Презентація до уроку "Олександр Грін. "Пурпурові вітрила". Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей"

Олександр Грін“Пурпурові вітрила”Повість-феєрія. Утвердження етичних цінностей у творі

Епіграф: “До кінця днів моїх я хотів би блукати світлими країнами моєї уяви ” О. Грін.                                                                                           “Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього    світу,  і це можливо”                                                                                                              О. Генрі                 Потрібно вірити у можливість щастя, аби бути щасливим                                                                Л. Толстой

Є така країна, створена уявою чудового російського письменника Олександра Гріна, - Грінландія. Під час нашого уроку ми познайомимося з митцем і його твором “Пурпурові вітрила”, навідаємо Грінландію, отже – у подорож!

Біографія письменника. Грін Олександр Степанович народився 23 cерпня 1880 року в містечку Слобідське Вятської губернії. Справжнє прізвище письменника – Гринєвський.

Його батько Стефан Євзебійович був польським шляхтичем. У 1863 році він брав участь у повстанні, за що був засланий до Вятської губернії. Він одружився на російській дівчині Ганні Степанівні Лепковій, яка була медсестрою. У них народилося четверо дітей. Першою дитиною в сім'ї був Олександр Грін.

Дитинство. Першим словом, яке хлопчик прочитав у п’ять років, було «море», першою самотужки опанованою книжкою — «Пригоди Гуллівера». Перед ним, немов за помахом чарівної палички, постав блискучий уявний світ, овіяний поезією далеких мандрівок. «Я вистругав дерев'яні мечі, шаблі, кинджали; рубав ними кропиву, лопухи, уявляв себе казковим богатирем, який один бореться із цілим військом».

Навчання. Отримавши початкову освіту вдома, О. Грін продовжив навчання в реальному училищі. Однак незабаром був виключений за сатиричні вірші, що висміювали педагогів. Згодом Олександр вступив до міського чотирирічного училища, яке закінчив у 1896 році.

Замість того, щоб старанно навчатися, він зачитувався пригодницькими романами, а після закінчення реального училища влаштувався матросом на пароплав. Олександр ходив здебільшого в рейси вздовж Чорноморського узбережжя. Але трудові будні разюче відрізнялися від фантазій про романтичні подорожі: служба обернулася тяжкою працею.

Майбутній письменник мандрував країною, хапаючись за перший ліпший заробіток. Він був рибалкою, кухарем, вантажником, землекопом, лісорубом, плотарем на Уралі і золотошукачем. І зрештою, виснажений боротьбою за виживання, став солдатом.

Протест проти соціальної несправедливості та сподівання на зміну суспільного ладу привели Гріна в революційні кола, його долучили до нелегальної пропаганди. За співпрацю з революціонерами, що тривала близько року, Олександру Степановичу довелося розплачуватися десятиліттями. Упродовж цього часу він був і в’язнем, і засланим, і навіть утікачем, змушеним жити під чужим іменем. Сторінка зі Справи канцелярії Архангельського губернатора.

У 1916-1917 роках Олександр Гринєвський стає письменником Олександром Гріном, узявши собі за псевдонім хлопчаче прізвисько. За таким підписом були надруковані його твори: «Капітан Дюк», «Загадкові історії», «Шукач пригод», «Людина з людиною» та інші.

“Пурпурові вітрила” – повість-феєрія. Грін написав твір у голодному 1921 році, потерпаючи від безгрошів'я, хвороб та виснаження, і назвав феєрією. Присвятив її своїй дружині Ніні Миколаївні.

Зміст твору (скорочено) Лонгрен був матросом величезного брига «Оріон», на якому прослужив десять років. Незабаром він був змушений піти, так як померла його дружина Мері, і нікому було ростити їхню маленьку дочку Ассоль. Сталося це так. Одного разу, під час його чергового тривалого перебування в морі, Мері залишилася зовсім без грошей, так як витратила все на лікування після важких пологів. Тоді вона звернулася за допомогою до місцевого шинкаря Меннерса, а той пообіцяв грошей взамін на любов. Зневірившись, Мері вирушила до міста закласти обручку. Погода в той вечір була дощова й холодна, і вона підхопила двостороннє запалення легенів. Через тиждень Мері померла. Розділ І. «Провість»Ілюстрація до твору. Мері і Меннерс

Так Асоль тимчасово залишилася під опікою доброї сусідки, а Лонгрен взяв розрахунок, щоб зайнятися вихованням дитини. Він став багато працювати, щоб прогодувати себе і доньку. Лонгрен виготовляв іграшкові моделі човнів, вітрильників, катерів для міських магазинів. Будучи по натурі замкнутим, після смерті дружини він ще більше замкнувся, жив своїм життям, і весь свій час присвячував Ассоль. Продукти завжди купував в місті і ніколи у Меннерса. Лонгрен з донькою

