Тема уроку: Зупинка всіх інших видів кровотеч. Тактично значущі ознаки шоку в поранених Матеріали підготувала Скляренко Ольга Анатоліївна – учитель зарубіжної літератури та основ медичних знань ОЗО «Балаклеївський ліцей імені Євгенії Гуглі» Балаклеївської сільської ради Черкаської області
Мета уроку Навчальна: формувати у здобувачів освіти навички швидкої оцінки некритичних кровотеч та їх зупинки; ознайомити з поняттям шок та ознаками шоку, що найбільш вірогідний у разі поранення та травмування в тактичних умовах. розвивальна: розвивати здоров’язбережувальну компетентність, логічне мислення, уміння та навички порівнювати, узагальнювати, вибирати головне, робити висновки; виховна: виховувати гуманне ставлення до поранених, відповідальність.
Вивчення нового матеріалу Зупинка всіх інших видів зовнішніх кровотеч Капілярну кровотечу зупиняють накладанням тугої пов’язки на рану. Венозну кровотечу кінцівки зупиняють, піднявши останню вгору на 5-10 хв, і накладанням тугої пов’язки на рану. Тиск на рану рукою можна замінити стисною пов’язкою. Якщо після накладення стисної пов’язки кровотеча продовжується, не можна знімати пов’язку! Слід зверху накласти ще одну, намагаючись збільшити силу тиску. Артеріальну кровотечу з невеликої артерії можна зупинити за допомогою стисної пов’язки.
Вивчення нового матеріалу 1. Шок. Тактично значущі ознаки шоку Шок — це стан між життям та смертю; загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів; характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин. Сутність шоку — порушення газообміну (гіпоксія) між кров’ю та тканинами організму, артеріальний тиск поступово падає нижче норми, що може призвести до зупинки серця. Унаслідок великої втрати крові, сильного болю, отруєння та іншого наднирники викидають у кров більше адреналіну. М’язи скорочуються швидше, зокрема серце, намагаючись пришвидшити газообмін (поранений збуджений, пришвидшується дихання — понад 20 вдихів за хвилину, можуть бути рухове та мовне збудження, страх, занепокоєння).
Вивчення нового матеріалу Чим коротший цей період, тим складніший шок. Далі периферичні судини спазмуються, бо організм відключає найменш значущі органи, намагаючись забезпечити життєдіяльність мозку. Тонус судин поступово слабшає (артеріальний тиск поступово падає), об’єму крові ще більше бракує (поранений тихий, хоче спокою, блідий, вкривається липким потом, відчуває сухість в роті, спрагу, може просити пити, пульс на кінцівках ледве відчутний).
Вивчення нового матеріалу Частини тіла, що першими виключаються організмом, зазнають тих самих руйнівних процесів, що в результаті синдрому тривалого стиснення чи як від тривалого перетиснення джгутом. Стан спазму змінюється розслабленням, кров через зруйновані судини розливається по організму, продукти розпаду отруюють організм (поранений блює, сильне відчуття спраги, має попелястий колір обличчя, посиніння шкіри від периферії, АТ менше 70 мм рт. ст., дихання поверхневе, часте, пульс — понад 140 уд/хв).
Вивчення нового матеріалу Для діагностики розвитку шоку слід навчитися елементарним навичкам оцінювати: стан шкірних покривів, слизових, стан свідомості, частоту серцевих скорочень, пульс на сонній, променевій артеріях, артеріальний тиск (якщо пульс є на променевій і сонній артеріях, то тиск понад 80-90 мм рт. ст., тільки на сонній — менший за 80-90 мм рт. ст., відсутній на обох — тиск нижчий за 60 мм рт. ст.), наповнення капілярів, частоту дихання.
Вивчення нового матеріалу 2. Види шоку Залежно від причини: травматичний, геморагічний внаслідок гострої крововтрати; гіповолемічний унаслідок гострого порушення водного балансу (зневоднення організму); септичний (інфекційно-токсичний), спричинений швидким розмноженням бактерій і дією токсинів; анафілактичний, спричинений взаємодією антигена й антитіл унаслідок переливання білкових кровозамінників, імунних препаратів, антибіотиків, деяких антисептиків; кардіогенний у разі зниження насосної функції серця внаслідок гострого інфаркту міокарда, клапанної патології, контузії серця та ін.
Вивчення нового матеріалу За часом розвитку: первинний (ранній) — одразу після травмування; вторинний (пізній ) — за кілька годин після травми, коли до нейрорефлекторних порушень приєднується інтоксикація. Заходами, що перешкоджають виникненню шоку, є якнайшвидше усунення первинних причин шоку (припинення кровотеч, знеболення), доповнення об’єму циркулюючої крові, зігрівання. Поранений у шоковому стані без медичної допомоги вмирає.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література Захист Вітчизни. Основи медичних знань. Рівень стандарту : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / А.А. Гудима, А.О. Пашко, І.М. Герасимів, М.М. Фука. – Тернопіль : Астон, 2019. – 240 с. : іл. Інтернет-ресурси http://posibnyky.vntu.edu.ua/bjd/71.htm http://www.patr1ot.od.ua/medicina-taktichna/ https://www.google.com/search?q=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2+%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96&tbm=isch&hl=ru&chips=q:%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2+% https://empendium.com/ru/chapter/B33.II.3.18