В сім'ї евакуйованих москвичів Уліцьких народилася дівчинка, яку назвали Людмилою. Ніхто і подумати не міг, що пройде багато років, і вона стане відомою письменницею. Після закінчення війни сім'я Уліцьких повернулася до Москви. Тут Людмила закінчила школу і вступила до МГУ на біологічний факультет. Роки навчання в університеті наклали глибокий відбиток на її подальшу діяльність.
Після закінчення вузу в 1968 році Людмила Уліцька стала працювати в Інституті загальної генетики АН СРСР. Через два роки в 1970 році Людмила Євгенівна йде з роботи. Причиною звільнення став передрук самвидаву. Як згадує сама Уліцька, в ті роки багатьох карали за читання та передрук самвидаву. Деякий час Улицька не працювала, а коли спробувала повернутися до наукової роботи, то зрозуміла, що професія від неї пішла.
У пошуках роботи Людмилі Євгенівні допомогла подруга, яка працювала художником Єврейського театру. Вона познайомила Уліцьку з Шерлингом, відомим діячем мистецтва, який запропонував Людмилі Євгенівні роботу в Єврейському театрі. Робота полягала в написанні інсценувань, нарисів, дитячих п'єс, рецензій. Крім того, Уліцька займалася перекладом віршів з монгольської мови. Пропрацювавши в театрі три роки, Уліцька всерйоз зайнялася літературною творчістю. Перша її книга побачила світ у 1993, коли Людмилі Євгенівні було вже за 50.
Перша книга Людмили Уліцької "Бідні родичі" була видана французькою мовою у Франції, а публікації перших оповідань Людмили Євгенівни стали з'являтися в журналах наприкінці вісімдесятих. На початку дев'яностих за її сценаріями знімають фільми "Сестрички Ліберті" режисера Ст. Грамматикова і "Жінка для всіх" режисера А. Матешко. У цей же період в журналі "Новий світ" виходить повість "Сонечка", яку у Франції назвали найкращою перекладною книжкою року. Ця повість принесла Уліцькій французьку премію Медічі. У 1998 році повість "Сонечка" здобуває звання лауреата італійської літературної премії Джузеппе Ачерби.
Тяга до творчості була закладена в Уліцької генетично. Її репресований дід свого часу опублікував книги по демографії і по теорії музики. Батько Людмили Євгенівни написав книгу про автомобіль і його експлуатацію, а її прабабуся по материнській лінії складала на ідиші вірші. Людмила Євгенівна сама досить успішно писала вірші, але окремим збірником їх не публікувала. Свої найкращі поетичні рядки вона надала головній героїні свого роману "Медея і її діти". Цей роман приніс Уліцькій в 1997 році Букерівську премію і широку популярність.
У 2006 році виходить роман Уліцької "Даніель Штайн, перекладач". Цікаво, що написання цього роману почалося з банального перекладу з англійської мови документальної книги американського професора-соціолога про Даніеле Руфайзене, з яким письменниця була особисто знайома. Цьому роману про католицького священика в 2007 році була присуджена премія "Велика книга". У 2009 році Людмила Улицька увійшла в список претендентів на міжнародну Букерівську премію 2009 року.
Людмила Євгенівна займається не тільки творчістю. Фонд Людмили Уліцької, організований в 2007 році, реалізує дитячий книжковий проект "Інший, інші, про інших" і надає благодійну допомогу бібліотекам. Уліцька стала найуспішнішою, найбільш читаною і модною письменницею. Її твори читають не тільки в Росії. Вони перекладені більш ніж на 30 мов.
«Паперова перемога» Оповідання «Паперова перемога», що увійшло в цикл оповідань Людмили Уліцької «Дитинство сорок дев’ять», розповідає про хлопчика Геню Пираплетчикова. Крім безглуздого прізвища, за яке хлопчик «відчував приниження», у нього щось було негаразд із ногами, він часто хворів, і ніс його був постійно закладений. На довершення до всіх нещасть батька у Гені не було, ні загиблого на фронті, ні живого, і стосунки з іншими дітьми не складалися – діти ображали його і дражнили.
Пізніше, розмірковуючи про те, що потрібно зробити, щоб їх хлопчика перестали принижувати, мама з бабусею вирішують організувати в день народження Гені справжнє свято. Через два тижні мати сама вийшла на подвір’я, щоб запросити в гості, граючих там дітей. А Геня з жахом думає, як завтра до нього в будинок увірвуться ці веселі і галасливі діти, його вороги. Т. В. Коваленко
Настав цей день, за накритим столом зібралися «дванадцять погано одягнених, але вмитих і зачесаних дітей». Дві дівчинки, сестри, подарували імениннику букет квітів. Мама Гені грала на піаніно Шуберта і Бетховена, а потім запропонувала хлопцям зіграти в фанти. Але ні у кого не виявилося того, що можна запропонувати як фант. І тут Женька Айтир, один з вуличних ворогів Гені, побачив на підвіконні недороблену їм паперову фігурку-кораблик. Адже Геня часто хворів, багато днів він провів у ліжку. В цей час його вірним супутником була книга, присвячена мистецтву складання різноманітних паперових саморобок. Геня став справжнім асом у цьому занятті.
Женька взяв недороблений кораблик в якості свого фанта. А інші хлопці стали навперебій просити іменинника зробити фанти і їм. Геня став складати фігурки людей, собак, стаканчики, сільнички, сорочки… В результаті всі й думати забули про гру. Так Геня став справжнім героєм дня. Закінчується історія тим, що Женька Айтир сам намагається зробити кораблик, але у нього нічого не виходить. І він просить допомоги у Гені.
