Ліна Костенко Життєвий і творчий шлях поетеси. Поетична спадщина. Роздуми поетеси про суть життя, призначення людини на землі, про невмирущі моральні цінності

Тема: Ліна  Костенко  Життєвий  і  творчий  шлях  поетеси. Поетична спадщина. Роздуми поетеси  про суть життя, призначення  людини  на  землі, про невмирущі  моральні  цінності

Мета: поглибити  знання  про життєвий  і  творчий  шлях  поетеси; удосконалювати  уміння  та  навички аналізу  та  виразного  читання  тексту, виступати перед  аудиторією; формувати ціннісне  ставлення  до творчості  кращих  митців   української  культури, життя  і  цінностей  людини.

Обладнання: презентації, портрет  поетеси

Тип  уроку: урок  засвоєння  нових  знань.

 

Основний  зміст  уроку

І.Мотивація  навчальної  діяльності.

І.Організація  класу.

Прийом «  Долонька  побажань»

Вчитель: Діти! Сьогодні ми  знову  разом, а  як добре мати друзів, відчувати підтримку. Тож давайте  візьмемо долоньку  і  напишемо  на  ній  побажання сусіду по  парті – і   світ  стане кращим.

Діти  пишуть  побажання  і  обмінюються  долоньками.

2.Емоційне  введення  в  тему.

Асоціативне  гроно

 

    талант                      креативність                         працьовитість

 

                               Справжній   письменник

 

мужність               позиція                 муза                визнання

3.Оголошення  теми  і  мети.

Як на мене, то ці  всі слова можуть  бути чинниками, які формують  письменника. Про справжнього  митця  ми  поговоримо  сьогодні. Зверніть  увагу  на тему  нашого уроку (записана  на  дошці).

Прийом «Передбачення»

Завдання:  Для чого  ми  вчимо цю тему?

Можливі  відповіді:  щоб знати  митців української  культури, щоб більше  дізнатися  відомостей  про  цю  поетесу, щоб  усвідомити, яка роль поетеси у  літературному  процесі  України.

Сьогоднішній урок, присвячений цій мужній поетесі, її життєвому і творчому шляхові в контексті нелегкої доби, в яку їй випало жити і творити.

ІІ. Сприйняття  і  відтворення навчального  матеріалу

Вступне  слово  вчителя: Поезія завжди стояла на варті людського духу, вічних і незнищенних загальнолюдських цінностей. І в часи тоталітарного наступу комуністичного режиму на українську націю в далеких тридцятих кращі сини і доньки народу свідомо йшли “на соловки, в сибіри, в магадани”, уособлюючи дух волелюбності й непокори, і з розвінчанням культу Сталіна та настанням “хрущовської відлиги” першими на необхідність змін у  бездуховному суспільстві відгукнулись поети. Однією з перших над пригніченим мовчанням затурканої епохи розкрилилась творчість Ліни Костенко, за мужністю і силою духу якій не було рівних навіть серед чоловіків – поетів, борців.

  “Мозковий  штурм”

З матеріалу попередніх уроків назвіть імена представників покоління шістдесятників у літературі та інших видах мистецтва. У чому  суть їхнього конфлікту з владою?

Проект «Ліна  Костенко Життя  і  творчість. Образ  митця»

У нас  із вами  сьогодні  нагода  побувати  на захисті  робіт  членів  Малої  академії  наук у  секції «Література». Вашій  увазі буде  представлено  дві  роботи, але  кожен  із вас є не  просто  слухачем, а  й   журналістом, який  робить  нотатки  в своєму записнику.

Робота «Поетів  ніколи  не  було  мільйон»  Життя  і  творчість  Ліни  Костенко»

Виступ учня.  Презентація

Ліна Костенко - українська письменниця, поетеса. Народилась 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів.

Я, що прийшла у світ не для корид,

Що не люблю юрби та телекамер,

О, як мені уникся і набрид

Щоденний спорт - боротися з биками.

Я обираю пурпуровий плащ,

Бики вже люттю наливають очі.

Я йду на них, душе моя не плач,

Ці види спорту вже тепер жіночі!

