Трагічна доля цієї жінки . Вона була дочкою Александрійского математика Теона . Займалася складанням астрономічних таблиць, написала коментарі до творів Аполлона і Діофанта . Ці праці до нас не дійшли .Є відомості , що Іпатія винайшла ареометр, прилад для визначення довготи і широти в астрономії , планісфери – зображення небесної сфери на площині , на якому можна обчислювати схід і захід небесних світил . У 412 р. архієпископом Олександрії став Кирило . Він ненавидів гурток , яким керувала Гіпатія .У березні 415 р. коли в місті вбили одного християнина , він розпустив чутки , що це зробили члени її гуртка . Натовп християн – фанатиків зустрів на вулиці . Її потягли в храм Кесаріон , зірвали з жінки одяг , здирали молюсковими черепашками живу тканину тіла , а потім спалили .
ЦЯ КВІТКА НАЗВАНА НА ЧЕСТЬ ПЕРШОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ ЖІНКИ – МАТЕМАТИКА ЛЕПОТ НІКОЛЬ ГОРТЕНЗІЇ. ЛЕПОТ НІКОЛЬ ГОРТЕНЗІЯ (1723-1788) ДОПОМАГАЮЧИ ЧОЛОВІКОВІ, ПРИДВОРНОМУ ГОДИННИКАРЮ, ВОНА СКЛАЛА ТАБЛИЦЮ КОЛИВАНЬ МАЯТНИКІВ РІЗНОЇ ДОВЖИНИ, ФРАНЦУЗЬКИЙ АСТРОНОМІЧНИЙ ЖУРНАЛ ОПУБЛІКУВАВ РЯД ЇЇ РОБІТ ПРО КОМЕТИ, А КВІТКУ, ЯКУ ВОНА ПРИВЕЗЛА З ІНДІЇ, НАЗВАНО ГОРТЕНЗІЄЮ, НИНІ ВОНА ПРИКРАШАЄ І НАШІ САДИ
Чи не приходилось вам часом Серед юрби де-небудь бути І пісню пристрасну, прекрасну Там несподівано почути? Неждано хвиля з літ минулих До серця вашого прилине, Розбудить пам'ять призаснулу Про все, що рідне вам і миле. І вам здавалось, що ці звуки В дитинстві чули ви не раз. Так в них багато щастя й муки, І це стосується лиш вас. Ви квапилися звичним слухом Наспів знайомий упіймати, Хотілось вам за кожним звуком, За кожним словом слідкувати. Та ось мелодія завмерла. А потім зовсім зупинилась… Так без кінця і без початку Назавжди пісня ця лишалась. Цей вірш належить не просто поету, письменниці, публіцисту. Вона – математик з великої літери. Перед нами Софія Василівна Ковалевська.
Народилася в Москві 1850 р. На дачі в Калужській губернії для ремонту дитячої кімнати не вистачило шпалер і стіни обклеїли конспектами лекцій з вищої математики М.В. Остроградського, які слухав її батько . Вона уважно розглядала і читала їх , не розуміючи. Але коли в 12 років її почали навчати математики. то знайомство стало їй в пригоді . Пізніше дівчина брала приватні уроки у відомого педагога О.М. Страннолюбського . На той час у Росії жінка не могла поступити в університет. Щоб продовжувати навчання, вона фіктивно одружується і їде в Гейдельберг, де вивчає математику, а також слухає лекції відомих німецьких учених .У 1870 р . переїжджає в Берлін , щоб навчатися в К. Вейєрштрасса . Великий Вейєрштрасс спочатку скептично поставився до неї ,але через тиждень вона принесла розв язання всіх запропонованих ним задач .У 1874 р. подав до Геттінгенського університету три її роботи .за які їй заочно надано степінь доктора філософії . Царська Росія не дозволила їй викладати на батьківщині .Вона професор Стокгольмського університету . а ще –автор романів «Нігілістка», «Спогади дитинства»,автор драми «Боротьба за щастя». Її ще називали небесною музою, бо кілька її праць були присвячені вивченню руху кілець планети Сатурн.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1.Кованцов М . І .Математична хрестоматія .-К .Рад . шк .,1977 . 2. Бородин . А . И ., Бугай А . С . Выдающиеся математики . -К . Рад. Шк .,1987. 3 .Ковалевская С.В . Воспоминания. Повести .-М .Правда ,1986 . 4 . Ночевчук М . В .Математика – це цікаво .\\ Математика . № 29-30 .-2002 .