Презентація до уроку "Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів"

Про матеріал
Подано план-конспект відкритого уроку. Мета:ознайомити учнів з новим жанром – літературним детективом і його прикметами та особливостями, навчити працювати з літературознавчими термінами; розвивати спостережливість, уважність, кмітливість, цілеспрямованість, аналітичні здібності, навички усного мовлення; формувати інтерес до літератури, пізнання незвичайного, загадкового, проникнення в таємничий світ художнього твору. Тип уроку: урок формування нових знань, умінь, навичок.
Перегляд файлу

Тема. Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів.

 

Мета: навчальна: ознайомити учнів з новим жанром – літературним детективом і його прикметами та особливостями, навчити працювати з літературознавчими термінами;

розвивальна: розвивати спостережливість, уважність, кмітливість, цілеспрямованість, аналітичні здібності, навички усного мовлення;

виховна: формувати інтерес до літератури, пізнання незвичайного, загадкового, проникнення в таємничий світ художнього твору.

Тип уроку: урок формування нових знань, умінь, навичок.

Обладнання: портрети письменників, ілюстрації до творів, інформаційно - довідкові картки.

Ключові поняття:  «детектив», «жанри детективної літератури»

 

Хід уроку

 

Детективний роман – це вища форма загадки.

Валерій Брюсов

 

Детектив – чудова школа допитливості й логіки.

Наум Берковський

(надруковані, слово детектив закрито)

 

І. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу

Слово вчителя .У літературі є такі твори, що не залишають байдужими ні дорослих, ні дітей. До них весь час повертаються, їх перечитують, із величезним задоволенням дивляться екранізації. Добро і зло, кохання і ненависть, людина і суспільство, війна і мир – ось далеко не повний перелік тих проблем, що хвилюють письменників всіх часів і народів. Саме про такі твори йтиме мова на сьогоднішньому уроці. Так яку ж літературу ми сьогодні обговорюватимемо (очікувана відповідь учнів  - Детектив)

 

Якщо не відгадають загадати анаграму: В Д Е Е И К Т Т

 

ІІ. Оголошення теми й мети уроку. (написати слова в епіграфі).

 

Тема уроку дететив як жанр літератури. Характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів.

На уроці ви познайомитися з новим для вас літературним жанром та літературними термінами яі з ним повязані.

Але головне питанн уроку Чому ж детектиний жанр таки популярний?

 Слово вчителя. Мабуть, кожен із вас хотів би відчути себе в ролі слідчого. Під час уроку у вас з’явиться можливість перевірити, чи притаманні вам риси, які необхідні справжньому детективу. Вам будуть запропоновані завдання, щоб виконати всі завдання уроку, кожному з вас необхідно бути уважним, зосередженим та цілеспрямованим. А от і перше з них.

  1. Чи спостережливі ви?

- Скільки всього дверей на 2 поверсі? ____

- Скільки сходинок на вході в школу?____

- Скільки стендів висить у коридорі? ___

 Нажаль ви не дуже уважні до дрібниць, а це одна із характеристик к хорошого детектива. Спробуємо це виправити.

 

ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок.

Слово вчителя. На сьогоднішній день одним з найпопулярніших жанрів  є детектив. Впродовж майже двох століть ці книги домінують серед інших видань. Що ж це за жанр і як відбулося його становлення?

 

Історія та розвиток жанру (Додаток 1)

 

Слово вчителя. Під час моєї розповіді зустрічалися невідомі вам слова. Давайте вияснимо їх значення.

 

Словникова робота.

  • Детектив (англ. detective — агент розшуку, лат. deteсtіо — розкриття) — жанровий різно­вид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, в яких розкривається певна таємни­ця, пов'язана зі злочином.
  • Дедукція - (Від латинської deduco – відводжу, виводжу) – метод дослідження, за яким окреме ( деталь, факт) пізнається на основі знання загального ( кінцевого) результату.
  • Дедуктивний метод — спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів). У літературі його започаткував Е. По.

 

Слово вчителя. Хто на вашу думку є головними героями в детективах ?  (припущення дітей)

Типові персонажі (Додаток 2)

Так хто є иповими персонажами детектиів?

 

Слово вчителя. Так як ми заговорили про слідчих та злочинців то які асоціації виникають у вас коли чуєте ці слова. Якими вони мають бути на вашу думку. 

(учні по рядах записують яким має бути злочинець та слідчий)

Слідчий (знання закону, допитливість, розум, логіка, спостережливість, кмітливість, уважність, цілеспрямованість, сміливість, швидкість).

Злочинець (розум, логіка, нахабний, грубий, сильний, швидкий.)

Багато рис є спільними, але головне, що відрізняє цих двох персонажів вони мають стояти по різні сторони закону.

