Презентація до уроку "Розвиток мовлення. Усний твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі. Т.Г. Шевченко. А

Розвиток мовлення. Усний твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі. Т. Г. Шевченко. Автопортрет 1847 року

Живопис – це поезія, яку бачать,а поезія – це живопис, який чують…Леонардо да Вінчі

У ЖИВОПИСІ Портрет (фр. portrait) — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей

Леонардода Вінчі. Портрет пані Лізи дель Джокондо. Мона Ліза (Джоконда).1506

Пабло Пікассо. Портрет. Франсуази.1946 р.

Пабло. Пікассо. Портрет Ольги. Хохлової.1917 р.

Вінсент Віллемван Гог. Портрет матері.1888 р.

Тарас. Григорович Шевченко. Портрет. Ганни. Закревської.1843 р.

Тарас. Шевченко. Портрет. Миколи Рєпніна.1843 – 1844

Тарас Шевченко. Портрет Варі й Василька Рєпніних. 1844 р.

Тарас. Шевченко. Портрет. Марії Максимович.1859 р.

Тарас. Шевченко. Портрет. Федора Толстого.1860 р.

У ЛІТЕРАТУРІ Портрет (фр. рortrait)— зображення людини, один із засобів характеротворення, індивідуалізації персонажа

«…Се був сивий, як голуб, 90-літній старець. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин. Незважаючи на глибоку старість, був іще сильний і кремезний.»

«Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Ходив завжди чистенький, чепурненький, на двір він виходив боязко, ніколи не розбишакував», «…штанці на ньому бархатові, оченята не то чудні, не то винуваті, не то злякані», «випещені ніжки».

«…йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути.»

Автопортрет – портрет художника, скульптора, виконаний ним самим

Зінаїда. Панасівна. Тарахан-Береза,дослідниктворчостіТараса. Шевченка

ТАКИМ ВІН БУВ, ТАКИМ СЕБЕ ВІН БАЧИВ…

1840 р. 1843 р.

1845 р.

1847 р. 1849 р.

1849 р. 1850 р.

1851 р. 1853 р.

1857 р. 1858 р.

1859 р. 1860 р.

1860 р.

1860 р. 1861 р.

р. Карл Брюллов Василь Жуковський Іван Сошенко

ПортретЄвгена. Гребінки1837 року,авторствоякого приписують. Тарасу. Шевченку

Хоч доведеться розп’ястись! А я таки мережать буду тихенько білії листи...

«... Ви пишете, чи покину я малювання. Рад я його покинуть, так не можна. Я страшно мучуся, бо мені заборонено писать і рисовать. А ночі, ночі! Господи, які страшні та довгі! — та ще й у казармах»

«Лист Ваш, коханий друже, я получив на самісінький Новий год. Превеликая Вам дяка і за лист, і за Вас; тільки важко на Вас дивитись»

ОБЛИЧЧЯ Продовгувате, худорляве, бліде, виснажене хворобою, зосереджене, сумне, зі зморшками. Тяжкі муки солдатчини й неволі вже наклали відбиток на обличчя ще молодого поета.

ОЧІКарі, темні, сумні, розумні, виразні, втомлені, задумані, запалі, широко відкриті, сповнені якоїсь скорботи. У них - і гнів, і невимовний біль, і непокора.

ПОГЛЯД Уважний, зосереджений, проникливий, спокійний, сумний, безрадісний, замислений, спрямований у майбутнє.

БРОВИ Чорні, густі, широкі, високі.

ЧОЛО (ЛОБ) Високе,світле, широке, відкрите, чисте.

НІС Прямий, видовжений, гострий. ПІДБОРІДДЯ Невелике, чітко окреслене, загострене, худорляве.

ВУСА Темні, густі, широкі, закручені вниз.

ВОЛОССЯ Темне, хвилясте, рідке, з помітними залисинами, охайно зачесане назад.

СТАТУРА Худорлява, широкі плечі.

Зверніть увагу!Створюючи твір-опис людини за картиною, намагайтеся відобразити внутрішній світ портретованого, його характер, переживання. Описуючи словесно зовнішність людини, звертайте увагу на неповторне, індивідуальне в образі конкретної особистості.

Орієнтовний план твору-опису зовнішності людини І. Хто ця людина. II. Зовнішність людини:1. Що найперше впадає в очі? 2. Риси та вираз обличчя, погляд. 4. Волосся, зачіска. 5. Зріст, постава. 6. Одяг. 7. Манера спілкування. Особливості мовлення. Міміка, жести. 8. Індивідуальне й неповторне описуваної людини. ІІІ. Загальне враження від описуваного.

ПІДКАЗКАЯкщо опис складають за картиною або фотографією, які не передаютьособливостей манери спілкування, мовлення, жестів портретованої особи, у творі про це не згадують. Проте, якщо автор твору обізнаний із цимиособливостями людини завдяки інформаційним технологіям (телебаченню, Інтернету) або бачив цю особу на власні очі, розповісти про це у творі потрібно.