Проблемне питання :Чи можна новелу « Я ( Романтика) «М.Хвильового назвати модерністським твором?

Проблемне питання :Чи можна новелу « Я ( Романтика) «М.Хвильового назвати модерністським твором?

Про що замислювалися ви, коли сьогодні вранці йшли до школи? Чи звернули увагу на сухий, пожовклий листок, на перший сріблястий іній на ньому? Можливо? вас бентежать ці невідворотні зміни у природі, такі незбагненні й такі неповторні? А, можливо, когось із вас хвилювали проблеми про людську долю, щастя, життя і смерть, про вічність і швидкоплинність, про мету і сенс людського буття. Про людську особистість. Ці проблеми є наскрізними для всього людства. Кожна людина рано чи пізно починає замислюватися над питаннями:

    Який я? Хто я у цьому світі? Чи гідний я називатися людиною? Що я 

    можу зробити для майбутнього сім'ї, країни? Чи можу я себе назвати   

    особистістю?

Сьогодні у нас урок – захист результатів веб – квесту з української літератури за новелою М. Хвильового « Я ( Романтика)»

Веб – квест – це рольова гра , тож і ви обрали собі ролі за нахилами та уподобаннями.серед вас є літературознавці, експерти, психологи та естети.

Мета  веб – квесту – удосконалювати навички аналізу художнього тексту на прикладі новели « Я ( Романтика)», уміння давати власну оцінку прочитаному, аналізувати жанрову специфіку твору , проблематику, образну систему та поетику , спонукати до самоосвіти, розвивати критичне мислення.чи досягли ви поставленої мети дізнаемося у процесі роботи.

Запрошуємо до слова Літературознавців група дослідила : У чому оригінальність назви? Що в ній: тема, ідея чи, може, натяк на манеру письма? Чому автор не дає імені своєму героєві? Можливо, він ототож­нює себе з ним?

Літературознавці

 УЧЕНЬ 1 :   Поетика назви новели Хвильового віддзеркалює внутрішній конфлікт у свідомості безкомпроміс­ного комісара, готового заради революції пожертвувати собою, і люблячого сина, для якого найціннішим у світі є життя матері.

 Як відомо, займенник «я» та іменник «романтика» у мовленні вживаються тільки в позитивному значенні. Кожне людське «я» унікальне.  Проте весь твір засвідчує, що для оповідача унікальним, таким, що можна від­чути раз у житті, став жахливий злочин — убивство рідної матері. Розповідь ведеться від першої особи для надання більшої достовірності описаному.

Ось,  наприклад, зізнання Xвильового: «Я вірю в "загірну комуну" і вірю так божевільно, що можна вмерти».

 УЧЕНЬ 2 :  Назва також сигналізує про два смислові пласти тексту: «Я» ― у центрі уваги перебуває світ оповідача, «Романтика» ― романтичне осмислення буття та його проблем. «Я» означає «мій власний, відмінний від інших світ», а друга назва уточнює простір цього внутрішнього світу. Ним виявляється «романтика», яка в результаті зводиться до трагедії людської особистості. Вона, засліплена ідеологічною ілюзією, втрачає ґрунт під ногами й переступає через Божий і людський закон.

Автор не дає імені головному героєві: більшовизм, примарна ідея нівелює людську особистість.

 УЧЕНЬ 3 : «Я (Романтика») має специфічну присвяту — «Цвітові яблуні» (новела М. Ко­цюбинського), яку можна сприймати і як своєрідний епіграф, що несе основну ідею твору. Події у творі показані через сприйняття їх головним героєм: батьком, у якого помирає єдина дитина, і одночасно письменником, котрий прагне запам'ятати кожну мить як ма­теріал для майбутніх творів. У душі ліричного героя також поєдналося боже, людське начало (тяжкі страждання батька над умираючою донькою) і диявольське — підсвідомий «інстинкт» художника, який сприймає її смерть як матеріал для майбутнього твору.

 УЧЕНЬ 4 : Як і у « Цвітові яблуні « , у новелі « Я» на першому плані перебуває внутрішній світ особистості , а також мотив роздвоєння людської особистості, подвійне сприйняття світу героєм.

Недаремно Хвильового називають послідовником Коцюбинського в літературі. Адже обом митцям імпонував імпресіоністичний стиль у написанняі тіорів, ознаки якого :

УЧЕНЬ 5 :  Відмова від ідеалізації ;

• Часопростір ущільнюється і подрібнюється
• Герой імпресіоністичного твору цікавий не так своєю активністю, а саме « пасивною» здатністю сприймати , реагувати на зовнішні збудники.

