Презентація до уроку "Билина як жанр давньоруської літератури. Поетичне відображення історії Київської Русі у билинах. Основні цикли билин"

Довідка: Епічна пісня – давній фольклорний віршований твір, що розповідає про народних героїв та їхні подвиги. Билина або билинний епос Усна народна творчість (епос) містить у собі крім вже відомих вам казок, прислів'їв, приказок, лічилок, епічних пісень ще й билини. Билина – своєрідний жанр епосу, що поєднує в собі пісню і казку, бо вони співалися й розповідалися водночас. З часом билина не втратила пісенності. Її відчуваєш і зараз, коли читаєш твір. Збирачі епосу помітили, що билина читається речитативом (подібне читання ми спостерігаємо в храмі під час читання молитов). У Київській Русі билини читалися під акомпанемент гуслей. Уявіть собі давнього співця, що ходив з гуслями по Русі. Його запрошували до себе і селяни, і багатії, і князі. Співалася билина повільно, урочисто, гуслі лунали неголосно, але завдавали певний ритм… В билинах йшлося про богатирів – захисників Руської землі.

гуслі Гуслі шоломовидні

Час створення билин Били́ни ще називають стари́нами, що свідчить про давне походження ціх творів. Відомо, що в основі билин лежать події, які відбувалися в Х – ХІІ ст. Тому оформлятися в письмовому вигляді вони почали в XIV столітті. При чому кожне покоління додавало в сюжет щось своє. До цього часу билини існували в усній формі і передавалися з покоління в покоління. Билини своїм сюжетом найчастіше пов’язані з Києвом та князем Володимиром. Більшість билин була записана наприкінці 18-19 ст. на півночі Російської імперії, в Україні билинні сюжети збереглися в інших фольклорних жанрах. Зокрема, відомі українські народні казки про Іллю Муромця, думи про Олексія Поповича, пісні про Джурила.  

Половець-вершник Битва з половцями Причина появи билинного епосу Причиною появи билин є постійна боротьба з хазарами, половцями, татарами та взагалі усіма кривдниками Київської Русі. Не завжди перемога була на нашому боці, але чи знайдуться приклади в героїчному епосі будь-якої країни, коли народ оспівує власну поразку? Звісно, ні. В народній пам'яті поразка завжди перетворюється на перемогу, що природно, тому що викликає почуття гордості, поваги до власної нації, вітчизняної історії.

Основні цикли билин Єдиної думки на рахунок класифікації билин в сучасному літературознавстві не існує. Традиційно їх поділяють на 2 групи: київського і новгородського циклу. У билинах київського циклу описуються події, що відбуваються в період правління великого князя Володимира. Нам відомі герої цих творів: Ілля Муромець, Добриня Микитич, Альоша Попович, Василь Буслаєв, Садко-купець. Богатирів ділять на старших і молодших. Старші богатирі (Самсон Самойлович, Вольга, Микула Селянович і Святогор) виконують роль мудрих наставників молодих богатирів. Вони уособлюють собою мужність, силу і відвагу.

Географія билин У билинах згадується Варяжське (Балтійське) море, Новгород, Псков, Нева, Муром, Володимир, Суздаль, Чернігів, Київ, Дніпро. З “заморських” земель у билинах згадується Царград (Константинополь, нині Стамбул), Єрусалим. Конкретні географічні назви надають билинам достовірності й відрізняють їх від міфів і казок. Чимало цікавого містять билини й для істориків.

Володимир Великий Володимир Мономах Герої билин У билинах трапляються імена реальних історичних діячів. В образі билинного князя Володимира (Володимир Красне Сонечко) поєдналися риси київських князів Володимира Святославича (бл. 960-1015, за його правління в 988 р. відбулося хрещення Русі) і Володимира Мономаха (1053-1125, під час його правління відбулося зміцнення держави).

