Презентація до уроку "Джон Кітс «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея."

«Про коника та цвіркуна»

Мета: познайомитись з творчістю відомого англійського письменника Джона Кітса; розвивати навички виразного читання та початкового аналізу поезії; сприяти усвідомленню понять «вірш», «пейзаж», «тема» та «ідея» твору, «епітет», «метафора», «уособлення»; формувати естетичні смаки і творчі здібності; виховувати вдумливого читача.

Релаксаційна вправа«Доторкнися до зірок»

Одного разу три брати побачили Щастя, що сидить у ямі. Один з братів підійшов до ями і попросив у Щастя грошей. Щастя обдарувало його грошима, і він пішов щасливий.Інший брат попросив красиву жінку. Тут же отримав і втік разом з нею у нестямі від щастя. Третій брат нахилився над ямою:– Що тобі потрібно? – Запитало Щастя.– А тобі що потрібно? – Запитав брат.– Витягни мене звідси, – попросило Щастя. Брат простягнув руку, витягнув Щастя з ями, повернувся і пішов геть. А Щастя пішло за ним слідом…

Щастя

Епіграф:  “ Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник. ”І. С. Тургенєв

Простий собі такий камінь. Нічим не примітний. Одного разу цей камінь побачив скульптор. Він обійшов навколо нього кілька разів, та пішов у задумі. Через деякий час, скульптор повернувся в парк, прихопивши з собою інструменти. Він працював молотком та зубилом, стукав, відбиваючи великі і маленькі шматочки. Поліцейські огородили ділянку, щоб якийсь уламок не потрапив випадково в перехожого. На подив, скульптор досить швидко закінчив роботу і сказав, що можна прибирати огорожу. Всі бажаючі побігли дивитися на роботу скульптора. Це була чудова скульптура. Люди вигукнули:– Це ж треба! Яка краса!!! – говорили одні.– А раніше був просто камінь! – казали інші.– Ще б! Адже це велика робота талановитого скульптора! – вигукували треті. Похвала сипалася з усіх боків. А приголомшений скульптор скромно сказав:– Що ви! Я не зробив нічого особливого. Ця скульптура завжди була в цьому камені. Ви хіба не бачили цю красу? Я ж просто прибрав все зайве.

Поезія землі не вмре ніколи.

Опівдні, як мовчать серед гілок Птахи в гаю, невтомний голосок

Обнизує покоси й частоколи. Це коник, він поймає гори й доли, На стернях довгий ведучи танок,

А стомиться – стихає на часок. У затінку стебла або стодоли.

Поезія землі не оніміє:

Коли зима в мовчання крижане. Поля заковує, цвіркун у хаті

Заводить пісню, що в теплі міцніє,Нагадуючи всім, хто задрімне Спів коника в траві на сіножаті.

співає влітку свою безтурботну пісню лише наслідує йомуживе на волі, на просторі у хатіспіває для всіхспіває для обмеженого кола

Звуки літньої природи. Звуки зимової природи

Колись давно, в одному місті, жив мудрець. Слава про його мудрість рознеслась далеко навколо його рідного міста, люди здалеку приходили до нього за порадою. Але був у місті чоловік, який заздрив його славі. Прийшов він якось на луг, спіймав метелика, посадив його між зімкнутих долонь і подумав: – Піду я до мудреця і спитаю у нього: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий або мертвий?  Якщо він скаже “мертвий”, я відкрию долоні, метелик полетить.  Якщо він скаже “живий” – я зімкну долоні, і метелик помре. От тоді всі й зрозуміють, хто з нас розумніший. Так все і сталось. Заздрісник прийшов у місто і спитав у мудреця:– Скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?Пильно дивлячись в очі, мудрець сказав:– Все в твоїх руках.

Учись любити все навколо себе: Траву і квіти, кущик, деревце. Жучка і пташку, і блакитне небо,І синьооке чисте джерельце. Усе прийшло на білий світ, щоб жити, Щоб дарувати радість і красу... Дмитро Білоус