Принципова жінка з чоловічим характером, сталими принципами та поглядами на життя, з дитинства дивилася на світ аналітичним, навіть критичним поглядом. У 1936 році родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про "балетну школу" замінованого поля, по якому доводилося ходити, про перший, написаний в окопі вірш. Як говорять мудреці, війна - це найтяжча з усіх робіт на землі, вона вимагає двадцять чотири години на добу без перерви, вихідних і відпусток. Окрім цього, це ще жорстокий тест на витривалість, міцність нервів і сили духу, вона загартовує, ламає, зцілює і навчає виживати особливо молоде, красиве дівча, яке лише підіймається на ноги. Усе це стало в пригоді письменниці протягом безжалісних і невиправданих років радянського літературного терору.

Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педагогічному інституті, а згодом - у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила 1956 року. На ті часи - це була хороша школа, де бутони таланту розпускалися і ставали прекрасними квітами, щоправда вже з гострими шипами. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50-60-х років. Період так званих в історії "шестидесятників" створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але, як і завше, безжалісне та максимально критичне по відношенні до влади і тодішнього режиму.

Збірки її віршів "Проміння землі" (1957) та "Вітрила" (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга "Мандрівки серця", що вийшла в 1961 році, не лише закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я поміж визначних майстрів української поезії. Ці сміливі кроки в "літературотворенні" стали червоним світлом для "церберів" радянської влади. Майстриня українського слова відчувала і напевне знала, що ще зовсім недовго вона зможе писати і видаватися вільно.

Творчий розвиток Ліни Костенко - поетеси гострої думки і палкого темпераменту - не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні "опали" в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим до сьогодні твором - романом у віршах "Маруся Чурай", за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Книги Л. Костенко "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток. Так, як вона подивилася на проблему жіноцтва, її одвічні болі, так ніхто й ніколи не наважувався говорити про стереотипність думок і традицій. "Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі!" - обман, жорстокість буденності - усе це пролунало в "Марусі Чурай". Ліна Костенко була великим знавцем жіночої натури, незламним воїном за честь жінки, такий собі лицар у залізних обладунках під якими ховається чутлива, ніжна у красива жінка. Інколи за це її називають феміністкою середини ХХ століття.

Перу поетеси належать також збірка поезій "Сад нетанучих скульптур" (1987) та збірка віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987). Спільно з А.Добровольським — кіносценарій “Перевірте свої годинники” (1963).

Вона стала почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія", її завжди обожнювали студенти і з трепотом ходили на її лекції пишаючись тим, що можуть слухати "титана" українського слова.

У неї чимало регалій: почесний доктор Чернівецького національного університету (2002); лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1987, за роман "Маруся Чурай" і збірку "Неповторність"); лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.

Усі ці заслуги ніколи не стануть показником істинного світогляду поетеси до тих пір, доки ви не візьмете до рук її збірки; до тих пір, доки ви не помітите як промайнув день за читанням її поезій; до тих пір, доки ви не прочитаєте "Марусю Чурай" і задумаєтесь про долю українського жіноцтва. Ліна Костенко бачила світ по-новому, вона говорила правду без прикрас і чудово знала, що: "Жонглює будень святістю і свинством". Як писав Богдан Лепкий: "Для України варто не лише вмирати:" і вона жила, творила, страждала, раділа, була воїном і просто жінкою, матір'ю і царівною: "Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, - у мене жодних претензій нема до Долі - моєї обраниці".

Виразне  читання поезій Ліни  Костенко «Доля», «Не  треба  думати  мізерно

«Відкритий  мікрофон»

Чим, на вашу думку, можна пояснити  шістнадцятирічну паузу в творчості письменниці?

Можливий  варіант  відповіді: Нині Ліна Костенко має близько десяти поетичних книг, серед них – “Над  берегами  вічної  ріки” (1977), “Маруся Чурай”(1979), “Неповторність” (1980), “Сад нетанучих скульптур”, “Бузиновий цар” (1987),  “Вибране” (1989), “Інкрустації” (1995). Збірка “Зоряний інтеграл”, яка мала вийти в 1963 році, так і не побачила світ, її набір було знищено; поетичній книзі “Княжа гора”(1976), що готувалася понад десять років, також не судилося дійти до читача. У діалозі поетеси з її шанувальниками настала тривала перерва – шістнадцять довгих літ система робила вигляд, що такої поетеси, як Ліна Костенко, просто не існує.