Одного разу в холодну пору піднявся різкий шторм. Меннерс не зміг впоратися зі своїм човном і опинився в згубному просторі моря. Єдиною людиною, яка бачила це, був Лонгрен. Він у цей час стояв і курив на причалі, але й пальцем не поворухнув, щоб допомогти – кинути мотузку. Незабаром Меннерса все ж виловили, однак шинкар через пару днів помер. Перед смертю він встиг розповісти про жорстокість Лонгрена. Меннерс знав, у чому полягає його провина, відчував, що Лонгрен мститься йому за Мері, але найбільш його вразило те, що Лонгрен не кричить про помсту, не зловтішається, а мовчить.

Коли Ассоль було вісім років, батько став брати її з собою в місто розносити товари по магазинах. Іноді вона ходила сама. Так, в один з своїх походів, Ассоль присіла по дорозі відпочити і подивитися на іграшки, виготовлені батьком. Серед них була одна така гарна, мініатюрна гоночна яхта з білим корпусом і червоним вітрилом. Цікавість взяла гору, і Ассоль опустила іграшкове судно на воду біля берега, щоб поспостерігати, як воно пливе. Але течія підхопила іграшку і віднесла далеко. Злякавшись, дівчинка бігла за ним майже годину, але все безрезультатно. По дорозі вона зіткнулася з подорожуючим збирачем казок і легенд на ім’я Егль. Він представився чарівником і повернув їй судно з червоними вітрилами, яке припливло до нього, і на ходу склав казку. Він розповів Ассоль, що одного разу за нею припливе справжній корабель з такими ж червоними вітрилами, а на ньому буде хоробрий принц, який відвезе її в своє царство.

Прибігши додому, Ассоль розповіла про свою пригоду батькові. Той зрадів, що дочка ціла і неушкоджена, а доброго чарівника пом’янув добрим словом. Сам про себе Лонгрен подумав, що дівчинка виросте і швидко забуде про цю казку. Втомлена Ассоль швидко заснула. У цей час поряд з будинком проходив якийсь молодий волоцюга. Він попросив у Лонгрена тютюну, на що той відповів, що із задоволенням дістав би кісет із кишені, але не хоче турбувати сплячу дочку. Ображений бродяга відправився в таверну і розповів почуту їм історію про принца. З того часу всі діти в Каперні дражнили Ассоль і кричали, що червоні вітрила вже пливуть до неї.

Біблійні мотиви, етичні цінності у творіВже у першому розділі твору ми зіткнулися з моральними проблемами, які постають перед нами через описання поведінки героїв твору. Скористуйтеся повним текстом, щоб відповісти на запитання: Чому Меннерс не допоміг Мері? Як яго поведінка характеризує людську сутність трактирника?Мері не пристала на пропозицію трактирника. Який біблійний заповіт вона сповідає?Чи правильно зробив Лонгрен, що помстився Меннерсу? Як він сам ставиться до власного вчинку? Чому називає його “чорною іграшкою”? Чи можна вважати його вчинок вбивством та порушенням біблійного заповіту?Чим пояснюється недоброзичливе ставлення мешканців Каперни до Лонгрена та його доньки?Характеризуючи мешканців Каперни, Егль каже: «У вас не співають пісень. А як розповідають і співають, то, знаєш, ці оповідки про хитрих дядьків і вояків, з вічним звеличенням шахрайства, ці брудні, мов немиті ноги, грубі, мов бурчання в череві, коротенькі співанки на чотири рядки з жахливим мотивом...». Про що свідчить така характеристика?У чому проявляється нелюбов капернців до Лонгрена та його доньки? За яких обставин відбулася зустріч Асоль з Еглем? Чому дівчинка повірила, що Егль чарівник?Від кого мешканці Каперни дізналися про корабель з пурпуровими вітрилами і яке прізвисько отримала після цього Ассоль?

Конфлікт повісті “Пурпурові вітрила”Конфлікт літературного твору – суперечність, зіткнення (колізія) між зображеними у творі групами дійових осіб або окремими персонажами, героєм і суспільством (середовищем), протиборство характерів, ідей, настроїв. Визначимо конфлікт у творі «Пурпурові вітрила». Люди, які вміють любити по-справжньому, духовно багаті мрійники, що вірять у казки й дива. Духовно обмежені, заземлені й жорстокі люди, яким не відоме почуття людяності й справжньої любовіЧесний і порядний Лонгрен й фантазерка Ассоль. Вони вміють любити по-справжньому й це дає їм сили пройти через випробування відчуженням. Жителі Каперни, тупі й жадібні, жорстокі й духовно бідні. Головною опозицією Лонгрену і його доньці є родина Меннерсів

