О с в і т н ь о – в и х о в н а м е т а: формувати літературну компетентність – емоційно-ціннісну компетенцію: створення приємної психологічної атмосфери, здатність до власної інтерпретації твору, що вивчається; розуміння авторської позиції та своє власне ставлення до неї, застосування духовно-морального досвіду в життєвих ситуаціях, розвиток емоційного інтелекту і загальнолюдських цінностей; літературознавчу: вивчення твору у єдності змісту і форми, розвиток навичок текстуальної роботи з перекладною літературою; загальнокультурну: розширення ерудиції учнів, виховання їхньої загальної культури, толерантного ставлення до інших, виховання дітей у контексті «діалогу культур»; компаративну: міжпредметні зв’язки; творчу компетенцію: навчати спостерігати, досліджувати, узагальнювати, робити самостійні висновки, розвивати креативне мислення, сприяти самореалізації особистості.
Тема оповідання: розповідь про хлопчика Геню, якого нещасним зробило нерозуміння ровесників. Ідея твору : за допомогою сили волі, сили духу, сили таланту можна перемогти своїх ворогів і зробити їх друзями. Головна думка: за допомогою сили волі,силі духу, таланту можна перемогти будь - кого. Герої: Геня Піраплєтчиков, Женька Айтир, Валька Боброва, мама та бабуся Гені. Колька Клюквін
Словникова робота. Оповіда́ння — невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображувалась одна подія з життя одного, або двох сформованих персонажів. Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом. Талант — високий рівень обдарованості, природний хист людини до певного виду діяльності. Орига́мі— мистецтво складання паперу. Метою цього мистецтва є створення витворів шляхом використання схеми геометричних згинів і складок. Термін оригамі відноситься до всіх типів складання паперу, а не тільки японських зразків.
Це зовсім невеличке за обсягом оповідання, яке описує важливий епізод в житті хлопця. Головний герой Геня має дивне прізвище, чудернацьку ходу, постійно закладений ніс і у нього ніколи не було батька. Він часто хворіє, а тому до школи і зі школи його водить бабуся. Мабуть через це його не люблять інші діти. Хлопчаки жбурляють камінням, дівчатка дражнять. Але мамина ідея запросити на день народження Гені всіх цих дітлахів, а ще талант Гені робити паперові іграшки все змінює.
«Мама грала пісні Шуберта. Це була немислима картина: чоловік дванадцять погано одягнених, але вмитих і причесаних дітей, які в повному мовчанні поїдали гостинці, і худа жінка, яка легко вибивала з клавішів звуки. Господар свята, з пітними долонями, направив очі в тарілку. Музика закінчилась, випурхнула у відкрите вікно, лише декілька басових нот затримались під стелею і, стихнувши, теж попливли услід за рештою».
«Він був великим майстром цього паперового мистецтва. Тисячі днів свого життя Геня проводив у постелі. Осінні катари, зимові ангіни і весняні простуди він терпеливо переносив, загинаючи кутики і розправляючи згини паперових листів, а під боком у нього лежала голубувато-сіра з тисненим жирафом на обкладинці книга. Вона називалась "Веселий час", написав її мудрець, казкар, кращий з людей – якийсь М. Гершензон. Він був великим учителем, зате Геня був великим учнем: він виявився неймовірно здібним до цієї паперової гри і придумав багато такого, що Гершензону і не снилось..».