Виразне  читання  поезії  «Поезія згубила камертон»

Вчитель: Здається, немає в літературі таких тем чи проблем, яких би не торкнулася прямо чи опосередковано письменниця. У її творах – теми історичної пам’яті й екології, осмислення героїчного минулого і призначення митця, кохання і зради… Однією з центральних є тема місця й ролі митця в суспільстві, розвинута в поезіях “Ти знов прийшла, моя печальна музо”, “Кобзарю”, “Доля”, “Умирають майстри” та інших. Тож послухаймо далі виступи наших юних дослідників.

Робота  «  Образ митця у  творчості  Ліни  Костенко»

Виступ  учня. Презентація

 Зверніть  увагу,  у  цій   роботі,  художній  образ  ми  сприймаємо  як  єдність обєктивного   і субєктивного.   Об'єктивне -  це  те,  що автор бере у дійсності. Суб'єктивне  — це те, що гадає автор, що хоче розповісти: думки, оцінки, бачення світу. 

                 Слайд 2

Можна  із впевненістю  сказати, що Ліна  Костенко – митець  від Бога,  велика  українка, яка  є  взірцем безкомпромісного служіння   рідному народу. Вона  митець  - творча особистість, яка  бачить  світ  інакше , у  своїх  художніх  образах  і  смислах.

               Слайди 3-5

Творчість Ліни  Костенко – то мужність і зрілість ,небуденний талант у поєднанні з почуттям відповідальності перед минулим, сучасним і майбутнім 

    Досліджуючи поезії Ліни  Василівни , можна прийти до висновку, що  більшість   її віршів, присвячені  митцеві, бо це  їй близьке  і  зрозуміле.

 Одне  із  завдань, яке  ми  ставили перед  собою у нашому дослідженні з’ясувати  , які складові  має    цей  образ .Перечитавши  поезії Ліни  Василівни, виділивши  серед  них  ті, що стосуються  нашої проблеми,  ми прийшли  до  висновку , що  образ митця , створений  поетесою  включає  в  себе такі складові: поет, актор, художник, композитор,співець.

             Слайд  6

Працюючи над  роботою ми  виділили такі  складові  нашої  проблеми

     дитинство митця та  процес його  формування;

***творчість  як  потреба  душі;

***творчість  як  тягар, трагедія митця;

***творчість  як  мужність;

***мистецька  муза  поета;

***звуками  музики говорить  душа ;

***велике мистецтво  бути художником;

***актор;

***поет;

***митець  і  народ.

Всі  вони  створюють образ митця  визнаного  і  невизнаного.

              Слайди  7-10

  Досліджуючи  поезії з  даної  проблеми  ми прийшли  до  висновку  ,  що  для  кожного митця- творчість-  це  є  щось сокровенне. Зверніть  увагу на  цьому  слайді виділено моменти , які  характеризують творчість митця чи  то  поета  чи  композитора  чи  художника.

    Проблему творчості як потреби душі  Ліна  Костенко осмислює у таких поетичних творах: « Стоїть у  ружах  золота колиска», «Не  треба  думати  мізерно», «Вже  почалось , мабуть , майбутнє», «Сосновий  ліс», «Страшні слова  , коли вони  мовчать», «Син білявого дня», «Доля». Перечитуючи  ці  вірші , приходимо  до  висновку :  поетеса   показала нам ,що  процес творчості дає митцеві величезну духовну насолоду, адже образи "оволоділи" ним і ніби водять його рукою, так що він зі здивуванням дивиться на те, що виходить з-під його пера.

                 Все  повторялось: і краса  й  потворність .

                   Усе було : асфальти й   спориші.