За жанром « Я « - психологічна новела- невелика за обсягом, розповідається про незвичайні життєві події, несподіваний фінал.

Я : Отже «Я»  новела у , якій увага звертається не на події, а на свідомі чи підсвідомі порухи душі, на думки й емоції персонажа.

Думки й емоції головного персонажа дослідила група ПСИХОЛОГІВ.

ПСИХОЛОГИ

Виступи акторів.

Учень 1.

       Моїх товаришів легко пізнати:

       доктор Тагабат,

       Андрюша,

       третій - дегенерат (вірний вартовий на чатах).

       Чорний трибунал у повному складі.

Доктор Тагабат розвалився на широкій канапі вдалі від канделябра, і я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб…

       …мене раптово взяла розпука. Цей доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця, - це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт. І я, главковерх, чорного трибуналу комуни,- нікчема в його руках, яка віддалася на волю хижої стихії.

       "Але який вихід?"

       - Який вихід?? - І я не бачив виходу.

Учень 2.

За ним іще далі в тьму - вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю:

      - у дегенерата - низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хроніки…

       Я подумав: "коли доктор - злий геній, зла моя воля, тоді дегенерат є палач із гільйотини"….

  Хіба він палач? Це ж йому, цьому вартовому чорного трибуналу комуни, в моменти великого напруження я складав гімни.

       І тоді відходила, удалялась од мене моя мати - прообраз загірної Марії, і застигала, у тьмі чекаючи…

       Ми часто ухилялися доглядати розстріли. Але він, цей дегенерат, завше був солдатом революції, і тільки тоді йшов з поля, коли танули димки й закопували розстріляних).

 

Учитель. Хто страшніший: жорстокий і цинічний Тагабат чи дегенерат, який відчуває насолоду від вико­нання вироку?  (Мовчки й віддано цей « вірний пес  революції « виконує , мов автомат , свої обов’язки : розстрілює і стежить за порядком.)

Учень 3.

       Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа.

       Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в "чека", проти його кволої волі. І Андрюша, цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою -

       - "розстрілять",

       завше мнеться, завше розписується так:

       не ім'я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвостик.

Учитель. Чи заслуговує на співчуття Андрюша? (Він – втілення « кволої волі».)

Учениця.

Я пориваюся крикнути:

- Мати! Кажу тобі: іди до мене! Я мушу вбити тебе. І ріже мій мозок невеселий голос. Я знову чую, як мати говорить, що я (її м'ятежний син) зовсім замучив себе.

       Я положив її на землю й дико озирнувся. Навкруги було порожньо. Тільки збоку темніли теплі трупи черниць. Недалеко грохотіли орудія.

      ...Я заложив руку в кишеню й тут же згадав, що в княжих покоях я щось забув.

Я здригнув і побіг до трупа матері.

       Я став перед ним на коліна й пильно вдивлявся в обличчя. Але воно було мертве. По щоці, пам'ятаю, текла темним струменем кров.

- там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни.

Учитель. Зверніть увагу, що головний герой убиває матір на узліссі. Узлісся, згідно з міфологічними уявленнями, ― «домівка зла». Зупинка «в місці зла» ― просторі узлісся ― означає остаточну катастрофу героя.

Учень 5. Герої новели втратили  людську подобу . Їхня совість залита алкоголем  : доктор Тагабат і дегенерат  постійно п’ють. А Я тамує страх і втому приходячи до матері .Ніжна , добра й духовно чиста , вона заспокоює його.

Я, як окремої особистості , не існує , він  - сума характерів інших героїв.

Я прагне бути непохитним , як Тагабат., б’є ногою чоловіка, без вагань виносить вирок  : розстрілять.

Як і  у дегенерата , на совісті Я багато невинних жертв.

Як і Андрюша  він не може сміливо протестувати проти жорстокості доктора Тагабата

Учитель :   Чи випадковий підбір чекістів? (З одного боку, ця трійка - яскрава ілюстрація суті сумнозвісної ЧК, різні типажі: «холодний розум і камінь замість серця», «вірний вартовий на чатах» і людина з «кволим розумом», що поступово звикає до свого «права купатися в калюжах крові». З іншого - ко­жен персонаж - це частинка

самого Я.  .Вони не мають волі навіть для того, щоб відстояти людське в собі  ).

