Презентація до уроку на тему : "Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Проблематика роману. Характеристика образів."

Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Ліна Костенко

Мета уроку: - усвідомити ідейно-художній зміст та особливості твору, формувати вміння творчо осмислювати прочитане, на основі літературного дослідження створити цілісні образи родини Чураїв і Бобренків, поглиблювати вміння висловлювати власне ставлення до вчинків, морального вибору героїв; -розвивати креативне, логічне мислення, культуру мовлення, естетичний смак, відчуття насолоди від читання художнього тексту; - виховувати почуття власної гідності, порядності і вірності, повагу до мистецтва і митців.

Подорож у минуле

Незакінчене речення «Із твору «Маруся Чурай» я довідався про…. » (ключові епізоди) 1. Народилася Маруся Гордіївна Чурай... 2. Народилася в родині... 3. Батька звали... 4. Маруся Чурай кохала... 5. 1648 року... 6. Суд установив вирок... 7. Врятував Марусю... 8. Маруся прожила... 9. Маруся померла…

Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання. Цей твір поетеси представляє в українській літературі рідкісний жанр — роман у віршах. Форма роману дала поетесі можливість показати українську дійсність XVII ст. і глибоко розкрити своє ставлення до зображуваного.

Роман у віршах — одна з найскладніших літературних форм, суть якої полягає в тому, що у великому художньому полотні епічний спосіб зображення життя через систему подій і розгорнутий сюжет, через змалювання сформованих характерів поєднується з глибоким ліризмом — віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора. СЛОВНИК

Історична основа: історичні події, зв’язані з боротьбою народу за поновлення своєї державності (боротьба народу проти польської шляхти); Персонажі твору згадують далекі часи, коли на півдні України, за Дніпровськими порогами, зароджувалось українське козацтво, запорожці; Згадується перший гетьман українського козацтва Дмитро Вишневецький.

Фольклорна основа: За переказами, Маруся народилася у 1625 році у сім'ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір'ю у Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганусю з заможньої полтавської сім'ї.

Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого. Висновок: ці усні народні оповідки документально підтвердити не вдалося, бо судові акти Полтавського магістрату згоріли під час пожежі.

Тема роману: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVІІ століття. Ідея: незнищенність українського народу, глибока віра у його духовну силу і могутність. Герої: Маруся, Грицько Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вашняківна.

Жанр: найбільший за обсягом твір Л.Костенко; історичний роман у віршах; цей жанр в літературі зустрічається не часто, класичним його зразком вважається “Євгеній Онєгін” О. Пушкіна. Сюжет - дві лінії (особиста та історична) – між собою тісно переплітаються.

Композиція : роман складається з 9 розділів, різних за обсягом; загальне знайомство з розділами;

Трагедія зрадженого кохання, що є центральною в романі, визріває з нерівності душ Марусі й Гриця. Маруся перебуває у світі ідеального, у світі любові, пісні, творчості, волі; її силове поле — це небо: Моя любов чолом сягала неба, А Гриць ходив ногами по землі.

Грицько ж, він міряв не тією міркою. В житті шукав дорогу не пряму. Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому. Від того кидавсь берега до того. Любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в бога і продавати душу сатані.

Асоціативний кущ Чураї - духовність, традиції, чесність. Бобренки - добробут, багатство, користь.

До образу Марусі Чурай звертались такі письменники : Левко Боровиковський Кирило Тополя Олександр Шаховський Степан Руданський Володимир Александров Михайло Старицький Ліна Костенко та інші

ЗА СВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ 

Маруся Чурай згадується в таких піснях : “Віють вітри” “Ой,не ходи, Грицю” “Грицю,Грицю, до роботи” “Сидить голуб на березі” “Засвіт встали козаченьки” “Котилися вози з гори” “Ішов Милий Горонькою”

Усне малювання

Україні таланить на великих жінок. Три століття віддаляють Марусю Чурай від поетеси Ліни Костенко. Але скільки спільного мають ці незвичайні жінки, ці беззахисні і беззбройні пророки нашого багатостраждального народу, слово яких було «духовним мечем». Митець і суспільство

Цитати із тексту про піснярку: Її пісні – як перло многоцінне, Як дивен скарб серед земних марнот. Тим паче зараз, як така розруха. Тим паче зараз, при такій війні,- Що помагає не вгашати духа, Як не співцями створені пісні?

В розмові я, сказати б, то не дуже. А в пісні можу виспівати все. *** А я стояла…Що ж мені, кричати?.. Які мені сказати їм слова?.. Дівчаточка, дівчаточка, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива.

Знов i знов пiднiмаються на боротьбу полки. I веде пх уперед Марусина пiсня. I доки жива ця пiсня, доки є в Украпнi патрiоти, люблячi сини й дочки, доти жива i сама крапна.

Пам'ятник Марусі Чурай у Полтаві

«Чому ж для України Маруся “не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа”» Добра слава про обдаровану людину житиме у віках, бо поет — активний творець духовності. Життя Марусі подібне до пісні: воно таке прекрасне і таке ж вічне. Тож нехай завжди буде з нами пісня, нехай збереже тепло наших сердець,наше життя.

Знайти у тексті пісні художні тропи

Метод “Рюкзак” Які знання, уміння можна взяти з собою   у подорож по життю?

Домашнє завдання: вивчити напам’ять пісню “ За світ встали козаченьки»; Знайти у тексті роману у віршах “Маруся Чурай” епітети, метафори, порівняння, повтори, гіперболи та інші художні тропи; Написати твір-мініатюру «Нерівня душ – це гірше, ніж майна!»( Ліна Костенко) (високий рівень).