Рондо – одна з найдавніших музичних форм. Її назва прийшла із середньовічної Франції, де словом «рондо» називалися пісні-хороводи (від слів rondeau – коло і ronde – хоровод). Солісти виконували мелодію на різні строфи тексту, а хор повторював приспів, у якому не змінювалися ані слова, ані музика. Від цих хороводів і бере свій початок рондо – своєрідна і відповідна форма побудови музичного твору.
Номер слайду 3
Ро́ндо - музична форма, в якій неодноразове (не менше 3-х) проведення головної теми (рефрену) чергуються з відмінними один від одного епізодами. Є найпоширенішою музичною формою з рефреном. Нагадую, що рефре́н або приспів (фр. refrain — «повторювати») — повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах.
Номер слайду 4
Отже, рондо - це специфічний спосіб створення музичного твору, при якому основна тема (її зазвичай називають рефреном ) постійно повторюється (як мінімум тричі), чергуючись при цьому з іншими музичними епізодами. Якщо ми позначимо рефрен латинською літерою A, а інші фрагменти - іншими буквами, то спрощена схема твору буде виглядати так: AB-AC-AD і так далі.
Номер слайду 5
Однак рондо не повинно ставати і занадто довгим. Як правило, в нього входять від п'яти до дев'яти частин. Цікаво, що найтриваліше рондо включало в себе 17 фрагментів. Це пасакалія французького клавесиніста Франсуа Куперена. До слова, саме цей музичний жанр став прабатьком популярної сьогодні електронної музики. Також він має багато спільного з хіп-хопом, де на рефрен прийнято накладати інші фрагменти. Єдина відмінність - основний мотив грає постійно, а не чергується з іншими відрізками твори.
Номер слайду 6
Тепер, визначивши, що таке рондо в музиці, можна звернути увагу на різні його варіанти. Якщо говорити про кількість тем і структуру, то виділяють наступні його типи. В першу чергу мале рондо, велике, а також сонатний тип, названий так тому, що в ньому проявляються деякі риси сонати. Сона́та (італ. sonata від лат. sonare — звучати), музичний твір циклічної форми (звичайно 3 або 4 частини) для одного або кількох інструментів. Різні композиційні варіанти дозволяють широко використовувати форму рондо в музиці. Історично розрізняють старовинне рондо, класичне, з меншою кількістю більш контрастних і великих розділів і після-класичне. Цікаво буде простежити, як перетворювалася ця музична форма в міру свого розвитку.
Номер слайду 7
Історія розвитку форми «рондо»Протягом довгих століть музична форма рондо значно змінюється в порівнянні зі своєю первинною народної версією. З пісенно-танцювального мистецтва вона поступово переходить в інструментальну сферу. Рондо використовують в своїй творчості імениті композитори-клавесиністи, що творили у Франції XVII - початку XVIII століть: Франсуа Куперен, Жак Шамбоньер, Жан-Філіп Рамо. В цей час популярним стилем мистецтва є рококо, музика відрізняється великою витонченістю, вишуканістю і великою кількістю прикрас. І рондо не виняток. Але, незважаючи на перебільшену зовнішню граціозність і легкість музики цього стилю, в ній завжди простежується глибоке внутрішнє наповнення і змістовність.
Номер слайду 8
Прослуховування. Вольфганг Амадей Моцарт- Турецкое рондо (Wolfgang Amadeus Mozart - Alla Turca)https://www.youtube.com/watch?v=Cn. TMe1 Di. ZBAРозучування пісні Тіни Кароль «Україна це ти»https://www.youtube.com/watch?v=WMNod6 OMlzw