 

Види детективів (Додаток 3)

Який би вид детективу зацікавив би вас?

Слово вчителя. Давайте виконаємо, ще одне завдання, яке необхідно часто робити детективам. Розгадування шифрів

  1.  «Використовуйте свої очі, дійте мізками і все зможете зрозуміти».

 

« 3 11 15 19 21 11 22 23 19 3 24 14 23 7    22 3 19 13     19 28 12,     6 12 14 23 7  

17 12 10 15 1 17 11    12      3 22 7    10 17 19 9 7 23 7     10 21 19 10 24 17 12 23 11».

 

Це можна назвати одним із правил роботи слідчого

 

 

Слово вчителя. Ви вже отримали чимало інформації. Давайте спробуємо виокремити Головні ознаки літературного детективу:

  • наявність таємниці, пов’язаної із злочином;
  • головний герой - детектив;
  • наявність друга і помічника сищика;
  • злочинець – майже завжди одинак;
  • серію доказів читач отримує одночасно із головним героєм;
  • мотиви злочину – найчастіше гроші, влада, страх;
  • сюжет детективу – шлях розслідування злочину;
  • передбачуваність фіналу;
  • зло карається.

 

ІV. Застосування нових знань, умінь та навичок.

 

1. Додаток 4 Історії 1, 2, 3

 

Питання для обговорення:

  •      Чи легко було знайти відповіді на поставлені питання?
  •      Що вам допомогло?
  •      Чи можна вважати дані тексти детективними історіями?
  •      Які ознаки детективу в них відображені?

 

  1. Заповнення книжкової полиці.

На уроці ми згадували більше зарубіжних письменників, але і українські письменники не пасуть задніх в детективному жанрі. Давайте заповнимо книжкову поличку з відомих українських письменників та їх творів.

Ст. 180. Підручника.

 

3. Гра «Я – детектив» По речах пізнати, хто їх залишив.

Молода матуся – соска, помада, годинник, серветка.

Дідусь – окуляри, газета, палка.

Підліток – навушники, героскутер, рюкзак.

Дівчинка –  дзеркальце, лялька, заколка.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

Слово вчителя. Я вже говорила, що на сьогоднішній день одним з найпопулярніших жанрів  є детектив. То ж повертаючись до питання на початк року.

Скажіть чом ж детективи такі поплярні? (відповіді дітей)

  У кожній детективній історії є загадка, і розв'язувати її сумісно з автором читачеві цікаво. Крім того, в детективах зазвичай все відбувається швидко, і нудьгувати читач не буде. В детективах багато неочікуваних подій. Це робить розповідь динамічною. І, найголовніше, як на мене: мені подобається відчувати себе трохи детективом, коли вдається вгадати злочинця.

Все це ви зможете відчути на наших наступних уроках, під час знайомства з творчістю Едгара Алла на По та Артура Конан-Дойля.

 

VІ. Домашнє завдання.

Скласти та вивчити конспект за матеріалам які ви сьогодні побачили. Презентація буде виставлена в гугл клас. 

Скласти сенкан на тему «Детективна література».

 


Додаток 1

Історія та розвиток жанру

 

 Зачинателями даного жанру називають найчастіше чотирьох письменників — Едгара По, Артура Конан-Дойла, Гілберта Кіта Честертона і Вілкі Коллінза.

 Історія детективного жанру простежується з глибокої давнини. Його елементи виявляють у Біблії (в історії Каїна та Авеля маємо злочин, убивцю, жертву, причину злочину, докази, спробу приховати злочин.; цар Соломон влаштовує психологічну пастку псевдоматері тощо). Деякі дослідники називають елементи жанру детективу в казках «Тисячі й однієї ночі».

«Датою народження» жанру детективу вважається 20 квітня 1841 року, коли було вперше надруковане оповідання Едгара По «Вбивство на вулиці Морг», а згодом «Таємниця Марі Роже» (1843) і «Украдений лист» (1844), спільним головним героєм яких був меланхолійний приватний детектив та інтелектуал Дюпен. Деколи до зразків детективного жанру зараховують ще новелу По: «Золотий жук» (1843). Перших літературних слідчих називають «лицарями дедукції», а їхнє життя підпорядковане єдиній меті — розслідуванню. Ані в Огюста Дюпена, ані в детектива Каффа (Колінз), ані в Шерлока Холмса (Конан-Дойл), а тим більше у патера Брауна (Честертон), а трохи пізніше і в Еркюля Пуаро та міс Марпл (Агата Крісті) не було родин У наш час ця традиція практично не збереглась у детективній літературі.