 УЧИТЕЛЬ  : Урок літератури вирізняється з - поміж інших тим, що вивчаємо ми  не науку , а мистецтво слова, прекрасну й дивну таїну його краси, й сили, оригінальність світобачення митця.

Про поетику твору , символіку образів нам розскажуть   ЛІНГВІСТИ  які навчилися бачити у творах  не лише відображення ідеалів , а й витвір мистецтва.

• Лінгвісти демонструють презентацію про кольори і звуки у новелі «Я (Романти­ка)».

 Учень 1 : Ситуація в новелі М. Хвильового трагічніша, бо його герой сам мусить вибрати добро чи зло, шлях людяності, гуманізму, усепрощення чи круту стежку служіння абстрактним ідеалам. Шлях його вибору дуже тяжкий. Ця складність вибору передана кольорами і звуками.

 Учень 2 : Власне, у центрі авторської уваги  душа ліричного героя, її страждання, розгубленість, безпорадність, не­вміння вибрати єдино праведний шлях.

Дія відбувається в будинку «розстріляного шляхтича», подеколи переноситься за його межі, непомітно переходить у площину уявного й умовного. Взагалі чіткі контури сцен у новелі розмиті, на їх неясному тлі яскраво вирізняються окремі деталі (хриплий регіт Тагабата, запах м'яти), особливе навантаження несе кольорова, зорова гама (переважає в ній чорне, сіре, туман, мряка, хмари, місяць), в також звукова (регіт, крик, ридання, постріли, канонада, «німий погляд»).

Учень 3 : Так письменник передає напружену атмосферу, підсилює її трагедійність. Кольори тьми («Свiтлу несила досягти навiть чверти кабiнету. У височинi ледве манячить жирандоля. У городi ― тьма. I тут ― тьма: електричну станцiю зiрвано».) й алітерації грози («Росте передгроззя: скоро буде гроза».) підкреслюють головну ідею твору. Отже, мотив ночі , тьми увиразнює враження про чорну , диявольську роботу трибуналу комуни, а отже, й усієї більшовицької системи, яка створила трибунал.

 Учень 4. Новела «Я (Романтика)» передає тривогу, сум'яття, роздвоєність душі самого М. Хвильового.

Я : Цінність кожного твору вимірюється  не лише його художнім рівнем, але й значимістю ідеалів проголошених у ньому.  Отже, група експертів дослідила проблематику новели, створила гроно у Вікі –газеті за допомогою Інтернет – ресурсів.

Слово експертам

 Учень 1 : М.Хвильовий по – новому розкрив  перед читачем споконвічну суперечку між добром і злом в житті та душі людини,

• розкрив проблему внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом й обов’язком . стомлений син шукає спокою біля матері. « Я – чекіст , але  я і людина « - підкреслює головний герой.

Учень 2 : Конфлікт традиційних етичних цінностей, вироблених християнською цивілізацією - з одного боку, і служінням ідеї абстрактного гуманізму, фанатизму, фальшивої романтики - з другого.

Учень 3 :  Неминучість втрати людської сутності через зраду принципів людяності. Хто вбиває іншого — вбиває себе.

Цю неминучість усвідомив і сам Микола Хвильовий. Власне, сам він і дає нам ключ до розуміння.

Учень 4 У новелі Хвильовий аналізує одну з основних проблем часу – гуманізму й фанатизму.  Фанатизм  властивий низьким і обмеженим людям.

Учень 5 :  Криваві картини  змінюють одна одну . І врешті  приходить момент , коли в розколі на людину і звіра  переміг звір.

Я::::::Отже, письменник підводить нас до підсумку , що фанатична відданість їдеї несе тільки зло , убиває почуття справедливості , розуміння добра і правди , руйнує людську особистість , людське « Я»

Які життєві уроки дала вам новела?

• Фанатизм убиває в людині людину.
•  На крові не може постати гуманне суспільство.
•  Гармонійна світобудова виключає насильство як шлях її досягнення.
•  Новела М. Хвильового

 "Я (Романтика )", як і вся література розстріляного відродження, перейнята пафосом гуманізму.

 Отже, оригінальна композиційна будова новели не тільки забезпечує розгортання сюжету, а й допомагає передати внутрішню боротьбу ліричного героя.

