Презентація до уроку: "Правомірна поведінка і правопорушення "

Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність

Поняття та види правомірної поведінки.вчинки (діяння), які не суперечать приписам правових норм або основним принципам правової держави

Види правомірної поведінки– Діяльність громадян;– Діяльність державних інституцій;– Діяльність громадських об'єднань. – Економічна поведінка;– Політична поведінка;– Соціальна поведінка.– Активна поведінка;– Пасивна поведінка.– Принципова поведінка;– Звичаєва поведінка;– Пристосувальна поведінка;– Маргінальна поведінка.– Врегульована;– Неврегульована.

Загальна характеристика правопорушенняпротиправне, винне, соціально шкідливе діяння деліктоздатної особи, яке тягне за собою юридично визначені негативні наслідки.

Ознаки правопорушеннясоціально-шкідливе діяння (соціальна ознака);свідомо-вольовий характер (психологічна ознака);протиправне діяння (юридична ознаки);породжує охоронні правовідносини (соціально-правова ознака);контролюється державними органами за допомогою примусових заходів (контрольно-наглядова ознака).

Види правопорушень

Види правопорушень.

Склад правопорушення

Об'єкт правопорушення. Об'єкт правопорушення – це певні соціальні цінності, на які посягає правопорушення. У юридичній літературі розглядають загальний, родовий (видовий) та безпосередній об'єкт. Загальний об'єкт – це суспільні відносини, які охороняються правом і яким правопорушення завдає шкоди (визначається галуззю права). Родовий (видовий) об'єкт правопорушення – це коло однорідних відносини, яким завдається шкода (напр.: злочини проти життя та здоров'я, свободи і гідності особи). Визначається інститутом права. Безпосередній об'єкт – це конкретні суспільні відносини, проти яких спрямоване одне або кілька правопорушень (напр.: життя, здоров'я, честь, майно тощо). Визначається нормою права

Об'єктивна сторона правопорушення. Об'єктивна сторона правопорушення – це зовнішній прояв самого протиправного вчинку. До обов'язкових елементів об'єктивної сторони в так званих матеріальних складах правопорушення належать: діяння (дія чи бездіяльність суб'єкта); його шкідливі наслідки (їх настання або загроза настання); причинний зв'язок між діянням і наслідками, які настали. Крім обов'язкових, будь-яке правопорушення має факультативні елементи: спосіб, місце, оточення і час скоєння правопорушення. Кожен з них додатково характеризує суб'єкта правопорушення, ступінь суспільної шкоди від його посягання, роль кожного правопорушника в разі співучасті, обставини, що обтяжують або пом'якшують вину суб'єкта.

Суб'єкт правопорушення. Суб’єкт правопорушення – це фізична чи юридична особа, яка скоїла правопорушення. Необхідна ознака суб'єкта правопорушення – його деліктоздатність, тобто можливість, що визначається законом, особи відповідати за свої діяння. На відміну від юридичних осіб, деліктоздатність яких виникає з моменту їх створення (наприклад, офіційної реєстрації), деліктоздатність фізичної особи визначається законом з урахуванням віку і здатності людини контролювати свою поведінку волею і свідомістю.

Суб'єктивна сторона правопорушення. Суб'єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне ставлення особи до свого діяння та його наслідків. Головним критерієм є вина (психічне ставлення особи до скоєного). Виділяють дві форми вини – намір та необережність. Намір може виступати як прямим так і непрямим. Прямий намір має місце, коли особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає та бажає настання наслідків свого діяння. Непрямий намір має місце, коли особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає та свідомо допускає настання наслідків свого діяння. Необережність теж має дві форми – злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. Злочинна самовпевненість має місце, коли особа передбачає наслідки свого діяння, але легковажно розраховує на запобігання цих наслідків. Злочинна недбалість має місце, коли особа не передбачає негативних наслідків, але могла і повинна була передбачити.

Юридична відповідальність, її природа та сутність. Юридична відповідальність — це застосування в особливому процесуальному порядку до особи, яка вчинила правопорушення, засобів державного примусу, передбачених санкцією правової норми. Ознаки юридичної відповідальності: Підставою відповідальності є правопорушення. Наявність правової основи, яку складають правові норми. Наявність деліктоздатного суб'єкта. Спирається на державний примус. Метою відповідальності є охорона правопорядку. Наявність особливої процесуальної форми покладення та реалізації відповідальності.

Принципи юридичної відповідальностіПринципи юридичної відповідальності – це незаперечні вихідні вимоги, що ставляться до правопорушників і дозволяють забезпечувати правопорядок у суспільстві. Юридична відповідальність ґрунтується на принципах:1) законності – полягає у тому, що юридична відповідальність настає за діяння, передбачені законом; 2) обґрунтованості – виражається в установленні самого факту вчиненого протиправного діяння;3) доцільності – полягає у відповідності обраного заходу впливу на правопорушника цілям юридичної відповідальності (захистити правопорядок, виховати поважне ставлення до права);

Принципи юридичної відповідальності4) невідворотності – полягає в неминучості настання відповідальності правопорушника за вчинене правопорушення;5) своєчасності – означає можливість притягнення правопорушника до відповідальності протягом строку давності;6) справедливості – виявляється в такому:• кримінальне покарання не встановлюється за проступки;• при встановленні заходів покарання і стягнення не повинно принижуватися людська гідність;• за одне правопорушення встановлюється тільки одне покарання.

Підстави юридичної відповідальності{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}підстави притягнення до юридичної відповідальностіпідстави настання юридичної відповідальностіце обставини, які роблять юридичну відповідальність можливоюце обставини, наявність яких робить юридичну відповідальність повинною. Фактичною підставою є склад правопорушенняфакт здійснення правопорушеннянаявність норми права, яка забороняє протиправну поведінкувідсутність підстав для звільнення від відповідальностінаявність правозастосовного акта, яким покладається юридична відповідальність