ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КОМУНІКАЦІЇ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У

5-МУ КЛАСІ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ

 «ДОСЛІДЖУЄМО ІСТОРІЮ І СУСПІЛЬСТВО»                                                   

                                                                                   Санкович   М.В.

                                                     Вчитель - методист ЗЗСО

                                                    Яблуницький ліцей

                                                   (м. Івано – Франківськ)

Особливістю завдань громадянської освіти в 5 класах НУШ є створення умов для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки в умовах війни. Свідомий школяр, а отже — громадянин. Учні Нової української школи вчаться реалізовувати свої громадянські права та обов’язки.

 Сучасна освіта не може залишатися осторонь важливих суспільних процесів і перетворень. Вони, спонукають нас до розуміння цінності громадянської освіти. Відповідальність, рівність, права людини, демократія, повага до різноманіття, повага до людської гідності стають тими поняттями, які обговорюють не лише правозахисники, але й здобувачі освіти.

Формуванні громадянської компетентності — одне з основних завдань Нової української школи. Її ключова мета — виховати свідомого громадянина, патріота, професіонала, людину, світогляд і спосіб мислення якої спрямовані на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

Діти в НУШ вчаться розвивати критичне мислення, усвідомлювати та відстоювати свою особисту позицію, дискутувати та знаходити порозуміння. В школі діти обговорюють філософські теми: що таке життя, чому воно — найвища цінність, визначають, що вони цінують в інших людях, та інші важливі питання.

Формування громадянських якостей особистості учня здійснюється на протязі всіх років навчання в школі. Особливу увагу громадянському вихованню дітей приділяв Василь Сухомлинський. Так, у своїй праці «Народження громадянина» він писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни...»

Традиційно, що в першу чергу громадянська освіта здійснюється на уроках історії. Програма з вступу до історії та громадянської освіти» 5 кл. (автори Желіба О.В. ьа Мокрогуз О.П.) передбачає виховання в учнів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії. Програма сприяє вихованню громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердженню ідеалів гуманізму, демократії, добра і справедливості. Програма дає широкі можливості для формування громадянської та національної свідомості молоді.

У концепції громадянського виховання записано: «Процес розбудови й утвердження суверенної правової, демократичної, соціально-орієнтованої держави органічно пов’язаний із становленням громадянського суспільства в Україні, що передбачає істотну трансформацію світоглядних орієнтації та самосвідомість народу. Актуальність громадянського виховання в Україні  а саме в період війни зумовлюється водночас процесом відродження нації. Для України сьогодні, громадянське виховання відіграє особливо важливу роль ще й тому, що воно покликане сприяти формуванню соборності України, яка є серцевиною української національної ідеї».

Однією з причин сьогоднішніх негараздів у суспільстві є брак концепції національної ідеї, яка б об’єднувала весь український народ, створювала б умови для економічного і духовного відродження. Тому потрібно пам’ятати, що низька національна свідомість призводить до відсутності єдності серед громадян України, а ось національна ідея об’єднує державу.

Актуальність громадянського виховання особистості в сучасному суспільстві нерозривно пов’язана з потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити всім громадянам рівні стартові можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здібностей.

На сторінках історії вписано немало імен кращих синів і дочок українського народу, які, незважаючи на тяжкі випробування долі, весь свій талант, зусилля, а нерідко й життя віддавали на вівтар боротьби за одвічну мрію - здобуття своєї державності. Громадянськість найтісніше пов'язана з державністю, вони співіснують у взаємозв'язку та взаємній залежності. Якщо немає держави, не може бути й мови про громадянськість.

На уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід’ємної складової формування європейської цивілізації. Тут учні мають отримати базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму. Український патріотизм - явище, яке відображає все незаперечно цінне в історії української державності, визнає природну закономірність довготривалого історичного розвитку української нації, народу аж до створення своєї державності.

Людська цивілізація на сучасному етапі вступила в нову еру – еру інформації й інформаційних технологій. Вважається, що сучасний рівень розвитку і доступність інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) дозволяє підвищити ефективність навчання, якість засвоєння навчального матеріалу. Комунікаційне середовище соціальних сервісів наповнене такими об’єктами і ситуаціями, які допомагають думати по-новому. Використання ІКТ в педагогічній практиці дозволяє розвивати:

•                 навички комунікації; наша пізнавальна, творча й навчальна діяльність мають колективний характер;
•                 толерантність. Важливо виховати людину, яка здатна поглянути на події з іншої точки зору, зрозуміти позицію іншої людини. Адже розширення горизонтів нашого спілкування, до якого приводять інформаційні технології, змушують нас частіше спілкуватися з людьми незнайомих соціальних культур.
•                 критичність мислення. Колективна, спільна діяльність багатьох людей, готових критикувати і видозмінювати гіпотези, відіграє вирішальну роль в пошуці помилок, перевірці гіпотез і фальсифікації теорій.