                    Поезія -  це завжди  неповторність,

                   Якийсь  безсмертний  дотик  до  душі

   Безкомпромісність , чесність , високо художність – ось  риси  творчості  Ліни Василівни  Костенко. Чи легко  жилося  поетесі  у  часи, коли  і  мовчати було  небезпечно. Ні! Тому вона  прагнула у своїх творах показати вічну проблему : творчість  як тягар,  трагедійність  митця. Звичайно, ця  проблема  піднята у  багатьох   віршах. Я  назву  найбільш  вагомі  для  розкриття  теми: «Поетів  ніколи  не  був мільйон», « Яка  різниця – хто  куди  пішов», « «Червоні  каплі  глоду», «О не взискуй  гіркого меду », «Астральний  зойк», « Коректна  ода  ворогам», «  У драмі  людській» , «Апологія  лицарства», « О мастаки», "Щось на зразок балади, - як вийшли букви з-під моєї влади». 

    У чому  трагедія  митця? Напевне , у   небажанні  відступати  від  своїх  переконань, прагненні  жити  за  законами  честі і справедливості.

                              Було таке. Я мусила збрехать.

                               Не те, щоб як, - всього на півсторінки.

                               А букви раптом почали зітхать,

                                То та, то та тікать навперемінки.

Зрада талантові і його неодмінна страшна помста у відповідь стають справжньою трагедією для обдарованої людини. Це найстрашніше, що може чекати справжнього майстра. Пророче  звучать на сьогодні слова:

                        Що  може  душу  сколихнуть рабу?

                        Січкарня  душ,омріяна  епохо!

                        Мистецтво взяте  на скабу.

                        Митці  поволі  обростають  мохом.

Митець  повинен  пильнувати  чистоту  своїх моральності, не  йти  на  компроміс  із совістю.   «Мужність не дається  напрокат [17, с.145]  » ,-  ось  до  такого  узагальнюючого висновку  приходить Ліна  Костенко  у  поезії «Альтернатива барикад».

       Мужність  у  розумінні  поетеси  - це  здатність  вистояти  в  будь-яких  обставинах,  не  схибити .Це одна  з проблем  , які підняті  у  поезії «Коректна  ода  ворогам».  Лірична  героїня  поезії, яка  ототожнюється  з  авторкою, веде розмову з ворогами. Риторичне  звертання «мої  кохані , милі вороги» - це коректна форма звертання. Вона  дякує  їм і  складає  хвалу. Та  афористично  звучать  останні  рядки поезії:

                          Якщо  мене  ви  зігнете  в  дугу,

                         то  ця  дуга  ,напевно,  буде  вольтова 

             Слайд 11

     Творчість  Ліни Василівни  -  це   чесне служіння  Музі. Її  мистецька Муза – Істина і Правда, бо Доля  їй дала  право  служити  народу.

     Темі  мистецької   Музи поета  присвячені  поезії:   «  Ти  знов  прийшла  , моя  печальна  музо», « Чи справді  необхідно, щоб жінка  була  мужня»,»Яка  різниця - хто  куди  пішов», «Я  в  людей  проситиму  сили», «Співучі  обриси  роденівської  музи», « Хай  буде  легко  дотиком  пера».

    Патетично  звучать  останні  рядки  поезії:

                         Ти  їм диктуєш    долю ,  а  не  вірші,

                         Твоє  чоло  шляхетне  і  ясне.

                         Поети  ж  є  і  кращі, й  щасливіші.

                         Спасибі  ,  що ти  вибрала  мене. [17, с.78]

   Між  Музою  і  долею тут поставлено знак  рівності. Без творчості  не  бачить  свого  життя Ліна  Костенко.

                   Слайд  12

Поезія  «Не  треба  думати  мізерно» -  це філософські   роздуми  про  поета, його  нерозривний   зв'язок з  народом. У єдності митця  і  народу  криється  усвідомлення  своєї  самоцінності. Останні  чотири  рядки  сприймаються  як  узагальнена теза власного і вселюдського  досвіду:

                      Митцю  не треба  нагород,

                      Його  судьба нагородила,

                      Коли  в  людини  є  народ,

                      Тоді  вона  уже  людина .