Запитання за змістом твору: Яка пора року описана автором на початку твору? Підтвердити відповідь цитатою з тексту. Яким постає Геня Піраплєтчиков перед читачем? Зачитайте відповідні рядки. Чому не було батьків у половини хлопців?Що «робило Геню дуже нещасною людиною»?Як до нього відносилися хлопці з двору?Це ставлення можна назвати теперішнім словом «булінг»?Чому одного вечора «мама і бабуся довго сиділи за столом»? Яке риторичне питання задала бабуся?Яка ідея народилася у мами?
Чи знайома вам подібна ситуація? Вона взята з життя чи вигадана?Чи хотіли б ви навчитися знаходити шляхи розв’язання проблемної життєвої ситуації? Як на вашу думку, чи знадобляться вам подібні знання і вміння в подальшому житті?Геня. Антир і його ватага. БУЛІНГ** Бу́лінг, цькування (від англ. bullying — залякування, цькування, задирання) — різновид насильства; навмисне, що не носить характеру самозахисту довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою
Проблеми, що піднімаються в оповіданні«Його прізвище писалося так безглуздо, що з того часу, як він навчився читати, він відчув її як приниження»Прізвище як предмет гордості/приниження людини «…у нього від народження не ладилося з ногами, і він ходив дивною, підскакуючою ходою»«Опріч цього, у нього не було батька. Батьків не було у половини хлопців. Але на відміну від інших Геня не міг сказати, що його батько загинув на війні: у нього батька не було взагалі. Все це, разом взяте, робило Геню дуже нещасною людиною»Доля дітей-безбатченків,повоєнне дитинство. Людина з фізичними вадами
«Геня сахнувся – бризки бруду важко шубовснули на обличчя. Друга грудка попала в спину, а третьої він не став дожидатися, пустився скоком до своїх дверей. Навздогін, як дзвінкий спис, летів саморобний віршик:- Генька кульгавий, соплі річкою!» «…кидався Колька Клюквін, кричали дівчатка, а позаду них стояв той, ради кого вони старались,- ворог всіх, хто не був у нього на побігеньках, ловкий і безстрашний Женька Айтир» «- Це бандити і крадії. Вони ж весь дім винесуть,- опиралась бабуся»Дитяча жорстокість. Лідерство, дитяча нетерпимість до слабших за себе. Життя безпритульних дітей
«Бабуся проводжала внука в школу, а до кінця занять чекала його в шкільному вестибюлі, намотувала на нього зелений шарф і за руку вела додому» «Хлопці з ранку до вечора грали в лапту. Тини покрились крейдовими і вугільними стрілами – це "розбійники", втікаючи від "казаків", залишали свої знаки». «Давайте пограємо у що-небудь. У що ви любите грати?» «Наступила спокійна і ніжна весна. Висохла грязюка. Гостро відточена трава покрила забруднений двір, і все населення, скільки не старалось, ніяк не могло його засмітити, двір залишався чистим і зеленим»Екологічна проблема Роль гри в об’єднанні колективу. Любов до дитини в сім’ї
«І бабуся стала розказувати давно відому історію про те, яка мама талановита піаністка, і якби би не війна, то вона закінчила б консерваторію...» «Здавалось, що він абсолютно поглинутий своїм улюбленим заняттям: він складав із газети кораблик з вітрилами» «Він був великим майстром цього паперового мистецтва»«Мама грала пісні Шуберта. Це була немислима картина: чоловік дванадцять погано одягнених, але вмитих і причесаних дітей, які в повному мовчанні поїдали гостинці, і худа жінка, яка вибивала з клавішів звуки, які легко бігли» Війна у долі людини. Улюблена справа як засіб самореалізації особистостіВплив музики на емоційний стан людини«Таке почуття він відчував тільки у сні. Він був щасливий. Він не відчував ні страху, ні неприязні, ні ворожості. Він був нічим не гірше них. І навіть більше того: вони захоплювались його дріб’язковим талантом, якому сам він не придавав ніякого значення». «Щасливий хлопчик дарував паперові іграшки...»Щастя. Толерантне ставлення оточуючих до людей з фізичними вадами
1. Яке було прізвище у Гені? а) Піраплєтчиков б). Засвєтчиков в). Об'єдчиков2. Чи були у Гені проблеми з ногами і він дивно ходив? а). Так б). Ні3. Чи був у Гені завжди закладений ніс і він дихав ротом? а). Так б). Ні 4. Батько Гені загинув на війні? а). Так б). Ні 5. Чи ображали діти Геню? а). Так б). Ні 6. З ким жив Геня? а). З дідусем і мамою б). З дідусем і бабусею в). З бабусею і мамою 7. Хто запропонував запросити дітей додому на день народження Гені? а). Бабуся б). Дідусь в). Мама 8. Хто водив Геню до школи і чекав на нього у шкільному вестибюлі? а). Мама б). Сестра в). Бабуся 9. Хто з дітей у дворі був головним і якого усі діти боялися? а). Коля Клюквін б). Женька Айтир в). Васька Білий 10. Хто в сім'ї Гені дуже гарно грав на піаніно? а). Геня б). Мама в). Бабуся 11. В яку гру запропонувала мама зіграти дітям на день народження Гені? а). Фанти б). Лото в). Твістер 12. Чи гарно відмитили день народженя Гені і він відчув себе щасливим? а). Так б). Ні