Гра «Оживи скульптуру»На дошці представлена фотовиставка скульптур відомих митців. Перед ведучим є картки з фотовиставки. Ведучий обирає картку із зображенням та передає особливості скульптури за допомогою постави та руху. Учні відгадують ,яку скульптуру показує ведучий. Після відгадування вчитель демонструє слайд з цікавинкою про скульптуру.
Вегревільська писанка — скульптура української писанки в канадському місті Вегревіль, названому на честь католицького ченця-місіонера Валентина Веґревіля. Пам'ятку було відкрито 1975 року торговою палатою міста на честь сторіччя Канадської королівської кінної поліції. За художнє вирішення відповідав місцевий митець українського походження Павло Цимбалюк. У проєкті використані сучасні методи комп'ютерної графіки та були залучені студенти. Веґревільська писанка стала настільки впізнаваним символом української культури в Канаді, що канадський уряд щороку випускав спеціальні пам'ятні монети у 2016—2020 роках.
Пам'ятник Проні Прокопівні та Голохвастову — пам'ятник персонажам кінокомедії «За двома зайцям» розташований в Києві на Андріївському узвозі. Проня Прокопівна та Свирид Голохвастов є персонажами комедійної п'єси "За двома зайцями" (1883) українського драматурга Михайла Старицького. Пам'ятник розташований поблизу Андріївської церкви (архітектор Франческо Растреллі), на самому початку Андріївського узвозу в Києві.
Пам'ятний знак полтавській галушці, або пам'ятник галушці — символічний пам'ятний знак на честь традиційної для регіону Полтавщини страви української кухні — галушки, в Полтаві, один із міських символів, уособлення щедрості й добробуту. Розміщений у затишному і мальовничому закутку в історичній частині Полтави — на Соборному майдані на Івановій горі, поряд з однойменним рестораном. Автори пам'ятного знака — народний художник України Анатолій Чорнощоков і скульптор Микола Цись.
Пам'ятник козаку Мамаю — монумент, споруджений на честь козака Мамая, одного з найпопулярніших в українській культурі образів козака-лицаря, який вважається уособленням українського народу в цілому. Пам'ятник знаходиться в центрі міста Києва на Майдані Незалежності. Монумент був встановлений в 2001 році напередодні православного свята Покрова Богородиці, коли також святкується день українського козацтва.
У майстерні гончарів. Опішня. З давніх-давен побут людини супроводжують вироби з глини. В Україні практично кожна область мала свої великі й малі гончарні осередки, вироби яких вирізнялися неповторним місцевим колоритом і символікою. Та останнім часом усе частіше чуємо про "гончарну столицю" – селище Опішне, що на Полтавщині. Тут, на порівняно невеликій глибині, залягають пластичні барвисті керамічні глини. Талановитість людей і наявність матеріалу сприяли розвитку гончарного промислу. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. в містечку працювали близько 1000 гончарів, продукція яких розходилася як по навколишніх селах, так і далеко від Полтавщини. Нині Опішне включено до списку історичних населених пунктів України.
Ідею створення в Опішному національного культурно-мистецького центру виношував ще відомий кінорежисер і письменник Олександр Довженко. У 1954 р. він записав у своєму щоденнику: "Увечері перед сном розповів своєму новому сусіду ідею створення в Києві під безпосереднім шефством уряду невеличкої групи художників-монументалістів, архітекторів, різьбярів і керамістів для того, щоб, вибравши село, скажімо Опішню, і завчасно домовившись з колгоспниками, перебудувати його за кілька років так, щоб воно стало зразковим центром уваги всіх будівників, колгоспників, туристів, мистецтвознавців". У 1986 р. в Опішному було засновано Музей гончарства, з 2001 р. – Національний музей-заповідник українського гончарства. На подвір'ї музею розкинувся так званий Гончарський етнопарк (галерея монументальної й садово-паркової глиняної скульптури). Просто неба стоять неймовірні витвори найрізноманітніших розмірів і форм, виконані митцями з різних міст України – переможцями Всеукраїнських гончарських фестивалів, що проводяться в Опішні.
Варіант 1. Зліпи казкового персонажа та прикрась ним ялинкову підвісну кульку з легкого пластиліну. Пам’ятайте, що повітряний пластилін швидко твердне на відкритому повітрі. Тому попередньо його не розминайте і ліпіть швидко. Для склеювання деталей змочуйте місце стиків ,великі елементи фігур бажано фіксувати, наприклад зубочистками.
Послідовність виконання:1. На картоні позначити простим олівцем силует новорічної іграшки і гілки ялинки.2. Обрати колір ялинкової іграшки. Невелику частину пластиліну розім’яти і «малювати пластиліном по контуру і в середині силуету кульки.3. Прикрасити кульку різнокольоровим орнаментом.4. Позначити голки ялинки . Варіант 2 Виготовити новорічний 3 D -рельєф