Презентація до вечора-спогаду «Я маю в серці те, що не вмирає»та вшануванню пам’яті Лесі Українки

Вечір-спогад“НІ! Я жива! Я вічно буду жити!Я маю в серці те, що не вмирає”, присвяченний 147-річниці з Дня народження Лесі Українки(1871-1913)

Люди,як зорі,полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь,особливо людиталановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси,образ ніжний і чистий.

Леся з мамою Оленою Пчілкою Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)народилася 25 лютого у Новограді-Волинському. Мати і батько походили з дворянських родів. Кожен із них був особистістю непересічною,яскраво обдарованою. Леся. Батько - Петро Антонович Косач

Будинок-музей в Новограді-Волинському

Будинок - музей у Колодяжному

Леся говорила: «Мені здається, що я маю перед собою якусь велику битву, з якої вийду переможцем або зовсім не вийду. Коли у мене справді є талант, то він не загине, - то не талант, що погибає від туберкульозу чи історії! Нехай і заважають мені сі лиха, але зате, хто знає, чи не кують вони мені такої зброї, якої нема в інших, здорових людей». Свій перший вірш «Надія», написаний 9-літньою дівчинкою, вражає відчуттям туги за рідною країною, за волею.

Леся з сестрами. Леся з братом Михайлом. Росла і виховувалась у великій родині - мала трьох сестер і двох братів. Читати почала в 4 роки. Леся за допомогою гувернантки і матері вивчила німецьку,французьку,російськумови, а згодом - ще 9 іноземних мов.

Вчилася гри на фортепіано. Але хвороба(туберкульоз кісток)змусила перервати це захоплення. Проте музики зовсім не полишила. А глибоке її розуміння,відчуття мелодіївідлунюються у багатьох творах: “Сім струн”, ”Мелодії”, ”Ритми”, “Пісні про волю”“Лісова пісня”, ”До мого фортепіано”. Рояль Лесі в Ялті

Давня мрія Лесі Українки - написати твір, у якому б вона щедро використала багатства народної фантазії, втіленої в повір'ях, переказах, легендах і піснях - була здійснена в геніальній драмі-феєрії «Лісова пісня», написаній улітку 1911 року. У ній втілилась любов до рідної Волині, її краси, роздуми над долею і безсмертям творчих сил українського народу.

Сергій Мержинський. Ще один штрих до характеру поетеси- це їїстосунки з С. Мержинським. На таку любов здатналише людина шляхетної душі і глибоких почувань. Сергій не кохав Лесю,але саме вона поїхалау Мінськ до приреченого хворого,коли всі залишили його. Поїхала, навіть переступивши через заборону матері.

У ніч смерті коханого. Вона створила драму“Одержима” і тому,якнапише згодом,пережила цей немилосердний удар долі. Ця сторінка життя відкриланам жінку люблячу,сильнудухом,саможертовну і героїчну.

Біль утрати Леся пробує угамуватимандрівкою на Буковину. Враження від цієї подорожі знайшли відгомін у творахписьменниці. Вона пише твори різних жанрів: драматичні поеми “Кассандра”, “Бояриня”, драма ”Камінний господар”,етюди та ін. Автограф

У 1907 році Леся вийшла заміж за відомого музикознавця-фольклориста Климентія Квітку. Разом з чоловіком збирала і записувала фольклор. Мандрівниця не з власної волі Леся Українка побувала в Криму,Італії,Єгипті,ГрузіїКлимент Квітка. Автограф

Хто вам сказав,що я слабка,Що я корюся долі?Хіба тремтить моя рука. Чи пісня й думка кволі? Леся Українка

Останні роки Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах. На звістку про важкий стан. Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати.Їй письменниця продиктувала проект своєїтак і ненаписаної драми ”На берегах Александрії”1913 рік

Життя Лесі Українки обірвалося1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі. Їй було 42 роки. Поховано велику поетесу в Києві на Байковому кладовищі. Могила Лесі Українки

Вшанування пам’яті поетеси. Пам’ятник у США Пам’ятник у КанадіПам’ятник у Новограді-Волинському

Маріїнський парк Київ. Львів. Київ