              Слайд 13

Спостереження та висновки, викладені в роботі, можуть бути використані в навчально-виховному  процесі  під час  вивчення літератури  рідного  краю  та  бути  матеріалом  для позакласних  заходів про  наш край.

Прийом « Я так  думаю…»

Запитання. Чи можна сказати, що характер світовідчування поетеси трагедійний? Чому? Підтвердіть прикладами.

 Вчитель: Наступна наша  робота, яку варто презентувати «Духовні  орієнтири творчості  Ліни Костенко»

Представлення  учнівської  роботи «Духовні  орієнтири творчості  Ліни Костенко»

   Виступ  учнів

Естетичне й життєве кредо Ліни Костенко – чиста й абсолютна правда без крихти фальші, а ще – наполегливість і праця, праця, праця. У поемі “Зоряний інтеграл” є такі рядки:

• Спадковість?
• Совість.
• Мрія?
• Інститут.
• Любов?
• Життя.
• Зненависть?
• Трутні.
• Минуле?
• Труд.
• Позаминуле?
• Труд.

З таким минулим – можна і в майбутнє!

Важлива тема творчості Ліни Костенко – це роздуми про час і вічність, про вічне і невмируще в людській  душі, непроминущі цінності життя. Людина як найвища цінність перебуває в епіцентрі художніх роздумів, про що б не писала авторка. Роздуми над здобутками сучасної науки і втратами духовних орієнтирів  сучасної людини вилились у такі рядки: “Цінує розум вигуки прогресу, / душа скарби  прадавні стереже”.

Виразне читання поезій: «Доля»

 «Мій перший твір написаний  в  окопі»

«Я  вранці  голос  горлиці  люблю»

 Збірка “Сад нетанучих скульптур”, у якій міститься цей вірш, вийшла у світ 1987 року – уже після трагедії Чорнобиля. 20 літ минуло, коли почався новий відлік нашої історії – постчорнобильський. Увесь цей час у покинутих оселях жила сама самота. Відчули ви настрій того, хто сидить у куточку веранди?  Він плаче й молиться. Як і білі троянди (саме білі – символ чистоти). Це дуже важливий момент: саме Ліна Костенко  і шістдесятники загалом понад критеріями естетичними  поставили критерій чистоти й очищення.  Брудові  й брехні, що роз’їдали тоталітарне суспільство, треба було протиставити чистоту, повернутися до себе, до свого начала. Це і є той танець бджоли до безсмертного поля.

Якщо вибрати й зіставити вірші Ліни Костенко про роль мистецтва й велику відповідальність митця за створене ним, то з’являється нагода зробити дуже цікавий висновок. У багатьох творах поетеса висловлює переконання, що за талант приходиться платити дорогою ціною, що талант – це не стільки дар, скільки борг, не стільки радість і слава, скільки мука й випробування. Зрада талантові і його неодмінна страшна помста у відповідь стають справжньою трагедією для обдарованої людини. Це найстрашніше, що може чекати справжнього майстра.

    Виразне читання  поезій  «Життя іде…»

«Вже  почалось, мабуть, майбутнє…»

«Хай буде  легко  дотиком пера…»

На особливих регістрах звучить у творчості Ліни  Костенко  проблема мови. Нема обридливих штампів про красу слів,  про їх милозвучність, є обґрунтована й добре зведена оборона святині, є чітка вимога збереження спадкоємності поколінь, автентичності духу нації.

           Я вам цей борг ніколи не залишу.

           Ви й так уже, як прокляті, в боргах.

Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу.

Віддайте мені ліс і річечку в лугах.

Віддайте мені сад і зірку вечорову.

І в полі сіяча, і вдячну щедрість нив.

Віддайте мені все. Віддайте мені мову,

Якою мій народ мене благословив.

Прийом «Рекламна  пауза»

Завдання: уявіть, що ви – менеджер з  реклами, вам потрібно написати текст до  рекламного  ролика, в  якому  спонукати учнів  до вивчення  творчості  Ліни  Костнко.

