Презентація до уроку "Книгодрукування в Україні"

Книгодрукування в Україні

Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст., а до цього книги були рукописні. Переписування книг — це була дуже копітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше. Запровадження книгодрукування відбулося в Німеччині у середині XV століття. У 1464 році воно виникло в Іта­лії, у 1470 році — у Франції, у 1473 році — в Голландії та Угорщині, у 1474 році — в Іспанії, у 1480 році — в Англії

Книгодрукування вимагало складної технології. Потрібний був папір і у великих кількостях. І він появився спочатку у Китаї (ІІ ст.), а згодом паперові фабрики з’явилися і в Європі. Першу таку фабрику паперу в Україні було споруджено в м. Янові на Волині (1522 р.)

З другої половини ХVІІІ ст. книгодрукування поширилось на Одесу, Катеринослав, Миколаїв, Кам’янець-Подільський та інші міста. Визначним осередком книгодрукування та журналістики став Харків. Тут в університетській друкарні з 1805 року до 1855 року було видано біля 700 книг наукової та художньої літератури, зокрема твори Т. Шевченка, І. Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Гулака-Артемовського. Навіть у Петербурзі вперше українською мовою було надруковано “Енеїду” І. Котляревського, “Кобзар” та “Гайдамаки” Т. Шевченка.

Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова. Іван Федоров народився близько 1510 року. У 1574 році він друкує «Апостол», який вважається першою українською друкованою кни­гою в Україні. Ця книга вийшла тиражем 1000 примірників обсягом 560 сторінок (збереглося 77 книг). У Львівській друкарні Іван Федо­ров видає й «Азбуку» — перший слов’янський підручник, надруко­ваний кирилівським шрифтом. Обсяг книги — 80 сторінок (зберег­лося декілька примірників). Після смерті Івана Федорова у 1583 його друкарське устаткування перейшло до Львівської Братської друкарні.