають невід’ємні абсциси; 2) Побудувати ту частину графіка функції у = f(- х), усі точки якої мають від’ємні абсциси; 3) Об’єднання цих двох частин і складатиме графік функції у = f(∣х∣) . Х У О 2 - 2 4
а > 0 а < 0 1. D(y) = R 2. Е(у) = [у0; +∞) 1. D(y) = R 2. Е(у) = (-∞; y0] (х0 — абсциса вершини параболи, у0 — ордината вершини параболи) 3. а) Функція зростає, якщо х [х0; +∞) б) Функція спадає, якщо х (-∞; х0] 3. а) Функція зростає, якщо х (-∞; х0] б) Функція спадає, якщо х [х0; +∞)
ПРИКЛАД 1 Розв’язання: а) оскільки а = –3 , гілки параболи напрямлені вниз, функція зростає, якщо х Є ( – ∞ ; 2] , функція спадає, якщо х Є [2; + ∞). б) оскільки а = –3 , гілки параболи напрямлені вниз, тому функція набуває найбільшого значення у вершині: у0= –3∙22+12∙2+1=13. Отже, найбільше значення функції у = 13. в) кількість нулів квадратичної функції залежить від знаку дискримінанту відповідного квадратного рівняння, у нашому випадку другий коефіцієнт парний, тому скористаємось формулою: Функція має два нулі.
ЗАСТОСУВАННЯ КВАДРАТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ З кривими у вигляді парабол мають справу фізики, астрономи, архітектори, економісти та інші фахівці. Графічне зображення струменя води, траєкторії кинутого під деяким кутом предмета – це параболи. Арки мостів і споруд мають форму парабол. У багатьох прожекторів і різних приймачів радіохвиль осьові перерізи також параболічної форми.
ПАРАБОЛА У ТЕХНІЦІ Нехай ОХ – вісь параболи, відрізок MN – перпендикуляр до дотичної до параболи в точці М, РN – проекція MN на вісь ОХ є сталою величиною. Ця властивість дотичної до параболи використовується при побудові параболічних дзеркал. Поверхня такого дзеркала утворюється внаслідок обертання дуги параболи навколо її осі. Якщо джерело світла розташувати у фокусі F параболи, то промені відбившись від дзеркала підуть паралельно її осі. Параболічні дзеркала використовують при побудові прожекторів, приладів, що використовують теплову енергію Сонця, телескопів, сателітарних антен. М(х1;у1) Р У N X О F
ПАРАБОЛА У ТЕХНІЦІ Візьмемо яку – небудь посудину, що має вертикальну вісь, і наповнимо її рідиною. Якщо посудину разом з рідиною обертатимемо навколо осі, то поверхня рідини набере вигнутого вигляду. Така форма не змінюватиметься, якщо обертання відбувається з сталою кутовою швидкістю ω. Ця поверхня, як і поверхня параболічного дзеркала, утворена обертанням параболи навколо своєї осі. Крива перерізу має ту властивість, що проекція MN на вісь є сталою. Інші криві, крім параболи такої властивості не мають. Розглянута властивість рідини, яка обертається, використовується при конструюванні приладів для вимірювання швидкостей обертових тіл. М(х1;у1) Р N