Комп’ютерні телекомунікації дуже перспективні для використання у сфері освіти. Учителі та школярі отримують доступ до найбагатших інформаційних ресурсів мережі, можливість спільно працювати над важливими питаннями. Спільна робота сприяє ознайомленню з різними точками зору на досліджувану проблему, оцінці своїх поглядів і результатів навчальної діяльності. Дані, отримані в мережі, можуть бути з успіхом використані школярами під час дискусії, у підготовці повідомлень, доповідей, рефератів. Ці роботи набувають іншої якості, оскільки містять не тільки матеріал підручників і довідників, але й найсучасніші наукові дослідження.

Загалом види діяльності школярів – користувачів  Інтернету можна розділити на три групи: пошук та збирання інформації, спілкування, публікації в мережі. На думку Г. Селевко, комп’ютерні інформаційні технології зможуть забезпечити такі можливості:

•                 залучення кожного учня в активний рухливий процес, причому не пасивного опанування знань, а активної пізнавальної діяльності;
•                 застосування набутих знань на практиці і чіткого усвідомлення, де, яким чином і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані;
•                 спільна робота у співпраці під час вирішення різноманітних проблем;
•                 постійне випробування своїх інтелектуальних сил;
•                 вільний доступ до необхідної інформації;
•                 докорінна зміна організації процесу пізнання шляхом його спрямування до системного мислення;
•                 побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожному власну траєкторію навчання і самонавчання.

Учитель, що опанував навички роботи в мережі Інтернет і використовує її можливості в освіті, стає для учнів авторитетним керівником, консультантом.

Можна виділити такі форми застосування ІКТ:

1.                 презентації. Тема уроку представлена на слайдах, в яких стисло викладено ключові моменти питання. Лекцію вчителя супроводжує відеоряд, який може бути представлений фотографіями, відеоматеріалами, необхідними картами і схемами.
2.                 дослідження. Діти самостійно ведуть пошук, відбирають матеріал за завданнями вчителя.
3.                 віртуальні екскурсії. Необхідно, щоб результатом віртуальної екскурсії стала творча робота: доповідь, повідомлення, презентація.
4.                 проєктна діяльність. Учні мають навчитися самостійно представляти, структурувати і презентувати свої знання.
5.                 тестування. Комп’ютер дозволяє якісно перевірити всі відповіді, а у багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, але досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину.

Отже, українському суспільству необхідне покоління громадян, які: приймають громадянські цінності та відповідальні рішення в ситуації вибору мають розвинуте почуття відповідальності за долю країни. Найбільш точним визначенням якості, яку має формувати школа для цього, є громадянська компетентність. І ефективність у цьому напрямі прямо пропорційна компетентності вчителя. Громадянські компетентності виокремлено як складові Нової української школи.

    В концепції громадянської освіти в Україні зазначено, що основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал, для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних інтересів. Сучасна демократія вимагає від особи не лише політичної активності, а й усвідомлення нею власної ролі і значення в житті суспільства, а також дій у відповідності до власних переконань і цінностей.

      Складовими громадянської компетентності людини, які мають формуватись у школі є:

 - громадянські  знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи життя і реалізації потреб і інтересів особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному просторі демократичної держави взагалі, та української зокрема;

 - громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань;

 - громадянські чесноти – норми, установки, цінності й якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства.

    Мета громадянської освіти - сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі в житті суспільства.

    Завдання громадянської освіти: - надати молодому поколінню знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні; - сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, критично-конструктивне ставлення молоді до життя суспільства; - сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні; - створити умови учням щодо набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії. 

                                                         ЛІТЕРАТУРА

1.Шкільне життя  Розвиток громадянської компетенції в НУШ: що потрібно знати? https://www.schoollife.org.ua/rozvytok-gromadyanskoyi-kompetentsiyi-v-nush-shho-potribno-znaty/

2. Інтерв ю у заступника директора з освітньої діяльності Яблуницького ліцею

Л.Г. Мілян.