Зміст твору (скорочено). Розділ ІІ. Грей Артур Грей був єдиним сином знатної і багатої родини. Він виріс у похмурому, але величному замку. Його батьки були невільниками свого становища і багатства, які справно віддавали данину законам вищого суспільства, збирали галерею зображень предків, і в такому ж дусі виховували свого хлопчика. У цьому плані вони трохи прорахувалися, оскільки Артур ріс дитиною з живою і вразливою душею. На восьмому році життя вже було помітно, що для нього характерний тип лицаря, шукача химерних пригод і чудотворця. Одного разу в погребі хранитель розповів йому, що серед мадери, хересу і лафіту, зберігається таке вино, за яке багато п’яниць віддали б життя. На обручах був напис: «Мене вип’є Грей, коли буде в раю». І ніхто точно не знав, що це означає. Це вино ніхто ніколи не пробував. Вислухавши, хлопчик тупнув ногою і сказав: «Я вип’ю його!». А потім стиснув долоню в кулак і додав, що рай саме тут, в його руці. Все змінилося в житті Артура, коли йому було дванадцять років. Одного разу в бібліотеці він побачив над дверима величезну картину, на якій корабель здіймало на гребені морського валу. Він розумів, що в морському світі головне місце належить капітану. Ця думка міцно засіла в його свідомості, і коли йому виповнилося п’ятнадцять, він таємно залишив рідну домівку і відправився служити морю. Він став юнгою на шхуні «Ансельм» під командуванням доброго, але суворого капітана Гопа. Саме Гоп познайомив Грея з премудростями морської справи, навчив користуватися навігацією, вести бухгалтерію і т.д. У двадцять років Грей зміг купити свій власний трищогловий галіот «Секрет». До того моменту його батька вже не було, а мати постаріла. Вона не сприймала серйозно захоплення Артура, але пишалася своїм хлопчиком.

Аналізуємо прочитане. Про що свідчать такі вчинки Грея-дитини:- Він замалював рани Христа на розп'ятті, бо не міг допустити, щоб з рук та ніг стирчали цвяхи й текла кров.- Коли куховарка Бетсі обпекла руку окропом, сам теж обпік руку, щоб відчути чужий біль, відвів дівчинку до лікаря й звернувся до нього за допомогою лише тоді, коли лікар допоміг дівчині. Розбив фарфорову копилку й поклав таємно власні гроші на придане Бетсі у її скриню, підписавшись як Робін Гуд. Зазвичай грав на самоті, бо батько був проти його спілкування з дітьми прислуги. Як ви гадаєте, чи став Артур Грей егоїстом? Знайдіть відповідь у повному тексті твору, як ставилися до хлопчика його батьки.

Батьки Грея. Артур Грей у дитинстві. Кадри з кінофільму. (Реж. Птушко. 1961 р.)

- Артур Грей вирішив стати капітаном. Коли і чому він прийняв таке рішення?- Щоб здійснити мрію, хлопець втік з дому. Скільки років йому виповнилося на той час?- Чому капітан Гоп взяв Грея юнгою на свій корабель?- Які випробування довелося пройти Грею?- Чому капітан Гоп почав навчати Грея керувати кораблем?- У якому віці Грей придбав власний корабель?- Яку назву отримав корабель капітана Грея?

Теорія літератури. Для того, щоб визначити жанр твору, необхідно згадати наступні визначення: Казка – один із основних жанрів усної народної творчості, розповідний твір про вигадані, фантастичні події, які сприймаються і переживаються як реальні. Фантастика – різновид художньої літератури, який зображує нереальні події та явища, створені фантазією автора. Повість – розповідний художній твір, в якому змальовано широку картину життя ряду персонажів протягом тривалого часу. Феєрія – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, з широким використанням сценічних ефектів і трюків. В літературі твір з використанням чарівних елементів для розкриття сюжету і основної думки. Ознаки феєріїОзнаки повістіФантастичний сюжет,уявний час і простір,незвичайні персонажі,несподівані, фантастичні події,використання чарівних і яскравих ефектів. Художнє дослідження невеликого кола проблем, незначна кількість персонажів і подій, сюжет розгалужений, зображення певного періоду, епізодів з життя героя (героїв), велика роль описів (у тому числі портретів, пейзажів),важливе значення голосу автора або розповідача, відкритий фінал.

Домашнє завдання. Дочитати твір до кінця. Знайти у творі ознаки казки, повісті, феєрії, визначити реальне і фантастичне. За бажанням – створити презентації “Музей Гріна у Старому Криму”, “Музей Гріна у Феодосії”.