Презентація до уроку "Билина "Про Іллю Муромця і Соловія". Робота з текстом.

Робота з текстом билини Ілля Муромець, найпопулярніший з-поміж билинних героїв — узагальнений образ героя-патріота і захисника рідної землі. Билин про цього богатиря існує багато, але створювалися вони не в біографічній послідовності. Спочатку народ оспівував подвиги Іллі Муромця, і лише згодом, коли утвердилася його слава, було створено билини про те, звідки він родом, про події з його життя, що передували подвигам. З билини «Ілля Муромець» ми дізнаємося про героя: У славетному місті Муромі, У селі було Карачаровім Жив собі Іван Тимофійович, Хлібороб, а з ним син укоханий, Ілля Муромець, син Іванович. Сидів сидячки Ілля Муромець, Ілля Муромець, хліборобський син, Сидів сидячки рівно тридцять літ. Два старчики-каліки (мандрівники) Чарку питтячка ллють медового І частують ним Іллю Муромця. Саме так одужав Ілля.

Старчики дають богатирю кілька порад: Не виходь лише зачіпатися З Святогором: це богатир такий, Що й землі невміць його вдержати; Богатир Самсон — з ним не зводься теж, Бо сім ангельських на нім волосів; Не борись із родом Микуловим, Бо коха його земля-матінка; На Вольгу не йди на Всеславича: Не потугою прибере тебе — Мудрі хитрощі в його знайдуться. З цієї поради ми дізнаємося про богатирів старшого покоління та чарівні здібності Самсона (вони є і в інших богатирів старшого покоління). Наступна порада стосується богатирського коня: Добувай коня богатирського: Вийди в поленько — чисте, просторе, Купи кращого там жеребчика Та постав його на три місяці, в стайні сип пшона біло-ярого; А мине доба — тих три місяці, — В сад жеребчика води три ночі, У трьох росах аж його викачай; Підведи до тину високого: Як жеребчик твій через тин почне Переплигувать і туди, й назад, Куди тільки хоч — скрізь на нім гасай, А носити він тебе здужає».

От пішов Ілля поробитися З батьком, з матір'ю по-селянському: Треба чистить ліс від недопалків; Він дуби-кряжі повирубував, В річку чисто всі повивалював… Зверніть увагу на цікаву деталь селянського побуту: підсічне землеробство вимагає чималих зусиль: спалену ділянку лісу необхідно очистити від пнів, недопалків. Богатир не може вирушити у подорож, не надавши допомогу батькам. Щоправда, необхідно підготувати богатирського коня саме так, як підказали старчики. Втім Ілля впорався і розповів батькам про все, що з ним сталося.

1. Ілля Муромець просить благословення у батьків. 2. Герой вирушає у подорож. “Про Іллю Муромця і Соловія” Вдома ви прочитали билину, варто згадати зміст подій за планом, переглянути ілюстрації до твору:

3. Сила силенна під Черніговом. 4. Перемога, попередження ворогам

5. Відмова жити у Чернігові воєводою. 6. Розповідь чернігівців про дорогу до Києва, про Соловія-розбійника.

7. Зустріч із Соловієм-розбійником, перемога. 8. Приїзд до Києва, накази коню і полоненому.

9. Шляхетна поведінка у князівських палатах, розповідь про себе. 10. Бажання князя побачити Соловія, наказ свистати, кричати, сичати.

11. Наслідки необдуманого наказу. 12. Страта Соловія-розбійника.

Варіанти билини Усього билин про Іллю Муромця створено біля двадцяти, а ще кожна з них має кілька варіантів, втім усі варіанти мають спільну ідею: Ілля Муромець насамперед захисник Київської Русі. На сайті УкрЛіб ви знайдете другий варіант билини під назвою “Ілля Муромець і Соловей-розбійник”. Цікаво порівняти варіанти. Ви можете зробити порівняння самостійно, я ж лише зазначу головні суттєві розбіжності та окремі деталі. У билині “Про Іллю Муромця і Соловія” деталізований склад “сили силенної” під Черніговом: “Стоять три царевичі, мурзи погані, татарове, з коршем сили до сорока тисяч…» - в іншому варіанті: «…немов чорне вороння, обложило місто військо велике, і не можна ні пішки пройти, ні конем проїхати, птиця тут не пролітає, сірий звір не пробігає.» У билині “Про Іллю Муромця і Соловія” Ілля мимохіть ремонтує дорогу і мости, у другому варіанті “Пустив Ілля свого коня богатирського і поїхав найпрямішою дорогою. З гори на гору добрий кінь перескакує пагорба на пагорб перемахує, а мілкі річки та озерця поміж ніг пропускає.» Розбіжність суттєва. Зустріч з Соловієм у першому варіанті відбувається “біля річки Самородини”, розбійник сидить на семи дубах. У другому варіанті Ілля “…наблизився … до річки Смородинки і до болота чорного, до покляпія (кривої) берези і до хреста Левонидового». Деталь здається незначною.