Можливий  варіант: Україна проходить через  серце  кожного з  нас, а  якщо ти – митець? На  тобі лежить  велика відповідальність – словом вимовити те, що  просить  душа. такою  є творчість Ліни Костенко, щоб  у  цьому  переконатись, треба  вивчати її  творчість.

Підпроект  «Громадська діяльність Ліни Костенко»

                      Виступ  учнів

Ліна Василівна нечасто з’являється перед своїми читачами, тому кожен її публічний виступ, кожна публікація у пресі є резонансною подією.

Саме такою подією стала лекція Ліни Костенко, прочитана 1 вересня 1999 року в Національному університеті “Києво-Могилянська академія”. (Традиційно у День знань вступну лекцію для студентів читають люди зі світовим ім’ям). Зустріч із Ліною Костенко завершилася урочистою церемонією вручення поетесі диплому та мантії Почесного професора НаУКМА.

Тема лекції звучала так: “Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала”.

Що таке гуманітарна аура? Ліна Костенко, подаючи приклади зі світових культур, пояснює, що це “потужно емануючий комплекс наук, що охоплюють всі сфери суспільного життя, включно з освітою, літературою, мистецтвом, – в їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті”. Іншими словами, це те незабутнє, коштовне, неповторне (із вірша “Вже почалось, мабуть, майбутнє”), що має непроминальну вартість – як-от “посмішка Джоконди”.

Уся штука у високій точності моральної оптики. Уявіть собі складну систему дзеркал: якщо хоча б одне із них має дефект, то всі інші відбиватимуть  спотворене зображення. Ця система є моделлю і людських стосунків, і суспільних. Маленька неправда тягне за собою велику брехню. Велика брехня переростає у велику трагедію. Брехня епохи побудови комунізму – підміна моралі, зневажання основоположних вартостей – вела Україну в історичне небуття. Головне дзеркало мало дефект. Що ми побачимо у спотвореному дзеркалі? Якщо хочете знайти дуже конкретну відповідь, зазирніть у радянські підручники історії, літератури. Там усе надзвичайно чітко зафіксовано: Іван Мазепа – зрадник, Тарас Шевченко – атеїст, Леся Українка – пролетарська письменниця, Винниченко – буржуазний націоналіст. У тих підручниках не було взагалі імен письменників “Розстріляного відродження”, та й дотепер у підручниках ще багато білих плям.

Дефект головного дзеркала робить жахливі речі: він приховує страшні цифри жертв голодомору, репресій, розстрілів, замовних політичних убивств. Поверхня спотвореного дзеркала відбиватиме дійсність у фальшивих рожевих тонах – навіть в убивчі дні чорнобильського вибуху країна вихлюпне на площі святкувати Першотравень, з радіоактивними квітами в руках дітей…

Усунення дефекту – справа не одного десятиліття. І водночас справа кожного дня, кожної миті. Справа кожного з нас.

Ліна Василівна має особливу потребу перебувати тілом і душею в зоні боротьби, в зоні ризику. Ще тоді, наприкінці вісімдесятих, у часи перебудови, вона передбачала перетворення боротьби за долю України у “велике мискоборство”. Відійшовши від суспільного життя на видноті, вона залишила собі зону відчуження – біль Чорнобиля.

Душа здригнеться і в астралі:

Де ж те як писанка село?

В майбутнє підуть магістралі,

А України наче й не було.

Кажуть, що коли один журналіст попросив Ліну Костенко про інтерв’ю, то вона призначила йому місце зустрічі у чорнобильській зоні. Щорічні народознавчі експедиції у 10-кілометрову чорнобильську зону, зустрічі з людьми, що повернулися у мертві поселення, фіксація на кіноплівці, документальні записи. Тепер для Ліни Василівни звичним одягом є захисне хакі. Вона готує велику документальну повість про Чорнобиль, а також нову книгу віршів. За її сценарієм та при її безпосередній участі в чорнобильській зоні знято фільм “Тризна” (режисер Роллан Сергієнко).

Головне – усвідомити, що живе в Україні  Ліна Костенко – поет світової величини. Чи стоїть вона у невижатих чорнобильських травах, чи замикається від настирливого світу в мушлі своєї домівки – вона є. І в дзеркалі її поезії – Україна.