Наступною віхою в розвитку англійського детективу стала публікація “Етюду в багрових тонах” А. Конан Дойла у 1887 році. Автор зосередився на процесі дедукції, який дозволяє досягти високих результатів на бідному матеріалі.

 


Додаток 2

Типові персонажі

 

Слідчий — той, хто безпосередньо займається розслідуванням. Ним можуть бути абсолютно різні люди: службовці правоохоронних органів, приватні детективи, родичі, друзі, знайомі, інколи — зовсім випадкові люди. Слідчий не може виявитися злочинцем. Його фігура — центральна в детективі.

Слідчий-професіонал — працівник правоохоронних органів. Він може бути експертом дуже високого рівня, а може — і звичайним, яких є багато, працівником поліції. У другому випадку, у складних ситуаціях інколи звертається за порадою до консультанта.

Приватний детектив — для нього розслідування злочину — основна робота, але він не працює в поліції, хоча може бути поліцейським на пенсії. Як правило, він висококваліфікований, діловий і енергійний. Часто приватний детектив стає центральною фігурою, а для підкреслення його якостей в дію можуть вводиться слідчі-професіонали, які постійно роблять помилки, піддаються на провокації злочинця, йдуть по неправильних слідах і підозрюють невинних.

Слідчий-аматор — то саме, що і приватний детектив, з різницею в тому, що розслідування злочину для нього — не професія, а хобі, до якого він звертається лише час від часу. Окремий підвид слідчого-аматора — випадкова людина, яка ніколи не займалася подібною діяльністю, але змушена вести розслідування через гостру потребу, наприклад, щоб врятувати несправедливо звинувачену близьку людину або зняти підозри з самого себе.

Злочинець — здійснює злочин, замітає сліди, намагається протидіяти розслідуванню. У класичному детективі фігура злочинця стає відомою лише в кінці розслідування, до цього моменту злочинець може бути свідком, підозрюваним або постраждалим.

Постраждалий — той, проти кого здійснено злочин або той, хто постраждав в результаті загадкової події. Один зі стандартних варіантів розв'язки детектива — потерпілий сам виявляється злочинцем.

Свідок — особа, яка володіє деякими відомостями про предмет розслідування. Злочинець нерідко вперше описується в розслідування, як один зі свідків.

Компаньйон слідчого — людина, яка постійно контактує з ним, бере участь в розслідуванні, але не володіє здібностями і знаннями слідчого.Компаньйон потрібен, щоб ставити слідчому запитання і вислуховувати його пояснення, даючи читачу можливість прослідкувати хід думок детектива і звертати увагу на окремі моменти, які сам читач міг би пропустити.

Помічник — сам не веде розслідування, але забезпечує слідчого або консультанта відомостями, які здобуває сам. Наприклад, експерт-криміналіст.

Підозрюваний — в процесі розслідування виникає припущення, що саме він здійснив злочин. З підозрюваним автори поступають по-різному, один із часто практикуючих принципів — «ні один з одразу запідозрених не є справжнім злочинцем». Тобто всі, ті кого спочатку підозрювали, виявляються невинними, а справжній злочинець той, кого ні в чому не підозрювали. Проте, даному принципу дотримуються далеко не всі автори. В детективах Агати Крісті, наприклад, міс Марпл неодноразово говорить, що «в житті, зазвичай той, кого запідозрили першим, і є злочинець».

Додаток 3

Види детективів

 

Детектив закритого виду

Підвид, який, зазвичай, найбільш строго відповідає канонам класичного детективу. Сюжет будується на розслідуванні злочину, який здійснили в усамітненому місці, де перебуває строго обмежене коло персонажів. Нікого стороннього в даному місці бути не повинно, так що злочин може бути здійснено тільки кимсь з присутніх.

Психологічний детектив

Цей вид детективу може дещо відступати від класичних канонів в частині вимог до стереотипної поведінки і типової психології героїв. Зазвичай, злочин, що розслідується, скоєний за особистими мотивами (заздрість, помста). 

Історичний детектив

Історичний (або псевдоісторичний) твір з детективною інтригою. Дія відбувається в минулому, або ж у теперішньому розслідується старий злочин.

Іронічний детектив

Детективне розслідування описується з гумористичної точки зору. Найчастіше твори, які написані в такому стилі, пародіюють штампи детективного роману.

Фантастичний детектив

Твір на перетині фантастики і детективу. Дія може відбуватися в майбутньому, теперішньому або минулому, в повністю вигаданому світі.

Політичний детектив

Один із досить далеких від класичного детективу жанрів. Основна інтрига будується навколо політичних подій і конкуренції між різними політичними або бізнесовими структурами.

Шпигунський детектив

Базується на розповідях про діяльність розвідників, шпигунів і диверсантів, як у воєнний, так і в мирний час.