На наступному уроці ми поговоримо про ідеал воїна-захісника у билині, а зараз час відповісти на тестові запитання. 4. У першому варіанті дорога до Києва не описується. У другому варіанті Ілля проїжджає біля гнізда Солов’я-розбійника, де доньки умовляють чоловіків вбити Іллю Муромця та звільнити батька. Соловей-розбійник забороняє так робити; замість цього він пропонує запросити Іллю до гнізда, напоїти, нагодувати, наділити дорогоцінним камінням, але Ілля відмовляється. Розбіжність суттєва. 5. Відрізняються описи поведінки князя Володимира під час зустрічі з Іллею Муромцем. У першому варіанті князь одразу йде разом з боярами та князями на двір, щоб подивитися на Соловія. У другому варіанті князь каже багато слів: “— Брешеш мені в очі, чоловіче, та ще й насміхаєшся! Біля славного міста Чернігова війська сила-силенна стоїть; там ані пішки пройти, ані конем проїхати, сірий звір не проскочить, чорний ворон не пролетить. А біля болота того чорного, біля річки Смородини, біля кривої берези та хреста Левонидового Соловей-розбійник сидить. Як свисне він по-солов'їному, як закричить по-звіриному, то, хто з людей там опиниться, всі мертві падають.» Розбіжність суттєва. Вражає лаконічна відповідь богатиря: « - Соловей-розбійник на твоєму дворі». 6. У першому варіанті Соловій пояснює, чому він не послухався Іллю та проявив повну силу у посвисті, шипінні, сичанні. У другому варіанті такого пояснення немає. Деталь здається незначною.

Тести Билини – це пісні, які містять А вигадані героїко-фантастичні оповіді; Б історично точні оповіді; В художнє, образне відтворення історичних подій. 2. Билина складається із А вступу, основної частини і кінцівки; Б зачину, розповіді про події і кінцівки; В розповіді про події і моралі. 3. Билини об'єднуються в цикли: А історичні, фантастичні, побутові; Б київські, новгородські; В про старших і молодших богатирів. 4. Прототип кого з богатирів був київським воєводою? А Іллі Муромця; Б Добрині Микитича; Альоші Поповича. 5. Билини про Садка і Василя Буслаєва створені на землях А київських; Б чернігівських; В новгородських. 6. Хто з богатирів уособлює народ, селянство? А Микула Селянинович; Б Ілля Муромець; Альоша Попович.

7. Батьки Іллі Муромця були А князями; Б купцями; В селянами. 8. В билині “Про Іллю Муромця та Соловія” Ілля Муромець переміг “силу силенну” ворогів Київської Русі біля міста А Мурома; Б Чернігова; В Києва. 9. “Через гори перескакував, ліси перемахував, дрібні річки поміж ніг пускав”. Який художній засіб тут використано? А гіперболу; Б повтор; В порівняння. 10. Повтори у билинах А вживаються для милозвучності; Б підкреслюють головну думку твору; В привертають увагу слухача до якоїсь події. 11. Соловій-розбійник сидів А на березі покляпій (зігнутій, кривій); Б семи дубах; В доброму коні. 12. В усній народній творчості постійні епітети – це А слова, що повторюються в тексті кілька разів; Б стійкі образно-поетичні означення предмета, явища чи людини; В словесне відтворення події, явища, людини.

Домашнє завдання Відповісти (усно) на запитання (с. 22 підручника) За бажанням прочитати билини “Вольга і Микула”, “Садко”, створити презентацію до одної з них.