2.Первинне усвідомлення сприйнятого матеріалу.

Вчитель: Поетеса Ліна Костенко свого часу стала легендою. І погодьтеся, що бути сучасниками легендарної людини – це вже небуденність. Нам справді випала честь жити в одну епоху з Ліною Костенко, А такі люди, як вона « держать небо на плечах. Тому і є висота». Михайло Слабошпицький, літературознавець так  писав про Ліну Костенко.

         Ліна Костенко – еталон такого, абсолютно унікального, поєднання».На одній із прес–конференцій Ліна Костенко нагадала, що покликання письменника – писати, а останнім часом вона мріє писати вірші не з політичним забарвленням, а малювати птиць срібним олівцем на лляному полотні»:Я – дерево, я – сніг, я – все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність

 

 

 

                  Прийом «Біографічна піраміда»

Завдання: Складіть  неримований  вірш   про життя  і творчість Ліни  Костенко.

1. Ім*я  поетеси.
2. Два  слова, що  характеризують    поетесу.
3. Три слова, звідки  родом.
4.  Чотири  слова  про  естетичне  кредо.
5. П’ять слів про  творчість.
6. Чи актуальна  творчість поетеси?

(Див. Додаток)

Можливий  варіант.

Ліна  Костенко

Мужність, стоїцизм.

Містечко Ржищів   Київщина.

Говорити завжди правду – потреба.

Креативність – це спосіб  показати життя  як  мить.

Поетеса – це   митець  світової  величини і  визнання.

3.Рефлексія.

 Прийом «Журналістське  бліц- опитування»

Запитання.

Що  найбільше  сподобалося  на  уроці?

Ваші побажання щодо подальшого  вивчення  творчості?

ІІІ. Завдання додому.

 Вивчити один вірш напам’ять (на вибір).  Проаналізувати  поезії « Пастораль ХХ сторіччя», «Українське альфреско».

 

 

Використана література:

1. Базилевський В. Поезія як мислення: Творчість Ліни Костенко // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – т. 3. К., “Рось”. – 1994.
2. Бокий І. Душа належить людству і епохам // Сільські вісті. – 1990. – 12 березня.
3. Бондаренко Л., Бондаренко Ю. Поезія Ліни Костенко у формуванні національної самосвідомості учнів // Дивослово. – 1994. - № 4.
4. Духовний олімп України. (Літературний вечір, присвячений ювілею Ліни Костенко) // Дивослово. – 2000. - № 3.
5. Ільницький М. Ліна Костенко. // Історія української літератури. – У 2 т. – т. 2. – К. – 1988.
6. Ковальчук О. “Нехай тендітні пальці етики торкнуть Вам серце і вуста”: Етико-гуманістичний зміст інтимної лірики Ліни Костенко // Дивослово. – 2000. - № 3.
7. Костенко Л. Вибране. – К., Дніпро, 1989.
8. Костенко Л. Сад нетанучих скульптур. – К., Радянський письменник, 1987.
9. Костенко Л. Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала. – Київ, Видавничий дім “КМ Academia”, 1999.
10. Костенко Л. Геній в умовах заблокованої культури // Дивослово. – 2001. №2.
11. Пахльовська О. Українські шістдесятники: філософія бунту // Сучасність. – 2000. - № 4.
12. Савка М. Ліна Костенко // Усе для школи: Українська література. 11 клас – 2001. – вип. 6.
13. Салига Т. Поезія – це завжди неповторність: мотиви художнього мислення у творчості Ліни Костенко // Вітчизна. – 1986. - № 5.
14. Слоньовська О. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 11 клас. – Кам’янець-Подільський, “Абетка”. – 2003. – с. 429 – 490.
15. Цимбалюк В. Один рядок Ліни Костенко (етимологічний етюд) // Дивослово. – 1995. - № 15.
16. Шелест В. Образні асоціації в поезії Ліни Костенко. // Дивослово. – 1994. - № 2.

 

 

 

 

                                              Додатки