Богатирі, їх прототипи Слово «богатир» тюркського походження, де існує в різних формах: бахадир, багатур, багадур, батор, батур, батир, баатар. Воно позначає «доблесний воїн», «герой». У словникові В. І. Даля є таке тлумачення слова «богатир»: «Человек рослый, дюжий, видный, необычайный силач, храбрый воин». Учені вважають, що герої-богатирі мають реальних прототипів. Так, прототипом Альоші Поповича був Ольбег Ратиборович, відомий своїми перемогами над половецьким ханом Тугарканом. На Русі його називали Змієм, оскільки він походив із династії Шураканідів. Ім'я Шуракан у перекладі з половецької означає «змій». Відомо також, що Добриня Микитович був великим полководцем і політиком, багато років правив Новгородом (з 980 р), був київським воєводою. Про реального прототипа Іллі Муромця вчені дізналися із записок дипломатичного представника німецького імператора Еріха Лясоти, який відвідав Софіївськйй собор Києва, бачив могилу Іллі Муромця (ХVІ-ХVІІ ст.). У своїх записках дипломат назвав його Муровліним. А відомо, що російське слово «мур» означає «земля, камінь, стіна, фортеця». Отже, ім'я Ілля Муромець було розшифровано як «Ілля прикордонної фортеці». Тобто вказувалося на його основну роль: захисник землі від ворогів. Достовірно відомо, що Ілля Муромець вирішив останні дні свого життя закінчити ченцем. Він прийняв постриг в Феодосіївському монастирі (сучасна Києво -Печерська лавра). Тут його і поховали, а після канонізували. Дослідивши мощі, вчені виявили, що зріст богатиря становив 180 см, а його хребет був деформований.

Ілля Муромець зовнішність відновлена за методом М. Герасимова В. М. Васнецов. "Богатирі (Три богатирі)". 1898 рік.

Ілля Муромець і Ідолище Тугарин Змій Соловей-Розбійник Вороги Київської Русі Богатирям протистоять Соловей-Розбійник, Тугарин Змій, Ідолище, Калін-цар, які уособлюють ворогів Київської Русі. Вони також мають реальних прототипів: згадуються половецькі хани Шарукан (Шарк-великан, Кудреван), його син Отрак і внук Кончак (Коньшак), хан Сугра, Тугоркан (Тугарин Змій), татарські хани Батий і Калинцар.

Побудова билини, характерні ознаки билин Билина побудована подібно до казки й містить Зачин (визначається місце і час події) Основна частина (розповідь про події) Кінцівка Характерні ознаки билин Гіпербола (перебільшення) – сила богатиря, швидкість богатирського коня (500 верст за годину) Сталі (постійні) епітети – стійкі образно-поетичні означення предмета, явища або людини (напр. Ілля Муромець – стария козак, добрий молодець) Повтори - (вживаються для милозвучності)

Відмінності народних казок і билин Особливий билинний вірш, пісенна форма. Існує у формі розповіді. Головна мета — передати емоційне ставлення до реальних історичних подій, утілити ідеї служіння державі, добру, свободі, миру. Головна мета — розважити слухачів і дати їм моральний урок. Місце дії чітко визначено в конкретних назвах. Місце дії не визначено. Билини сприймаються як події реальної історії, відображені засобами художньої умовності. Казка сприймається як вигадка. Зміст — важливі події національно-історичного значення, які відтворюються в легендарній або казковій формі. Зміст — життєві події, перетворені народною фантазією. Герої — богатирі, наділені величезною силою, або прості люди, наділені надзвичайними якостями. Герої — звичайні люди. Билини Народні казки (чарівні)

Перевіряємо засвоєне - Використовуючи надану презентацію та матеріал підручника, дайте визначення билини як жанру. - Яка форма властива билинам? - На які художні засоби багата билина? - Про які цикли билин ви дізналися? Чому найвідомішими серед них є Київський та Новгородський? - Чим билина відрізняється від казки? - Визначте мету створення билин. Кого прославляє билина? - Як ви думаєте, чи потрібно людині XXI століття читати билини? Аргументуйте свої відповіді.

Домашнє завдання Прочитати билину “Про Іллю Муромця та Соловія”. Визначити зачин, основну цастину, кінцівку билини. Знайти у билині постійні епітети, гіперболи, повтори. Опрацювати статтю підручника (с.с. 12-14). Висловити судження про картину Васнецова (письмово, кілька речень).