 На прикладі головного героя Я автор показав , як генетичні, вроджені риси людяності, добра, любові до матері  розчиняються в патологічному почутті відданості ефемерним ідеалам комуни.

Новела « я ( романтика )» має повчальний зміст. Автор показав , що на ріках невинної крові не могло постати гуманне суспільство. У цьому полягає актуальність новели, особливо на тлі сучасних проблем нашої держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ми дізнавались про героїв твору  із думок Я.

УЧЕНЬ 1 : Аналізуючи вчинки персонажів та з’ясовуючи мотиви поведінки, наша група охарактеризувала героїв.

Доктор Тагабат – Я називає своїм « звірячим інстинктом « в ньому  втілене все жорстоке . ненависне , звіряче. Автор звертає увагу на такі деталі портрета доктора, « як надто високий лоб» і його шалений цинічний регіт, від якого герою здається, що він іде в « холодну трясовину «  Герой твору розмірковує « Цей доктор із широким лобом  і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця, це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт «  Доктор немає в душі нічого людського : він радіє проявам гніву Я та Андрюши.

 УЧЕНЬ 2 : Дегенерат -  герой називає « сторожем своєї душі». Цей персонаж нагадує каторжника, кримінального злочинця. Промовисті портретні деталі « низький лоб, дегенеративна будівля черепа» - свідчать про відсутність будь – якого інтелекту. Мовчки й віддано цей « вірний пес  революції « виконує , мов автомат , свої обов’язки : розстрілює і стежить за порядком.

 УЧЕНЬ 3 : Третій член трибуналу, Андрюша , може здатися позитивним персонажем, адже діяльність товаришів розцінює як вакханалію, вважає, « що так не чесно, що так комунари не роблять « він просить я відпустити його на фронт. Однак він таки підписує постанови про розстріл. Він – втілення « кволої волі».

 УЧЕНЬ 4 : Герої новели втратили  людську подобу . Їхня совість залита алкоголем  : доктор Тагабат і дегенерат  постійно п’ють. А Я тамує страх і втому приходячи до матері .Ніжна , добра й духовно чиста , вона заспокоює його.

Я, як окремої особистості , не існує , він  - сума характерів інших героїв.

Я прагне бути непохитним , як Тагабат., б’є ногою чоловіка, без вагань виносить вирок  : розстрілять.

Як і  у дегенерата , на совісті Я багато невинних жертв.

Як і Андрюша  він не може сміливо протестувати проти жорстокості доктора Тагабата

Я::::.Усі герої втілюють ту чи іншу частину роздвоєної душі Я. Вони не мають волі навіть для того, щоб відстояти людське в собі .

Головний герой немає імені .Істота , яка підняла руку на матір , не має права на ім’я, бо це не людина.

 Подвійність натури послідовно веде до виродження ,до дегенерації

Я : Цінність кожного твору вимірюється  не лише його художнім рівнем, але й значимістю ідеалів проголошених у ньому.  Отже, група експертів дослідила проблематику новели, створила гроно у Вікі –газеті за допомогою Інтернет – ресурсів.

Слово експертам

 Учень 1 : М.Хвильовий по – новому розкрив  перед читачем споконвічну суперечку між добром і злом в житті та душі людини,

• розкрив проблему внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом й обов’язком . стомлений син шукає спокою біля матері. « Я – чекіст , але  я і людина « - підкреслює головний герой.

Учень 2 : Ситуація в новелі трагічна , бо персонаж сам мусить обрати добро чи зло, шлях людяності, гуманізму, усепрощення чи стежку служіння абстрактним ідеалам. Шлях його вибору дуже тяжкий , тому в центрі авторської уваги і є душа героя, її страждання , розгубленість , безпорадність. Я називав себе справжнім комунаром , водночас усвідомлюючи , що робота , яку виконує він і його  чорний трибунал – це чорне брудне діло .

Учень 3 У новелі Хвильовий аналізує одну з основних проблем часу – гуманізму й фанатизму.Фанатизм  властивий низьким і обмеженим людям.

Учень 4 :  Криваві картини  змінюють одна одну . І врешті  приходить момент , коли в розколі на людину і звіра  переміг звір.

