Презентація до уроку Побудова графіка функції розвитку особистості Федька – халамидника, героя однойменного оповідання Володимира Винниченка

Про матеріал

Презентація до уроку Побудова гравіка функції розвитку особистості Федька-халамидника,героя однойменного оповідання Володимира Виниченка.

Сучасний урок математики з використанням інноваційних технологій.


Зміст слайдів
Номер слайду 1

Побудова графіка функції розвитку особистості Федька - героя оповідання “Федько – Халамидник”.

Номер слайду 2

Загальні відомості Функція – Графік функції - це всі значення х, при яких функція має зміст. Область визначення функції – це це залежність змінної у від змінної х.множина всіх точок (х,у) координатної площини, де х – абсциса, у – ордината, які зв'язані даною функцією.

Номер слайду 3

Володимир Кирилович Винниченко. Народився 16 липня 1880 року, Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія – 6 березня 1951 року, Мужен, Франція – український політичний та державний діяч, прозаїк, драматург та художник.

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Графік функції1 епізод2 епізод3 епізод4 епізод6 епізод 5 епізод7 епізод8 епізод9 епізод

Номер слайду 6

Знайомство с Федьком. Епізод перший. Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька:там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму "закадишному" другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом. Наче біс який сидів у хлопцеві! Усі діти як діти,— граються, бавляться тихо, лагідно. Федькові ж, неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці.

Номер слайду 7

Епізод другий. Як пускають хлопці змія, прийде й одбере. Причому не підкрадається, а кричить на все горло, щоб віддали змія. Навіть троє хлопців не можуть нічого вдіяти. Федько одійде далеко, потім повертається й віддає іграшку, а на додачу — свої нитки.

Номер слайду 8

Епізод третій. Але так не часто буває. Частіш кінчається тим, що хлопці біжать додому, жаліються, а їхні тато чи мама ідуть до Федькової матері і теж жаліються. А Федькові ввечері вже прочуханка. Але й тут Федько не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіщає, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить. Приходить тато з роботи. Він стомлений і сердитий. Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні. Щоки теж ніби оловом налиті, худі-худі, а борода на них така рідка, що видно крізь неї тіло.— Що? Вже знов? — питає він, глянувши на Федька. Федько ще більш насуплюється й починає колупати пальцем кінець столу. А мати розповідає.— Правда то? — питає батько у Федька. Федько мовчить.— Кому ж я говорю? Правда те, що мати каже?— Правда,— тихо одмовляє Федько.— Скидай штани. Федько мовчки встає, скидає штанці й чекає, похиливши голову. Батько здійма з себе ремінь, кладе Федька на стілець і починає бити. Федько здригується всім тілом і шарпа ногами.— Лежи!! — кричить батько.— А кляте ж яке! А кляте! — сплескує руками мати.— Хоч би ж попросило тата, хоч би заплакало. Камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь... Вибивши "сибіряку", батько вийма з кишені дві або три копійки й дає йому.— То тобі за те, а це за те, що правду говориш... Федько витирає сльози, що виступили з очей, бере гроші й ховає в кишеню. Він за ремінь не сердиться,— він розуміє, що так і треба. Але й три копійки бере, бо, справді, не брехав.

Номер слайду 9

Епізод четвертий. Не любив Федько й товаришів видавати. Найбільше йому діставалося за панського синка Толю — ніжну, делікатну та смирну дитину. Федько спокушав Толю до своїх забав, і той приходив додому забрьоханий, з розбитим носом. Його мати аж умлівала, бачачи свого сина таким. Федькові знову діставалося від батьків. Мати говорила, щоб він не смів чіпати панську дитину, бо її батько вижене їх із квартири, яку вони в нього винаймали.

Номер слайду 10

Епізод п'ятий. Батько б'є Федька за те, що той водиться з благородними дітьми. Але через деякий час Федько знову спокушає Толю. Ось надворі буря, Толя дивиться у вікно й бачить, як посеред вулиці весело брьохають Федько, Стьопка й Васька. Вони щось цікаве знаходять ,їм весело і любо. Толя не витримує і йде з ними, а увечері лежить із температурою. Федька ж знову лупцюють.

Номер слайду 11

Епізод шостий. Наставала весна. Федько підійшов до друзів і почав радісно роздати, що він був на річці, бачив, як іде крига, як знесло базарний місток. Вирішили завтра не йти до школи, а піти на річку. Цю розчешу чув Толя, йому теж захотілося подивитися на льодохід. Тому наступного ранку він теж з'явився на березі. Лід тріщав, лускався, сірі крижини лізли одна на одну, як у гурті волів. Толя все чекав, коли Федько піде на лід, як обіцяв. І запропонував битися об заклад, що Федько злякається й не перейде по кризі річку. Федько погодився. Толя, якщо програє, віддасть свого ножика, а Федько — чижика.

Номер слайду 12

Епізод сьомий. Федько взяв палицю й побіг на кригу. Він вправно перестрибував з однієї крижини на іншу, підтягуючи її палицею до себе. Дорослі кричали на хлопця, але той не слухав їх. Пройшов до другого берега, а тоді знову назад через кригу. Усі аж завмерли зі страху. Коли Федько щасливо повернувся на берег, дорослі зітхнули полегшено й вилаяли хлопця, відчуваючи скоріше захоплення спритністю, аніж злість.

Номер слайду 13

Епізод восьмий коли Федько вийшов на беріг, коли його отовпили хлопці і з радістю та захватом дивились на нього, як на героя, Толя почув, що він теж може перейти. І не тільки може, а от візьме й перейде!І він, нічого нікому не кажучи, хутенько скинув калоші, струсив ранець з плеч на землю і підійшов до Федька.— Дай мені свою палицю! — сказав він. Федько здивовано подивився на панича.— Нащо тобі?— Я теж хочу йти на той бік. Куди??— На той бік. Спірка й Стьопка так і фиркнули. Але Федько не засміявся.— А як упадеш у воду?— Не бійсь, не впаду. Давай!— Лучче не треба, Только... Ти не вмієш.— Овва! Ти один умієш. Ну, давай палицю. Що, може жалко?— На...— стиснув плечима Федько,— тільки гляди... Толя взяв палицю і пішов на кригу.

Номер слайду 14

Епізод дев'ятий. Толя розгубився, стояв і плакав, а люди бігали по березі й не знали, як йому допомогти. Раптом звідкись прибіг Федько з новою палицею, добрався до Толі й допоміг перейти на крижину, з якої той вибрався на берег. А крижина під Федьком тріснула, і він опинився у воді. Хлопці кинули Федькові пояс, але руки того замерзли й не могли його втримати. Тоді Федько схопив шворку зубами й вибрався на берег.

Номер слайду 15

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Номер слайду 18

Дякую за урок!Домашнє завдання: написати невеличкий твір про добрі та погані вчинки, та побудувати графік функції сюжетного аналізу.