Презентація до уроку історії у 5 класі на тему «Хто започаткував наукові дослідження історії України»

5 клас. Урок №17. Хто започаткував наукові дослідження історії України

Пригадуємо вивчене на минулому уроці

Перевірте, як ви зрозуміли характерні риси етапів розвитку історичної науки — виконайте онлайн-вправуhttps://cutt.ly/o. Og1662

ПРОДОВЖІТЬ РЕЧЕННЯЦентрами розвитку історичної науки в українських землях були ……. В яких містах відерилися перші університети в Україні? Львівський університет (заснований у 1661 р.)Харківський університет (заснований в 1805 р.)Університет Святого Володимира в Києві. 1834 р. Новоросійський університет (Одеса).університети

Історичні товариства, які діяли на теренах України протягом ХІХ ст. Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (засноване у 1873 р., а з 1892 р. — Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка) та ін.Історичне товариство Нестора-літописця (1872 р.), Київська археографічна комісія (заснована у 1843 р.), Одеське товариство історії і старожитностей (засноване у 1839 р.), Ці організації об’єднували вчених, викладачів шкіл і університетів, працівників бібліотек, музеїв, архівів, а також звичайних громадян любителів історії і старовини.

Наукова установа для зберігання, реставрації, упорядкування і вивчення різноманітних письмових документів це - АРХІВАрхіва́ріус — працівник, який проводить роботу з архівами

Чи є у вашій родині сімейний архів? Які документи там зберігають? Хто в родині є хранителем родинних реліквій? Як ви думаєте, чому архівній справі надають великого значення в суспільстві?

Продовжуйте мініпроєкт «Лінія часу “Дослідники і дослідниці історії”». У ході роботи з матеріалами нинішнього уроку позначайте на лінії часу періоди діяльності видатних істориків/історикинь.

Розвиток наукових досліджень історії України розпочався зі збору цікавої інформації про життя, звичаї, традиціїукраїнського народу та інших народів країни. Під час етнографічних експедицій учені записували також і перекази про історичне минуле, досліджували історичні документи. Поступово такі історичні дослідження ставали повнішими й відкривали очі людям на те, що український народ має свою цікаву історію.

Одним із засновників наукових досліджень історії України був Михайло Максимович (1804–1873 рр.) — видатний український учений-природознавець, історик, народознавець, письменник. Цікавинкою його біографії є те, що він поєднував любов до ботаніки (наука про рослини) та історії України. Михайло Олександрович багато уваги приділяв збереженню фольклорної спадщини українського народу: видавав збірки українських народних пісень, був автором віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім» українською і російською мовами. Одним із напрямів досліджень Михайла Максимовича було обстоювання ідеї права на вільний розвиток і соборність українських земель.

Важливий внесок у наукові дослідження України зробили й інші вчені-історики Написав понад 300 історичних, публіцистичних і літературних творів. Основними працями його життя стали «Богдан Хмельницький», «Руїна», про трагічні події, що настали після смерті Хмельницького, «Мазепа» і «Мазепинці» (1882–1884), а також фундаментальна праця «Російська історія в життєписах її найважливіших діячів» (1874–1876). Микола Костомаров 1817-1885 рр.

Окрім історико-археографічної та педагогічної діяльності, вчений захоплювався археологією та нумізматикою. На відміну від багатьох тодішніх археологів, він дивився на матеріали розкопок насамперед як на джерело історичних реконструкцій: відтворення господарства, способу життя й побуту давніх епох. Саме Антонович започаткував на Батьківщині традицію історичних реконструкцій давнини, спираючись на синтез, взаємодоповнення писемних, археологічних і антропологічних матеріалів, систематичні археологічні дослідження на території України і став родоначальником вітчизняної археології. Цікавився Володимир Антонович також історією культури й етнографією, підготував за цими темами кілька ґрунтовних публікацій. Разом з Михайлом Драгомановим уклав збірку «Исторические песни малорусского народа». Володимир Антонович 1834-1908 рр.

Видатнийукраїнський історик, археолог,народознавець, письменник. Усе життя досліджував історіюзапорозьких козаків. За результатами багаторічної праці він залишив нащадкам неоціненний скарб — працю «Історія запорозьких козаків». Ця книжка — справжня енциклопедіяісторії козацтва: тут дізнаємосяі про звичаї козацтва, і про бойове мистецтво, про більшістьподій козацької історії. Дмитро Яворницький1855–1940 рр.

Яворницький зображений на картині Іллі Рєпіна «Козаки пишуть лист турецькому султану» писарем, у центрі картини

Найвидатнішим представником історичної науки вважається Михайло Грушевський (1866–1934 рр.). Його змалку виховували в повазі до української мови, пісень, традицій. За порадою батька Михайло із захопленням вивчав наукові праці Миколи Костомарова, Михайла Максимовича й інших українських істориків. За заповітом свого діда вступив до Київського університету Святого Володимира. Тут віннавчався під керівництвом відомого історика Володимира Антоновича. Після завершення навчання протягом багатьох років (з 1894 р. до 1914 р.) працював у Львові на посаді професора кафедри всесвітньої історії.«Без знаття минулого неможливе точнепоняття про сучасне».

Його також обрали головою Науковоготовариства імені Тараса Шевченка. Завдяки наполегливій праці, організаторським здібностям Михайло Грушевськийзміг перетворити Наукове товариство на провідну наукову установу України, яка об’єднувала бібліотеки, музеї, збирала архівні матеріали, здійснювала освітню і дослідницьку діяльність. Однак головною справою життя вченого було створення великої праці — «Історії України-Руси» — 10-томного до-слідження історії українських земель від давнини до другої половини XVII ст. Написанню цієї роботи він присвятив 38років свого життя. Головна ідея наукових поглядів видатного історика — послідовний розвиток української історії від найдавніших часів.

Ви, напевно, помітили, що в навчальному тексті переважно йдеться про істориків-чоловіків. Поміркуйте (дізнайтеся), із чим пов’язана такаособливість?

Однією з перших дослідниць історії була Наталія Полонська-Василенко1884–1973 рр. Народилася вона в родині історика, тому змалку цікавиласясивою давниною. Учена цікавилася різними важливими подіями української історії: досліджувала козацтво, історію української церкви, розвиток української історичної науки. Наталія Полонська-Василенко1884–1973 рр.

Працюємо у групах

Домашнє завдання. Параграф 17. Завдання на ст. 101