Я::::::Отже, письменник підводить нас до підсумку , що фанатична відданість їдеї несе тільки зло , убиває почуття справедливості , розуміння добра і правди , руйнує людську особистість , людське « Я»

Урок літератури вирізняється з- поміж інших тим, що вивчаємо ми  не науку , а мистецтво слова, прекрасну й дивну таїну його краси, й сили, оригінальність світобачення митця.

Про поетику твору , символіку образів нам розскажуть ЕСТЕТИ, які навчилися бачити у творах  не лише відображення ідеалів , а й витвір мистецтва.

Естети :наша група провела скрупульозну текстову роботу , визначила мотиви новели, символічні деталі.

1. Мотив ночі, тьми Свiтлу несила досягти навiть чверти кабiнету. У височинi ледве манячить жирандоля. У городi ― тьма. I тут ― тьма: електричну станцiю зiрвано».)

Отже, мотив ночі , тьми увиразнює враження про чорну , диявольську роботу трибуналу комуни, а отже, й усієї більшовицької системи, яка створила трибунал.

 

2.Кольорова деталь – « чорний»  від побутової трансформується у символічну. Разом з епітетом « волохатий» вона створює образ страшного звіра – сатани, який знищує на своєму шляжу все живе і світле.

3.Мотив безвиході , пустоти. Автор наголошує на моральній дезорієнтації не тільки персонажа, а й усього суспільства. Ця революція веде в нікуди, це вона збилася зі шляху справедливості і стала на дорогу крові.

4.Мотив нереальності галюцинації, фантому.

Цей мотив підводить нас до висновку  у світі , керованому більшовиками , непотрібною галюцинацією стали доброта, чуйність, ніжність, людяність.

5. Запаховий образ  м’яти супроводжує образ матері. Він протиставлений у тексті запаху смерті, який став звичним для доби революції і громадянської війни.

Я: Отже всі , мотиви новели, символічні деталі  підкреслюють головну ідею твору.

Прийом « Фішбоун» У чому художня цінність новели « Я ( Романтика)»

Літер : Оригінальна композиційна будова новели не тільки забезпечує розгортання сюжету, а й допомагає передати внутрішню боротьбу ліричного героя. Н-д: можна прослідкувати , як місце подій впливає на психічний стан героя.

Психологи : На прикладі головного героя Я автор показав , як генетичні, вроджені риси людяності, добра, любові до матері і розчиняються в патологічному почутті відданості ефемерним ідеалам комуни. М.Хвильовий майстерно відобразив психологію Добра і Зла, суперечність між людяністю і сліпою відданістю абстрактній ідеї.

ЕКСПЕРТИ.: Новела « я ( романтика )» має повчальний зміст. Автор показав , що на ріках невинної крові не могло постати гуманне суспільство. У цому полягає актуальність новели, особливо на тлі сучасних проблем нашої держави.

Естети :  Багатою є новела на художні деталі , які допомагають розкрити внутрішній світ персонажів. Наприклад : інтер’єрні, портретні і психологічні деталі.

 

• У чому оригінальність назви? Що в ній: тема, ідея чи, може, натяк на манеру письма? Чому автор не дає імені своєму героєві? Можливо, він ототож­нює себе з ним?

 Орієнтовні відповіді учнів.

Поетика назви новели Хвильового віддзеркалює внутрішній конфлікт у свідомості безкомпроміс­ного комісара, готового заради революції пожертвувати собою, і люблячого сина, для якого найціннішим у світі є життя матері.

 Як відомо, займенник «я» та іменник «романтика» у мовленні вживаються тільки в позитивному значенні. Кожне людське «я» унікальне.  Проте весь твір засвідчує, що для оповідача унікальним, таким, що можна від­чути раз у житті, став жахливий злочин — убивство рідної матері. Розповідь ведеться від першої особи для надання більшої достовірності описаному.

Ось,  наприклад, зізнання Xвильового: «Я вірю в "загірну комуну" і вірю так божевільно, що можна вмерти».

Назва також сигналізує про два смислові пласти тексту: «Я» ― у центрі уваги перебуває світ оповідача, «Романтика» ― романтичне осмислення буття та його проблем. «Я» означає «мій власний, відмінний від інших світ», а друга назва уточнює простір цього внутрішнього світу. Ним виявляється «романтика», яка в результаті зводиться до трагедії людської особистості. Вона, засліплена ідеологічною ілюзією, втрачає ґрунт під ногами й переступає через Божий і людський закон.

Автор не дає імені головному героєві: більшовизм, примарна ідея нівелює людську особистість.