Крутий детектив

Гангстерський детектив — назва одного з найбільш читаного виду детективів — частіше цей жанр називають «крутий» або «чорний» детектив.

Кримінальний детектив

Специфічний жанр детективу, позаяк злочинець відомий і події описуються з його точки зору, а не людей, що його розшукують.


Історія 1.

Злочин не відбувся

За деякими відомостями, які отримали співробітники поліції міста Сан – Франциско, можна було зробити висновок, що готується викрадення коштовностей дружини мільйонера – місіс Андерсон.

Місіс Андерсон проживала в одному з першокласних готелів. Мабуть, тут же мешкав і злочинець, який замислив злочин. Декілька днів чергував детектив у номері місіс Андерсон, сподіваючись спіймати негідника, але безрезультатно. Мільйонерша вже почала підсміюватися над ним, як раптом сталося наступне.  Увечері хтось постукав у двері номера. Потім двері відчинилися, і до кімнати заглянув чоловік. Побачивши місіс Андерсон, він вибачився, сказавши, що помилився дверима.

– Я був абсолютно впевнений, що це моя кімната, – збентежено промовив він. – Адже тут усі двері такі схожі.

Тут детектив вийшов із засідки і заарештував незнайомця.

Що змогло переконати поліцейського в тому, що перед ним зловмисник?

Відповідь.

Якщо людина була впевнена, що йде у свій номер, навіщо їй стукати  в двері?

 

Історія 2

Коштовності вдови

Пані Сідні, вдова, якій, як вважали, належали вісім з чвертю відсотків усього Нью – Йорка, могла задовольнити будь – яку свою примху, окрім однієї. Вона ніколи не могла заплутати детектива Хеліджана.

Одного разу при зустрічі пані Сідні стала розповідати про неприємність, яка сталася з нею.

– Ви повинні мені повірити, наскільки я минулої ночі була близька до загибелі і втрати своїх коштовностей, – почала вона.

– Була приблизно третя година ранку, коли мене розбудив шум. Людина в масці стояла в моїй кімнаті, направила на мене зброю і наказала, щоб я не кричала.

В місячному світлі я побачила ще двох чоловіків, які залазили у відкрите вікно. Мене зв’язали, заткнули рот і грубо кинули спиною на крісло, а це жахливе створіння пішло до моїх коштовностей. Безпорадна, я спостерігала, як лиходії заповнили мішок коштовними каменями. Через страх за своє життя я не змогла що – небудь зробити до тих пір, поки вони не вилізли через вікно. Як тільки останній з них виліз, я закричала і почала кликати на допомогу. На щастя, патрульний Кейсі знаходився через квартал і почув мене. Втікаючи від нього, злодії в поспіху кинули коштовності. Але я цілий місяць опам’ятовуватимуся від переляку!

Хеліджан іронічно посміхнувся.

– Моя дорога пані Сідні, – сказав він, – ваше одужання після неприємності, якої не було, буде дуже швидким.

Що було не так в цій історії?

Відповідь.

Оскільки пані Сідні була «безпорадна», оскільки була зв’язана і їй «заткнули рот», то вона не могла кричати настільки голосно, щоб її почув патрульний Кейсі за квартал від її будинку.

 

Історія 3

Дворецький завдає удару

Доктор Квік піднявся удосвіта. Коли через годину він закінчував сніданок, пролунав телефонний дзвінок.

– Даруйте, це Чанг Лоу, дворецький Джеймса Гудвіна. Я тільки що ввійшов до будинку господаря і виявив, що хтось убив і пограбував його! – промовив голос в телефонній трубці.

Доктор Квік прибув на місце події за лічені хвилини, і дворецький провів його у вітальню, залиту яскравим, теплим сонячним світлом. Там на підлозі лежало тіло вбитого.

– Ви виявили його саме тут? – запитав доктор Квік.

– Так. Рівно 20 хвилин тому, коли я прийшов на роботу. Я проходив через вітальню і спіткнувся в темряві об тіло. Я так злякався, що кулею помчав до телефону, розташованого біля вхідних дверей, і подзвонив вам, – сказав Чанг.

Доктор Квік окинув поглядом кімнату з розкішними шкіряними меблями, дорогими шторами на вікнах і ворсистим килимом на підлозі. Нарешті він вимовив:

– Пролийте трохи світла на цю таємницю і розкажіть, навіщо ви це зробили.

Чому доктор Квік запідозрив Чанга?

Відповідь.

Вітальня була «залита сонячним світлом», а дворецький сказав, що 20 хвилин тому він спіткнувся об тіло в темноті.

docx
Додав(-ла)
Митько Тетяна
До підручника
Зарубіжна література 7 клас (Волощук Є.В.)
Додано
5 березня
Переглядів
179
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку